Постанова № 13306884, 16.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2010 р. № 2-а- 12563/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Боклаг А.С.,

за участю представників: позивача Яворського А.Р., відповідача Чорна Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" , з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова , в якому просить суд, скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова від 14.05.2010р. № 606, 607, 608, 609, 610, 611, 612, 613, 614 про застосування до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" фінансових санкцій та нарахування пені. В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані рішення відповідачем прийняті без дотримання вимог чинного пенсійного законодавства, а саме: неодноразове застосування фінансові санкції та нарахування пені за один і той же період часу та посилається на рішення судів у справах № 2а-41236/09/2070, № 2-а-5947/08 якими було встановлено неправомірність рішень відповідача щодо застосування штрафних фінансових санкцій та пені.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що рішення складені відповідно до вимог «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21 від 19.12.2003 року. Зазначені рішення складені згідно з додатком 14 цієї інструкції та на підставі картки особового рахунку. Підприємству відповідно до п. 8.2 Інструкції надсилались вимоги про сплату боргу узгоджені та жодна з вимог не оскаржувалась. Посилається на п.п. 6 п. 2 ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. зазначаючи, що страхувальник зобовязаний обчислювати та сплачувати внески у встановлені законом строки.

Представник позивача в судове засідання зявився підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявилась проти позову заперечувала, посилаючись на письмові заперечення, картку особового рахунку. В судовому засіданні 16.12.2010 року зазначила, що штрафні фінансові санкції та пеня були застосовані до боргу, який виник в період знаходження позивача у процедурі банкрутства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що у відповідності до пункту 2 частини 9 ст.106 Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» 31.03.2009р. начальником управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова було прийняте рішення №606 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 389,59 грн. та нарахування пені в розмірі 397,38 грн. за період з 21.12.2009 року до 02.04.2010 року; №607 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 6009,72 грн. та нарахування пені в розмірі 6183,29 грн. за період з 20.10.2009 року до 02.04.2010 року; №608 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 6269,11 грн. та нарахування пені в розмірі 6856,58 грн. за період з 21.12.2009 року до 16.04.2010 року; №609 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 7735,55 грн. та нарахування пені в розмірі 10 251,37 грн. за період з 20.11.2009 року до 02.04.2010 року; №610 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 6166,98 грн. та нарахування пені в розмірі 5293,34 грн. за період з 20.01.2010 року до 16.04.2010 року; №611 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 7315,45 грн. та нарахування пені в розмірі 1828,86 грн. за період з 22.03.2010 року до 16.04.2010 року.; №612 від 14 травня 2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 5935,85 грн. та нарахування пені в розмірі 3 146,00 грн. за період з 22.02.2010 року до 16.04.2010 року; №613 від 14 травня 2010 року про застосування штрафної санкції в розмірі 47140,84 грн. та нарахування пені і розмірі 925756,32 грн. за період з 19.12.2004 року до 12.05.2010 року; №614 від 14 травня 2010 року про застосування штрафної санкції в розмірі 783,98 грн. та нарахування пені в розмірі 14 009,65 грн. за період з 20.06.2010 року до 12.05.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.09р. було залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 залишено без змін у справі № 2-а-5947/08 за позовом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» до управління Пенсійного фонду в Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду від 27.12.2007 р. № 1228, 1229, 1230.

Відповідно до вказаних рішень до Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про державне загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідним пенсійним органом застосовані штрафні санкції загальною сумою 208679,09 грн. - 10 %, 20%, 50 % за затримку до 30 календарних днів, від 30 до 90 календарних днів, понад 90 календарних днів та нарахована пеня у розмірі 45752,06 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків за період з 19.12.2004 р. по 20.12.2007 р. Зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 25.11.2010 року вищезазначені судові рішення залишені без змін.

Харківським окружним адміністративним судом 16.03.2009 року було винесено постанову у справі № 2-а-41236/09/2070 за позовом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» до управління Пенсійного фонду в Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду від 31.03.2009 р. № 458, 459, 460.

Відповідно до вказаних рішень до Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про державне загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідним пенсійним органом застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків за період з 22.10.2007 р. по 11.03.2009р. Зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Рішеннями управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду від 14.05.2010 р. за № 613, 614 до Державного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування" на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про державне загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за період, в тому числі з 19.12.04р. по 11.03.2009р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова прийняті оскаржувані рішення, якими до Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за один й той же період часу.

В порядку ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач оскаржив рішення, що є предметом оскарження в даній справі до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Пенсійного фонду України.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду скарги від 09.07.2010 року, скаргу позивача було залишено без задоволення. Зазначені рішення були оскаржені в Пенсійний Фонд України, але відповідно до рішення Пенсійного фонду України від 23.09.2010 року скаргу позивача також залишено без задоволення, а рішення управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.05.2010р. № 606, 607, 608, 609, 610, 611, 612, 613, 614 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені залишено без змін.

З чим суд не погоджується, виходячи з того, що, відповідно до вимог ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів подання розрахунків самостійно нарахованих внесків позивачем за якими застосовується штраф та пеня, виставлення вимог та їх направлення на адресу позивача до суду відповідач не надав.

В судовому засіданні 16.12.2010 року представник відповідача підтвердив, що борг позивача виник в період знаходження позивача в процедурі банкрутства. Суд зазначає, що Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 25.11.2010 року по справі № 2а-5947/08 між цими сторонами зазначено, що за змістом ст. 1, абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник повинен виконувати зобовязання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховується.

В даному випадку відповідна сторона не довела правомірності оскаржуваних рішень.

Окрім того, суд звертає увагу на наявність судових рішень - Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.09р. у справі № 2-а-5947/08 за позовом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» до Управління Пенсійного фонду Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 19.12.2004 р. по 20.12.2007 р., залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року, якою позов задоволено та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2009 року у справі № 2-а-41236/09/2070 за позовом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» до управління Пенсійного фонду Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату несвоєчасне (перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 22.12.07р. по 11.03.09р., що відповідно до ст. 72 КАСУ, є підставою для звільнення від доказування щодо зазначених обставин, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили.

Відповідно до положення ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2, 3, 4 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова в даному випадку не дотримало вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними.

При таких обставинах, оскаржувані рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2-14, 71, 72, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова від 14.05.2010 року № 606, 607, 608, 609, 610, 611, 612, 613, 614 про застосування до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" фінансової санкції та нарухвання пені

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" (61102, м. Харків, вул. Достоєвського 3, код 14309764) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн. (три грн. 40коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2010 року.

Суддя Волошин Д.А.