Рішення № 133064060, 27.09.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.09.2025

Справа № 497/71/25

Провадження № 2/497/412/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

27.09.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши без участі сторін заочно в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2025 року позивач в особі в.о.начальника Хруща В. звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерева в сумі 16892,37 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн. Посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 20.07.2022 року виявлено факт, що в полезахисній смузі вздовж прибережної смуги оз.Ялпуг відповідач ОСОБА_1 знищив дерево породи "Акція" до ступеня припинення росту за допомогою бензопели, діаметром у ширині шийки коріння 34 см. Дане правопорушення зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення № Г-000002 від 22.07. 2022 року та постанові №000337 від 25.07.2022року накладено адміністративне стягнення у вигляді штраф у розмірі 765грн. У результаті зазначених порушень державі нанесено шкоду на загальну суду 6892,37 грн. Шкоду заподіяно внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 з його вини, тобто наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Станом на день звернення до суду з цією позовною заявою, ОСОБА_1 у добровільному порядку шкоду, завдану навколишньому природному середовищу не відшкодував, що стало приводом для звернення до суду з цією позовною заявою.

Відповідач, що був повідомлений судом належним чином про час та місце судового засідання, - до суду не прибув, не надав суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову. Крім того, суд повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив суд розглянути справу за його відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України. Судом обґрунтовано ухвалено, що справа підлягає розгляду у заочного порядку.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги - підлягають задоволенню, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № Г-000002 від 22.07.2022р., складеного громадським інспектором з охорони довкілля Ананьєвим М.Д., 20.07.2022р. о 17:00 годині ОСОБА_1 полезахисній смузі вздовж прибережної смуги оз.Ялпуг знищив дерево породи "Акція" до ступеня припинення росту за допомогою бензопели, діаметром у ширині шийки коріння 34 смт. Протокол про адміністративне правопорушення складено за ст.65-1 КУпАП. (а.с.13).

Даний протокол був розглянутий Державним інспектором з ОНПС Південно-Західного округу Мінковим І.П. та постановою №000337 від 25.07.2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП. На підставі санкції даної статті йому призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765грн. (а.с.12). Ця постанова набрала чинності.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження зелених насаджень відповідачем ОСОБА_1 , здійсненого за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерева і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, розмір шкоди вирубаного дерева породи акація діаметром 34см. становить 6892,37 грн. Розрахунок здійснив державний інспектор Мінков І., та перевірила його т.в.о. начальника відділу Шикунова М.(а.с.11).

03.11.2022 року Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу було складено претензію на ім`яОСОБА_1 за №99, в якій йому повідомлено про необхідність відшкодування шкоди за незаконну порубку дерева у розмірі 6892,37грн.(а.с.10), яка була отримана відповідачем ОСОБА_1 ( а.с.14), але не сплачена.

Згідно з вимогами ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень ч.1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог п.«д» ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч.4,5 ст. 68, ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до абз.3 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 року № 17 у справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за ст.ст. 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.07.2022р. за №000337 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП. Внаслідок порушення заподіяно шкоду за порушення природоохоронного законодавства в розмірі 6892,37 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

За приписами ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а)наявність шкоди, б)протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому завдана шкода, заподіяна незаконною рубкою дерева, породи "Акція" до ступеня припинення росту за допомогою бензопели, діаметром у ширині шийки коріння 34 см. в розмірі 6892,37грн., підлягає відшкодуванню відповідачем, який її заподіяв, оскільки його дії були неправомірними, між діями і заподіяною шкодою є безпосередній причинний зв`язок, а вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.07.2022 року №000337.

З врахуванням наведеного, суд беззаперечно встановив правомірність та обґрунтованість звернення з даним позовом, що надає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №885 від 11.12.2024 року (а.с.8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.66, 68 Конституції України, ст.ст.1166, 1192 ЦК України, ст.ст.105, 107 ЛК України, ст.ст. 12, 15, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 279, 263- 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) - на р/р UA85899998033310933109331000015660 фонду охорони навколишнього природного середовища Болградської міської ТГ (код ЄДРПОУ 37607526, ГУК в Од.обл/м.Болград ,банк Казначейство України, код класифікації доходів бюджету - 24062100) - в якості відшкодування шкоду, заподіяної навколишньому природному середовищу - в розмірі 6892 (шість тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на розрахунковий рахунок UA438201720343110001000115709, банк ДСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 43879780) судові витрати - за сплату позивачемсудового збору - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, а відповідачем - в той же строк після отримання ухвали за результатами розгляду його заяви про перегляд заочного рішення, після чого рішення набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 27.09.2025 року.

Суддя А.В. Кравцова