Рішення № 133061940, 01.01.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 січня 2026 р. Справа № 120/16285/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфуд 2022" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфуд 2022" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/600269/1 від 13.09.2024.

Ухвалою від 12.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

У встановлений судом строк позивач усуну недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 19.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме:

1) Згідно наданого інвойсу від 05.09.2024 №FM/EX/0002/09/24 оплата має бути проведена за наведеними банківськими реквізитами до 05.09.2024, проте згідно наданої проформи-інвойсу від 08.08.2024 №ZMO/EX/72/2024 оплата має бути здійснена до 08.08.2024;

2) До митного оформлення разом із ЕМД було надано платіжне доручення від 27.08.2024 №4, згідно якого було здійснено оплату по контракту від 14.03.2023 №14/03/2023, в якому п. 3 визначено загальну суму 5000000 (п`ять мільйонів) Євро.

Таким чином немає можливості ідентифікувати, що оплата здійснена за наданими платіжними дорученнями стосується задекларованої партії товару.

3) Декларантом було надано прайс-лист виробника товару від 01.05.2024 на умовах EXW, в якому числові значення співпадають з інвойсом від 05.09.2024 №FM/EX/0002/09/24, який виставлений на умовах FCA. Однак, наданий прайс-лист не завірений жодними печатками та підписами, а також з наведеної в ньому інформації неможливо встановити хто та кому його виставив.

Тому, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МКУ. Листом від 13.09.2024 декларант повідомив, які документи було надано та відмовився від надання додаткових документів.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 16.05.2024 №UA209190/2024/010862, за якою оформлено товар «Кава натуральна смажена з кофеїном в зернах: Kawa Movenpick der Himmlische bonen 500gr -KAWA NATURALNA ZIARNISTA M/10-80шт. Kawa Movenpick der Himmlische bonen 1000gr -KAWA NATURALNA ZIARNISTA M/6-30шт. Movenpick Espresso 1 kg. KAWA NATURALNA ZIARNISTA Z /4-30шт.» та складає 7,52 Євро за кг.

Відповідач вважає, що під час винесення спірного рішення про коригування митної вартості у митниці були усі законні підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості у даному випадку.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що заявнику відзиві копіює інформацію, яка зазначена в повідомленнях митниці декларанту (повідомлення надані в додатках до позовної заяви), і яка вже була наведена в позовній заяві в розділі обставини справи. Заявник взагалі не звертає уваги на доводи позивача як під час проведення консультацій при митному оформлені, так при аналізі правової позиції позивача в позовній заяві. В відзиві не враховано, що позивач в позовній заяві просить скасувати Рішення про коригування митної вартості на підставі визнання в суді протиправності дій відповідача при: по-перше, безпідставного витребування додаткових документів (всупереч вимогам п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ); по-друге, безпідставної відмови декларанту від заявленої ним митної вартості на товар (всупереч вимогам п. 6 ст. 54 МКУ); по-третє, невідповідність Рішень вимогам чинного законодавства, а саме не надання в графі 33 необхідної інформації (яка повинна бути зазначена у відповідності п. 4 ст. 54 МКУ). Із всіх тверджень позивача про протиправність дій відповідача, заявник наводить тільки обставини справи та доводи відповідача, надані в відповідних повідомленнях митниці і наведені в позовній заяві.

Ухвалою судом відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультіфуд 2022» уклало контракт від 14.03.2023 №14/03/2023 та Додаткову угоду від 01.06.2023 № 2 з «COFFEE PROMOTION SP.ZO.O.» Польща (далі Продавець) на закупівлю товарів - кількість, асортимент, валюта, ціни та якість яких визначаються в інвойсах (попередньо узгоджених сторонами), які є невід`ємною частиною цього Контракту, у строки та на умовах Інкотермс (редакція 2010 р.). Вантажоодержувач вказується в комерційному інвойсі на кожну партію товару окремо.

08.08.2024 позивач отримав від Продавця Проформу-інвойс від 08.08.2024 №ZMO/EX/72/2024 на суму 19673,28 EUR (Умови поставки FCA Kwidzyn (Польща)), 09.08.2024 погодив його та відправив Продавцю.

21.08.2024 Продавець надіслав позивачу повідомлення від 21.08.2024 б.н. про готовність товару для відвантаження.

