Постанова № 13306890, 09.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2010 р. № 2-а- 13643/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Твердохліб С.О., діє за дорученням від 23.11.2010р.

представника відповідача Варавін Ю.В., діє за дорученням № 6365/10/10-017 від 15.11.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенд-БГ"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 30.08.2010 року № 0000061801/0, № 0000061801/1 від 24.09.2010р. та № 0000061801/2 від 29.10.2010р. на суму 360000,00 грн. (податок на додану вартість та штрафні санкції).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області прийняті з порушенням вимог законодавства, всупереч дійсним обставинам справи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенд-БГ" зареєстроване як субєкт господарювання-юридична особа 15.04.2005р. Дергачівською РДА Харківської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 42).

Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд-БГ", за результатами якої був складений Акт № 1051/18-009/33527070 від 25.08.2010р. (а.с. 7-16).

Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем визначено, що в порушенням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «СЕНД-БГ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Ціль-інвест» у червні 2010 року, чим занижено податок на додану вартість на суму 300000 грн. (а.с. 15).

На підставі Акту перевірки № 1051/18-009/33527070 від 25.08.2010р. Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2010 року № 0000061801/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем 300000.00грн. та 60000грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 18).

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до Дергачівської МДПІ Харківської області (а.с. 92-94), ДПА у Харківській області (а.с. 98-100). Скарги позивача були залишені без задоволення у звязку з чим Дергачівською МДПІ Харківської області були винесені податкові повідомлення рішення № 0000061801/1 від 24.09.2010р. (а.с. 17) та № 0000061801/2 від 29.10.2010р. (а.с. 80) з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

З дослідженого судом акту перевірки № 1051/18-009/33527070 від 25.08.2010р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував висновок відповідача про відсутність підстав для віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих у червні 2010 року на суму 300000 грн., у звязку з неподанням ТОВ «Ціль-інвест» податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Сенд-БГ» та ТОВ «Ціль-Інвест» був укладений договір № 01/10 від 15.02.2010р. відповідно до якого ТОВ «Ціль-Інвест» зобовязалось надати послуги з технічного обслуговування обладнання на ділянці ТОВ «Сенд-БГ» для здійснення намиву піску. Відповідно цього договору вартість послуг складає 598000,00 грн., в т.ч. ПДВ 99700,00 грн. (а.с. 19-22).

Судом встановлено, що замовлені позивачем у ТОВ «Ціль-Інвест» роботи були виконані у повному обсязі, що підтверджується Актом виконаних робіт від 30.06.2010р. (а.с. 23-24). Розрахунок за послуги по договору був здійснений шляхом передачі векселю, що підтверджується актом приймання передачі векселю від 30.06.2010р. (а.с. 26).

Також між ТОВ «Сенд-БГ» та ТОВ «Ціль-Інвест» був укладений договір на технічне обслуговування та ремонт від 29.03.2010р., відповідно до якого ТОВ «Ціль-Інвест» зобовязувалось виконати роботи з технічного обслуговування та ремонту земснаряду ЗГМ 2М (а.с. 28-31). Відповідно до договору вартість робіт визначається актом виконаних робіт (а.с. 32). Відповідно до актів виконаних робіт від 03.06.2010р. (а.с. 32) та від 30.06.2010р. (а.с. 34-35), роботи по договору були виконані у строк та у повному обсязі, а їх вартість складає 708000,00 грн., у т.ч. ПДВ 118000,00 грн. та відповідно 493800,00грн., у т.ч. ПДВ 82300,00 грн. При здійсненні цих господарських операцій ТОВ «Ціль-Інвест» були виписані податкові накладні № 611 від 03.06.2010р. на суму 708000,00 грн. (а.с. 33), № 612 від 30.06.2010р. на суму 493800,00 грн. (а.с. 36), та № 613 від 30.06.2010р. на суму 598200.00 грн. (а.с. 25).

Судом встановлено, що предметом вказаних у Договорах робіт були роботи, зокрема, з установки та наладки земснаряду, а також роботи з обладнання та забезпечення діяльності позивача з добування піску.

Відповідно до договору оренди обладнання від 28.04.2005р., укладеного між ВАТ «Харківське карєроуправління» та ТОВ «Сенд-БГ», встановлено, що позивач використовує на умовах оренди: Земснаряд БК - 2000/63 у комплекті з плавбухтою, високовольтним кабелем, пульпопроводом ф - 530мм, довжиною 500 м; КТПП-6/0,4 1 шт.; ЯКНО 6 кВт - 1 шт.; Катер буксирний - 1 шт.; Трактор Т-130 (а.с. 82-83). Вказане майно було передано, а ТОВ «Сенд-БГ» прийнято, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 28.04.2005р. (а.с. 84). Відповідно до додаткової угоди № 1, п.п. 4.2. змінено, та термін оренди складає до 31.12.2010р. (а.с. 85).

