Рішення № 133066205, 31.12.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8859/25

Провадження № 2/0203/3499/2025

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Сердягіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, м. Київ), через уповноваженого представника з підстав прострочення зобов`язання за договором пред`явив, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості станом на 26 липня 2024 року на загальну суму 40 102,53 грн., а також сплаченого за пред`явлення цього позову судового збору в розмірі 2 422,40 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Також просить суд стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що відповідно до укладеного Договору № 4148430 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 гривень, строком на 348 днів, з 17 листопада 2023 року по 30 жовтня 2024 року, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування. В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 17 листопада 2023 року відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у розмірі 6 000 грн.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму кредиту та нарахованих процентів не повернув.

26 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №26/07/24, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4148430 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 листопада 2023 року перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».

Після отримання права грошової вимоги позивачем, в межах строку дії кредитного договору, за 95 календарних днів нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 10002,455 грн, із розрахунку 18000 грн. * 2 % = 105,289 грн. * 95 календарних дні = 10002,455 грн.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за кредитним договором станом на 29 жовтня 2024 року становить 40 102,53 гривень, яка складається: 5 264,45 грн. - заборгованість за кредитом; 34 838,075 грн. загальна заборгованість за нарахованими процентами, яка складається з заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 24 835,62 грн. та заборгованості за процентами нарахованими позивачем у розмірі 10002,455 грн., яку просить суд стягнути з відповідача на його користь. Також просить суд стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 03 грудня 2025 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та з потребою у витребуванні доказів від АТ КБ «ПриватБанк».

18 грудня 2025 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява в якій останній вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив проводити розгляд справи у його відсутність.

19 грудня 2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання в якому останній вказав, що позов визнає частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту, в частині нарахованих відсотків не визнає, також клопотав про розгляд справи у його відсутність.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 17 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4148430, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 гривень, строком на 348 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (33 994,71% річних), знижена процентна ставка 1,4% в день. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 29 днів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 95 520 грн.

Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Відповідно до п. 9.7. кредитного договору, електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Також, сторони узгодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.23-32, 22).

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав його 17 листопада 2023 року о 22:07:46 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 81463, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. (а.с.23-32).

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача (а.с. 18-21).

17 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4148430 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 листопада 2023 року, відповідно до умов якого відповідач додатково отримав кредитні кошти у розмірі 6 000,00 гривень, інші умови договору не змінювались. Також, сторони узгодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 36-39, 40,41).

Згідно довідки № 1071-2607 від 26 липня 2024, що видана директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення», видана відповідно до договору № ФК-П-19/03-01 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» про те, що було успішно перераховано кошти клієнту від ТОВ «Лінеура Україна» - ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_1 на суму 12000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 309787947, призначення платежу: зарахування 12000 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с. 47).

Згідно довідки № 1071-2607 від 26 липня 2024, що видана директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення», видана відповідно до договору № ФК-П-19/03-01 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» про те, що було успішно перераховано кошти клієнту від ТОВ «Лінеура Україна» - ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_1 на суму 6 000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 309787947, призначення платежу: зарахування 6 000 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с. 48).

Натомість в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого ТОВ «Лінеура Україна» нарахувало заборгованість станом на 26 липня 2024 року в розмірі 30 100,07 грн., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 5 264,45 грн., та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 24 835,62 грн. (а.с.42-46 зворот).

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «Лінуера Україна» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

26 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №26/07/2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4148430 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 листопада 2023 року перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції» (а.с.78-82).

У відповідності до витягу реєстру боржників до Договору факторингу №26/07/2024 від 26 липня 2024 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги за Кредитним договором № 4148430 від 17 листопада 2023 року, який укладений з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості за яким складає 30100,07 гривень, з яких: 5264,45 гривень сума основного боргу; 24835,62 гривень сума заборгованості за відсотками (а.с. 74-75).

Станом на дату укладання Договору факторингу №26/07/2024 від 26 липня 2024 року, строк дії Договору №4148430 від 17 листопада 2023 року не закінчився.

В межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 27 липня 2024 року по 29 жовтня 2024 року (95 календарних днів) здійснено нарахування процентів у сумі 10 002,55 гривень (18 000 гривень * 2% = 105,289 гривень * 95 календарних днів) (а.с.76-77).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого згідно наданого розрахунку станом на 29 жовтня 2024 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 40 102,53 гривень, яка складається: 5 264,45 грн. - заборгованість за кредитом; 24 835,62 грн. заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором та заборгованості за процентами нарахованими позивачем у розмірі 10002,455 грн.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на спростування вказаної заборгованості, не наданого власного контр розрахунку заборгованості, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 40 102,53 грн.

Разом з ти, ОСОБА_2 не надано суду доказів з виконання зобов`язань за Кредитним договором № 4148430 від 17 листопада 2023 року перед первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА Україна.

Щодо вимог про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов`язання органу, який здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, і має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

При цьому, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 17 листопада 2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який до теперішнього часу не припинено.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також надання даному органу роз`яснень щодо порядку проведення нарахувань у разі часткового погашення боргу, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано до суду копії: Договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреності, Акту приймання-передачі наданих послуг № 4148430 до Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2025 року; детальний опис (наданих послуг) від 10 листопада 2025 року, заявку на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року (а. с. 113-114 зворот, 101, 49-49 зворот, 50-50 зворот, 51-52).

Пунктом 3.1. Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, вартість послуг виконавця визначаються у актах надання послуг по домовленості.

Згідно акту №4148430 від 10 листопада 2025 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року адвокатом Дідух Євгеном Олександровичем надано позивачеві послуги вартістю 10 000 грн., а саме: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства (витрачено 0,5 год.) - 440 грн., дослідження даних клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (витрачено 1 год.) - 840 грн., аналіз чинного законодавства, судової практики ВС, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства (витрачено 0,5 год.) - 440 грн., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодження позиції (витрачено 1 год.) 840 грн., письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів (витрачено 1 год.) - 840 грн., проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані, що мають значення для правильного вирішення спору. Складання, оформлення та направлення адвокатських запитів (витрачено 1 год.) - 840 грн., складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №4148430 від 17 листопада 2023 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 до суду (витрачено 2 год.) - 1640 грн., складання та оформлення інших документів - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витрачено 1 год.) - 840 грн., складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції, клопотання про витребування доказів, тощо (витрачено 2 год.) - 1640 грн., представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №4148430 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_3 , в тому числі у судових засіданнях (витрачено 2 год.) - 1640 грн.

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за договором № 4148430 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 листопада 2023 року станом на 29 жовтня 2024 в загальному розмірі 40 102,53 грн. (сорок тисяч сто дві гривні 53 коп.), що складається із заборгованість за кредитом у розмірі 5 264,45 грн.; заборгованості за процентами у розмірі 34 838,075 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 422,40 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано не пізніше 31 грудня 2025 року.

Суддя О.В. Колесніченко