Позивач Платіжною інструкцією в іноземній валюті від 27.08.2024 № 4 сплатив 19673,28 EUR.

Для перевезення товару за маршрутом Kwidzyn (Польща) кордон України Вінниця, позивач уклав Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 05.09.2023 №ФТП/1130К з ТОВ "ФТП".

11.09.2024 товар, зазначений в Інвойсі від 05.09.2024 №FM/EX/0002/09/24 (товар, кількість, асортимент, валюта, ціни та якість повністю збігається з зазначеним в Проформі-інвойсі від 08.08.2024 N ZMO/EX/72/2024), надійшов до м. Вінниця, Україна.

Особою відповідальною за декларування, згідно договору доручення про надання послуг митного брокера № 1041022 від 04.10.2022, визначено ТОВ ФІРМА "СИМПЕКС" (далі Декларант).

Декларантом, з метою випуску товару у вільний обіг, подано додаткову ЕМД від 11.09.2024 № 24UA401020045872U6. До декларації надано наступні документи:

1. Зовнішньоекономічний контракт від 14.03.2023 №14/03/2023;

2. Додаткову угоду від 01.06.2023 № 2;

3. Проформа-інвойс від 08.08.2024 № ZMO/EX/72/2024;

4. Інвойс від 05.09.2024 № FM/EX/0002/09/24;

5. Платіжна інструкція в іноземній валюті від 27.08.2024 № 4;

6. Договір надання транспортно-експедиційних послуг № ФТП/1130К;

7. Договір надання транспортно-експедиційних послуг від 01.02.2023 № FTP 02.02-23;

8. Договір надання транспортно-експедиційних послуг від 30.08.2024 № AVS.3008;

9. Заявка на перевезення від 30.08.2024 № AUG14287;

10. Автотранспортна накладна від 05.09.2024 №372339;

11. Довідка про транспортні витрати від 04.09.2024 № дов-AUG14287;

12. Платіжна інструкція від 16.09.2024 №688;

13, Комерційні та товаросупровідні документи що підтверджують вартість товару на умовах FCA Kwidzyn (Польща);

14. Транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару за маршрутом Kwidzyn (Польща) кордон України Вінниця.

Нараховано до сплати наступні митні платежі: ПДВ (028 вид платежу) в розмірі182924,46 грн.

Вінницька митниця надіслала повідомлення декларанту, в якому зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ для підтвердження митної вартості необхідно надати: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням.

Декларант направив відповідачу листа від 12.09.2024, в якому зазначив, що повідомлення митниці про витребування додаткових документів, без зазначення конкретних розбіжностей, протиправне і не відповідає вимогам п. 3 ст. 53 МКУ. Однак, для додаткового підтвердження транспортної складової, на свій розсуд, додають рахунок на сплату транспортних витрат від 12.09.2024 №3234, який надійшов до декларанта після подання ЕМД ІМ 40 ДЕ 24UA401020045872U6. Інформація, зазначена в рахунку, не суперечить інформації, наданій в заявці на перевезення від 30.08.2024 №AUG14287 та довідці про транспортні витрати від 04.09.2024 № дов - AUG14287, які були обґрунтуванням в визначенні транспортної складової митної вартості. Додаткових документів в десятиденний термін надати не можуть у зв`язку з невизначеністю митного органу відносно розбіжностей в митній декларації. Просили продовжити митне оформлення згідно з чинним законодавством України.