Крім того, судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Сенд-БГ» є добування піску та гравію, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 45), а також наявністю у позивача дозволу Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 454.08.63-14.21.0 від 18.06.08 на добування піску та гравію, що зазначено і в акті перевірки. (а.с. 10)

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати виконаних підрядних робіт були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - добування піску та гравію.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ «Сенд-БГ» збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності робіт, виконаних ТОВ «Ціль-інвест», взаємоповязаності ТОВ «Сенд-БГ» та ТОВ «Ціль-інвест», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової). Складені при виконанні зазначених правочинів первинні документи, в тому числі і податкові накладні від 30.06.2010р. № 613 на суму ПДВ 99700,0 грн. та від 30.06.2010р. № 612 на суму 82300,0 грн. за своєю формою та змістом відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ «Ціль-інвест») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Крім того, суд бере до уваги, що відображаючи в акті перевірки № 1051/18-009/33527070 від 25.08.2010р. висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 300000,0 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Ціль-інвест», відповідач не обґрунтовував цей висновок тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Ціль-інвест» є такими, що не відбулись, складені за цими операціями первинні документи є фальшивими або недостовірними, вартість товарів або послуг є завищеною порівняно зі звичайною ціною, самі товари або послуги не використовувались у власній господарській діяльності ТОВ «Сенд-БГ». З огляду на вказане суд не знаходить правових підстав для дослідження в ході судового засідання цих обставин, бо це суперечить ч.1 ст.2 КАС України в частині завдання адміністративного судочинства України та ч.3 ст.2 КАС України в частині предмета перевірки, що здійснюється адміністративними судами у справах про оскарження рішень субєкта владних повноважень, оскільки призводить до вмотивування спірного рішення субєкта владних повноважень додатковими мотивами, якими такий субєкт при його винесенні не керувався.

Щодо посилання відповідача на відомості Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, суд вказує на неналежності такого доказу в силу ч.4 ст.70 КАС України, оскільки обставини декларування або недекларування податкових зобовязань з ПДВ відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” можуть підтверджуватись виключно декларацією з податку на додану вартість.

Водночас з цим, суд не вбачає підстав для витребовування податкових декларацій з ПДВ поданих ТОВ «Ціль-інвест» до податкових органів, оскільки висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту вмотивований посиланням на п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Аналізуючи зміст вказаної норми, суд приходить до висновку, що її приписи в частині встановлення порядку виконання обовязку складання податкової накладної спрямовані виключно на врегулювання дій платника податків, який видає податкову накладну.

Наявними у справі копіями податкових накладних 30.06.2010р. № 613 на суму ПДВ 99700,0 грн. та від 30.06.2010р. № 612 на суму 82300,0 грн. підтверджено, що контрагент позивача ТОВ “Ціль-інвест” виконав обовязок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом. З урахуванням запровадженого ч.2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Законом України “Про податок на додану вартість” правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобовязань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.

Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «Ціль-інвест», суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, включена до ціни робіт, є податковим зобов'язанням виконавця, і саме виконавець робіт (в нашому випадку - ТОВ «Ціль-інвест») має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, суд зазначає, що висновок про порушення позивачем законів про оподаткування був зроблений ДПІ за наслідками проведення невиїзної документальної позапланової перевірки.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланові перевірки та невиїзні документальні перевірки є різними формами контролю з боку держави в особі податкових органів за діяльністю платників податків стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ними податків та зборів (обовязкових платежів).

Системний аналіз норм чинного законодавства показав, що правових підстав для одночасного поєднання органом державної податкової служби України названих форм контролю не існує.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, де передбачено, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час процедури встановлення обставин діяльності ТОВ «Ціль-інвест» відповідач діяв не в спосіб, який визначений законом. Таким чином, до добутих за наслідками такої процедури фактичних даних слід застосувати положення ч.3 ст.70 КАС України, відповідно до якої докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за червень 2010 року 300000.00 грн., не встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість за червень 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 30.08.2010 року № 0000061801/0 та № 0000061801/1 від 24.09.2010р., № 0000061801/2 від 28.10.2010 року на суму 360 000,00 грн. (податок на додану вартість та штрафні санкції) дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд-БГ" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 30.08.2010 року № 0000061801/0 та № 0000061801/1 від 24.09.2010р., № 0000061801/2 від 28.10.2010 року на суму 360 000,00 грн. (податок на додану вартість та штрафні санкції)

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд-БГ" (ідентифікаційний код 33527070, місцезнаходження: вул. Петровського, 163, м. Дергачі, Харківська обл., 62300) витрати по сплаті державного мита у сумі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.