Рішення № 133067736, 22.12.2025, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2187/25

номер провадження 2/531/1008/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 24.02.2025 між ним та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №20.02.2025-100001307, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4500 грн., строком на 140 днів з дати його надання. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 12859,77 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позиції учасників судового провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, поданий його представником Василець М.С. в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначив, що з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» неможливо встановити власника картки та даних про здійснені операції. Такий лист не підтверджує переказу коштів та операцій по банківському рахунку, із нього неможливо встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача, а грошові кошти були перераховані через невстановленого посередника. У наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, яка складена та підписана «уповноваженим співробітником», повноваження якого на підписання фінансових та бухгалтерських документів не підтверджені. Дана довідка не містить реквізитів первинних бухгалтерських документів та детального розрахунку заборгованості, з неї неможливо встановити за який період відбувалось нарахування, за якою відсотковою ставкою та чи було погашення заборгованості відповідачем. Довідка про стан заборгованості не містить інформації про порядок і розмір нарахування відсотків, неустойки та інформації щодо погашення заборгованості відповідачем. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості та виписка по кредитному рахунку, що є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості за відсотками. Зі змісту договору № 24.02.2025-100001307 від 24.02.2025, вбачається, що в ньому не зазначено переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає. ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути із Відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку, в розмірі 2 160,00 грн., яка відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, підлягає списанню. Просить відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що укладений кредитний договір №20.02.2025-100001307 від 24.05.2025 з відповідачем в електронній формі, законодавчо прирівнюється до письмової форми. Між позивачем та відповідачем на час укладення даного договору було досягнуто згоди щодо усіх істотних його умов (кредитного договору) та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується наявними доказами в матеріалах позову. Зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку НОМЕР_3., який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів,.наданих стороною позивача.

ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи, просить справу розглядати за відсутності представника товариства.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов зазначив про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.36.)

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.54.)

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.02.2025 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (оферта) №20.02.2025-100001307, відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 4500,00 грн, строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 08.076.2025. Денна процентна ставка у розмірі 0,87% Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та становить 900,00 грн. Неустойка 45,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов`язання. Договір підписано одноразовим ідентифікатором Е521 (а.с. 18-24).

На виконання умов договору відповідачу 24.02.2025 надано кредитні кошти в розмірі 4500,00 грн шляхом перерахунку на його банківський рахунок, за допомогою системи електронного переказу. Відповідач отримав кредитні кошти, шляхом перерахування на платіжну картку номер НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 662858666, призначення платежу: видача за договором кредиту №20.02.2025-100001307 (а.с. 15).

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №20.02.2025-100001307 від 24.02.2025 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 12859,77 грн, що складається із: основного боргу 4500,00 грн; 5670,00 грн проценти; 539,77 грн комісія; 2160 грн неустойка (а.с. 14).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію»(далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першою статті 530 ЦК України.

Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору між ТОВ «Споживчий центр і відповідачем та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами, а тому вимоги позивача в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Згідно Договору №20.02.2025-100001307 від 24.02.25 передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та становить 900,00 грн.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами частини п`ятої статті 12Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальними витратами за споживчим кредитом, є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, позивачем без належних нате правових підстав нарахована комісія за надання кредиту, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за комісією в сумі 529,77 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 2160 гривень неустойки суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем, тобто станом на 24.02.2025 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, у стягненні з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 2160 грн. слід відмовити.

За вказаних обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитним договором №20.02.2025-100001307 від 24.02.25, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі: 4500 гривень -основний борг; 5670 гривень- заборгованість по процентам, а всього в розмірі 10170,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» суд задовольняє частково, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1915,63 гривень сплаченого судового збору. (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.02.2025-100001307 від 24.02.2025 в розмірі 10170,00 (десять тисяч сто сімдесят гривень 00 коп.) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1915,63 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять гривень 63 коп) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 А м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29 грудня 2025 року.

Суддя Л.С.Фисун