За результатом опрацювання митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно ЕМД № 24UA401020045872U6 прийнято рішення № UA401000/2024/600269/1 від 13.09.2024 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови слугувало те, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: 1) Згідно наданого інвойсу від 05.09.2024 №FM/EX/0002/09/24 оплата має бути проведена за наведеними банківськими реквізитами до 05.09.2024, проте згідно наданої проформи-інвойсу від 08.08.2024 №ZMO/EX/72/2024 оплата має бути здійснена до 08.08.2024; 2) До митного оформлення разом із ЕМД було надано платіжне доручення від 27.08.2024 №4, згідно якого було здійснено оплату по контракту від 14.03.2023 №14/03/2023, в якому п. 3 визначено загальну суму 5000000 (п`ять мільйонів) Євро. Таким чином немає можливості ідентифікувати, що оплата здійснена за наданими платіжними дорученнями стосується задекларованої партії товару. Також згідно вимог пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, у платіжному дорученні платник повинен заповнити реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. Таким чином неможливо ідентифікувати, що оплата була проведена саме за задекларовану партію товару; 3) Декларантом було надано прайс-лист виробника товару від 01.05.2024 на умовах EXW, в якому числові значення співпадають з інвойсом від 05.09.2024 №FM/EX/0002/09/24, який виставлений на умовах FCA. Також слід зауважити, що наданий прайс-лист не завірений жодними печатками та підписами, а також з наведеної в ньому інформації неможливо встановити хто та кому його виставив. Отже, надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МКУ. Листом від 13.09.2024 декларант повідомив, які документи було надано та відмовився від надання додаткових документів. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 16.05.2024 №UA209190/2024/010862, за якою оформлено товар «Кава натуральна смажена з кофеїном в зернах: Kawa Movenpick der Himmlische bonen 500gr -KAWA NATURALNA ZIARNISTA M/10-80шт. Kawa Movenpick der Himmlische bonen 1000gr -KAWA NATURALNA ZIARNISTA M/6-30шт. Movenpick Espresso 1 kg. KAWA NATURALNA ZIARNISTA Z /4-30шт.» та складає 7,52 Євро за кг.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (стаття 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України).

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною першою статті 54 МК України, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19).

Згідно положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частиною третьою статті 57 МК України).

Відповідно до частини другої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (частина перша статті 55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені частиною другою статті 55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України № 631 від 30.05.2012 (Розділ VIII).

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами першою, другою статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Судом встановлено, що відповідач застосував резервний метод і джерелом для коригування митної вартості виступала ЕМД від 16.05.2024 № UA209190/2024/010862, за якою оформлено товар «Кава натуральна смажена з кофеїном в зернах: Kawa Movenpick der Himmlische bonen 500gr -KAWA NATURALNA ZIARNISTA M/10-80шт. Kawa Movenpick der Himmlische bonen 1000gr -KAWA NATURALNA ZIARNISTA M/6-30шт. Movenpick Espresso 1 kg. KAWA NATURALNА ZIARNISTA Z /4-30шт.» та складала 7,52 Євро за кг.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 по справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Згідно із пунктом 2.1. Розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

У графі 33 Рішення про коригування відповідач навів підстави для ухвалення спірного рішення, які повністю спростовуються наданими позивачем документами та поясненнями.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів мають бути належним чином обґрунтованими та мотивованими.

Зокрема, у постанові від 15.02.2023 року у справі № 810/689/17 Верховний Суд зазначив: Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідач не навів у рішенні про коригування порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу, що є обов`язковою підставою для застосування резервного методу.

У графі 33 рішення відповідач обмежився виключно посиланням на митні декларації із схожими товарами, не зазначивши про жодні складові, які вплинули на формування такої вартості та не вказав жодні схожі ознаки товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Схожі висновки відображені також у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 560/355/19 та від 19.08.2020 у справі № 140/754/19.

В свою чергу в постанові від 09 вересня 2020 року в справі № 400/3133/18 Верховний Суд зауважив: Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Саме таке регулювання спірних правовідносин було покладено в основу правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17.

Крім того, у постанові від 22 квітня 2021 року в справі № 810/3397/16 Верховний Суд, визнавши обґрунтованим скасування рішення про коригування митної вартості, зазначив:

59. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що надані документи містять неповні відомості та розбіжності. Однак, відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не зазначено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях, а лише містяться посилання на норми закону.

Верховний Суд визнав, що рішення про коригування повинні містити детальне обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), відсутність яких є безумовною підставою для скасування Рішення про коригування.

Серед критеріїв/принципів, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.07.2023 року у справі № 640/22572/20.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у п. 36 рішення по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003 року також вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем надано митному органу всі документи, передбачені положеннями статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товару за методом ціни договору та яких було достатньо для визнання заявленої позивачем митної вартості товарів.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Згідно з частини першої статті 9, статті 72, частини першої, другої, п`ятої статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422,40 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/600269/1 від 13.09.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфуд 2022" судовий збір в сумі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультіфуд 2022" (пров. Індустріальний, 2, б. 8, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 44777976)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна