Постанова № 13306923, 29.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29.11.2010 р. справа № 2а- 14355/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі :

секретаря судового засідання Міхно А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до гр.ОСОБА_1

простягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, гр.ОСОБА_1 заборгованість в сумі 7.399,3232грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. 06 травня 2008 року гр.ОСОБА_1 була зареєстрована у Харківському міському центрі зайнятості з відкриттям персональної картки №НОМЕР_2. 13.05.2008 року відповідачу надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. Однак, як з'ясувалось гр.ОСОБА_1 з 12.02.2001 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, тобто є самозайнятою особою, а відтак не має права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно з наказом Харківського міського центру зайнятості від 15.07.2010р. №451 гр. ОСОБА_1 була зобов'язана повернути кошти у сумі 7.399,32грн. Добровільно відповідач згаданого наказу не виконав, безпідставно отримані кошти не повернув, що спричинило утворення спірної суми заборгованості.

Відповідач, гр. ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання був сповіщений за првилами ст.38 КАС України, проте до судового засідання не прибув, заперечень на даний адміністративний позов не надав.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, то суд доходить висновку, що справа має бути розглянута і вирішена на підставі наявних в ній доказів, позаяк з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

З огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6, ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судом, наказом Харківського міського центру зайнятості від 13.05.2008 року № НТ080513 відповідачу, гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Виплата допомоги була розпочата 13.05.2008р. та тривала до 07.05.2009р.

Матеріалами справи доведено, що відповідач у спірних правовідносинах отримав коштів на суму 7.399,32грн.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Харківським міським центром зайнятості була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр. ОСОБА_1, результати якої оформлені актом від 15.07.2010р. №138. Цим актом зазначено, що гр. ОСОБА_1 на момент отримання статусу безробітної приховала факт реєстрації її як суб"єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 11.02.2009р. до реєстру було внесено запис про включення відомостей про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. При цьому, згаданий запис було вчинено як архівну дію. Запису про припинення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 дана довідка не містить. Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного гр.ОСОБА_1 не втратила статусу фізичної особи-підприємця.

З посиланням на вказаний акт перевірки, а також на ст.12 та ст.35 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Харківським міським центром зайнятості видано наказ №451 від 15.07.2010р., яким на відповідача покладено обов"язок повернути кошти, одержані як допомога по безробіттю.

Доказів оскарження вказаного наказу, доказів недостовірності відомостей про наявність статусу підприємця на час набуття правового статусу безробітного, відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявив.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, бо як підприємець згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

Оскільки положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11,ст.41, ч.4 ст.122, ч.6, ст.128 ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до гр.ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (місцезнаходження - 61000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Харківського міського центру зайнятості (місцезнаходження - 61013, місто Харків, вул. Шевченка, буд.137-А; ідентифікаційний код - 36224721; р/р - 37177300802007 в ГУДКУ в Харківській області МФО 851011) заборгованість в сумі 7399 (сім тисяч триста дев"яносто дев"ять)грн. 32коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.