Ухвала суду № 133062814, 01.01.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

01 січня 2026 року Справа № 580/3461/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/3461/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька 13/15, м.Київ, ЄДРПОУ 00034051), Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка 286, м.Черкаси, ЄДПОУ 02911119) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

31.03.2025 вх.№15986/25 представник позивача - адвокат Кузьмінський Олексій Олександрович у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора забезпечити Черкаську обласну прокуратуру бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 гривень, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 гривень, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн;

- визнати протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025 заробітної плати, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн;

- зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену заробітну плату прокурора за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025 на підставі ч.3 ст. 81 Закону України Про прокуратуру, виходячи з посадового окладу прокурора, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів під час виплати;

- визнати протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних дні обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у сумі 1600 грн;

- зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, обчисленого із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів під час виплати.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десять днів з дати отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

27.11.2025 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. позовну заяву повернуто, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (заява на усунення недоліків надійшла до суду у вівторок 15 квітня 2025, а зареєстрована судом в системі діловодства суду 16 квітня 2025 року). Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії Шостий апеляційний адміністративний суд скасував, справу направив до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

До матеріалів для усунення недоліків адвокатом у справі без використання електронного кабінету ЄСІТС надане клопотання, де йдеться про стягнення, проте такого способу захисту не обгрунтовано, перевірки усунення недоліків суд відповідно до ч.2 ст.121 КАС України дійшов висновку про продовження строку для усунення недоліків (документ доставлений адвокату в електронний кабінет 20.12.2015 в 18:40).

Станом на 01.01.2026 недоліки адміністративного позову не усунуто: позивачем не обгрунтовано формування вимог щодо бюджетних асигнувань у контексті порушеного права та за відсутності повноважень представництва іншої особи/розпорядника коштів.

Оскільки спір про бюджетні асигнування може виникати, коли є розбіжності щодо виділення, розподілу або використання коштів, що підтверджується судовими рішеннями та/або справами щодо вирішення конфліктів про протиправність рішень у межах процедур та стадій, що регулюється Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами у контексті реалізації права розпорядника.

Позивач вважає протиправним незабезпечення коштів на проведення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн та одночасно просить про вирахування фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів під час виплати, формуючи вимоги до колишнього роботодавця без обгрунтування порушеного права адміністративним органом.

Відповідно до п.14.1.180 ст.14 Кодексу №2755 податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Відповідно до п.18.1 ст.18 Кодексу №2755 податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Предметом конституційного контролю є абзац сьомий статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року №3460ІХ (далі Закон № 3460) у частині встановлення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 1 травня 2024 року, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2024 року залишив без змін, відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог. Верховний Суд також відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження. ОСОБА_2 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за результатом розгляду якої Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження. Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання. (https://ccu.gov.ua/novyna/syug-vyznachennya-okladu-prokurora-ksu-rozpochav-rozglyad-spravy-shchodo-konstytuciynosti).

Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

У позовній заяві адвокат не покликається на релевантну судову практику у спірних правовідносинах і не надає підтвердження на представництво інтересів адміністративного органу щодо бюджетних асигнувань та/або звернення Позивача до Офісу Генерального прокурора у межах стадій бюджетного процесу чи у межах адміністративного провадження..

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Ухвалою від 18.12.2025 наданий додатковий строк протягом десяти днів для усунення недоліків вказаних в ухвалі від 02 квітня 2025 року із направленням документів представником Позивача з використанням підсистеми Електронний суд та оформленням клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо несформованих вимог (за відсутності відповідної редакції позовної заяви) про стягнення і необгрунтованістю вимог одночасно до Офісу Генерального прокурора і Черкаської обласної прокуратури як роботодавця/колишнього роботодавця з наданням доказів на підтвердження поважності причин.

Відповідно до довідки про доставку в підсистему Електронний суд копію ухвали представник позивача адвокат (18:40) та Позивач (18:44) отримали 20.12.2025, проте станом на 01.01.2026 недоліки, що зазначені в ухвалі суду від 02.04.2025 не усунуті.

Існування реальних загроз національній безпеці може виступати критерієм правомірності певного відступу держави від загальних правил (підходів), що стосуються дії закону в часі, дотримання принципу законності, принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, обов`язковості виконання судового рішення, а також може обмежувати свободу суддівського розсуду (дискреції). Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 5 січня 2023 року у справі №991/5572/22. Головними критеріями (принципами, мірилами) визначення правомірності застосування принципу національної безпеки для прийняття рішень суб`єктами владних повноважень є: справедливість (моральність), гуманність, пропорційність, наявність легітимної мети та безальтернативність.

Недостатність бюджетних асигнувань для виплати матеріальної допомоги є підставою для відмови в її виплаті. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №620/17864/21 (постанова від 31 травня 2023 року,

Установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1042/nediisnist-svidotstva-pro-pravo-na-spadsh%D1%81hynu-v-praktytsi-kasatsiinoho-sudu

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер; 4) завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою (ст.45 КАС України).

Позивач не обгрунтував жодного порушеного права співвідповідачем Офісом Генерального прокурора під час бюджетного процесу, не надав підтвердження на право звертатися в інтересах співвідповідача Черкаської обласної прокуратури, будучи обізнаним із загальновідомою інформацією з ЄДРСР у подібних правовідносинах щодо прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у сумі 1600 гривень (№ 140/1157/24 ЄДРСР 121706007; 122668642; 123313588; 123733507 ).

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Суд доходить висновку про зловживання позивачем процесуальними правами за відсутності доводів на підтвердження порушеного права Позивача обраними Відповідачами у спірних правовідносинах і невиконанням ч.5 ст.44 КАС України за завідомо безпідставним позовом щодо Офісу Генерального прокурора та позову за відсутності предмета спору з Черкаською обласною прокуратурою, яка покликана виконати ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» за наявної позиції щодо справи № 140/1157/24 щодо прожиткового мінімуму у сумі 1600 грн як роботодавець і податковий агент.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.45 КАС України).

Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 45, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами позивачем як ініціатором адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 1845/О/15-21 протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Копію ухвали направити сторонам справи.

Ухвала складена, підписана 01.01.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА