Ухвала суду № 133061390, 01.01.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" січня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1211/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з

позовною заявою ОСОБА_1

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2"

до відповідача-2 ОСОБА_2

до відповідача-3 ОСОБА_3

до відповідача-4 ОСОБА_4

про визначення статутного капіталу товариства та часток учасників

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

29.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2", до відповідача-2 ОСОБА_2 , до відповідача-3 ОСОБА_3 , до відповідача-4 ОСОБА_4 про визначення статутного капіталу товариства та часток учасників товариства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа № 918/1211/25 передана судді Бережнюк В.В.

30.12.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" код ЄДРПОУ 13988970, а саме:

- Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12661022756101;

- Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 720.8 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1225280256101;

- Земельну ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:010:0220, площею 0.1627 га, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 898949256101, розмір частки 716/10000 та розмір частки 2122/10000;

- Будівлю торгово-адміністративного комплексу (ІІ черга), загальною площею 2245.3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183444156101, розмір частки 17/100, розмір частки 2/1000, розмір частки 25/100;

- Приміщення офісного центру, загальна площа 2176.7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36220256101, розмір частки 716/10000, розмір частки 2122/10000.

А також просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ЄДРПОУ 13988970, які відкриті у АТ "Сенс Банк" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у зв`язку з перебуванням судді Бережнюк В.В. у відпустці, керуючись підпунктами 2.3.43-2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, введеного в дію з 01.04.2025 відповідно до рішення Ради суддів України від 06.03.2025 №7, підпункту 6.1.9 пункту 6.1 розділу 6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів Господарського суду Рівненської області від 27.03.2025 № 4, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1211/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 справу № 918/1211/25 передано судді Горплюку А.М.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

Звертаючись до суду заявник вказує, що протоколом загальних зборів №23-12-21 від 23.12.2021 ОСОБА_1 було включено до учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (ЄДРПОУ 13988970) та ОСОБА_1 передав до статутного капіталу товариства нежитлове приміщення оздоровчо-торгівельно-розважального комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12661022756101) загальною вартістю 15 604 693. Частка ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства склала 68,67 %, що дорівнює кількості голосів.

В подальшому, 21.01.2022 ОСОБА_1 прийняв рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Інна-2" про що склав відповідну нотаріальну заяву, якою повідомив Товариство про своє рішення. Разом з цим, у заяві зазначив, що просить Товариство виплатити йому його частку, розмір якої складає 15 604 693, що становить 68,67 % статутного капіталу.

Рішенням загальних зборів Товариства, яке оформлено протоколом №22-01-22 від 22.01.2022, ОСОБА_1 виключено із учасників Товариства з виплатою в рахунок майнового вкладу грошових коштів у розмірі 15 604 693 гривень протягом шести місяців.

Заявник зазначає, що про час, день і місце проведення загальних зборів, не був повідомлений, відповідно участь у проведених загальних зборах 22.01.2022 не брав, і без його кількості голосів (68,67 %) загальні збори вважаються не повноважними розглядати будь-яке питання порядку денного із-за відсутності кворуму.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що порушені його права він може поновити лише поверненням його до учасників Товариства шляхом визначення статутного капіталу Товариства у розмірі 22 724 193 гривні з розподілом часток: ОСОБА_2 - 10 950 гривень з кількістю голосів 0,05%; ОСОБА_3 - 13800 гривень з кількістю голосів 0.06%; ОСОБА_4 - 7 094 750 гривень з кількістю голосів 31,22%; ОСОБА_1 - 15 604 693 гривень з кількістю голосів 68,67 %.

Відтак, заявник вважає, що в разі не вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно та банківські рахунки Товариства, в подальшому може статися так, що права ОСОБА_1 будуть відновлені, однак майна і грошових коштів у Товариства не буде і в майбутньому це породить нові позови.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За приписами частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім того, обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20).

При здійсненні судочинства суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Необхідною умовою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, вжиття судом заходів забезпечення позову є метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За змістом статтей 73, 74, 77, 78 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Предметом позову у справі № 918/1211/25 є вимога про визначення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна - 2" та визначення частки в статутному капіталі кожного учасника.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів товариства, які відбулись 22.01.2022 позивача виключено із учасників товариства з виплатою в рахунок вкладу грошових коштів у розмірі 15 604 693,00 грн протягом шести місяців. Однак, вказане рішення прийнято з грубим порушенням Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту товариства.

Також, позивач зазначає, що рішення, що приймались на загальних зборах товариства 22.01.2022, які оформлені протоколом № 22-01-22 від 22.01.2022 є недійсними, порушено право ОСОБА_1 як учасника товариства. За таких обставин, учасники, що залишились, очевидно розуміють незаконність свого рішення, тому не здійснюють виплату належної частки.

Таким чином, позивач вважає, що порушені права він може поновити лише шляхом повернення його до учасників товариства та визначення статутного капіталу в частках, які існували до порушення його прав.

Суд зазначає, що у разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача (схожа за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24).

Отже, положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Як встановлено судом, у поданій заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що у випадку задоволення позову може статися так, що майна у відповідача не буде, що породить нові позови.

Заявник зазначає, що станом на день звернення із цим позовом розмір статутного капіталу ТОВ "Інна-2" відповідно до відкритих даних становить 235 561 гривень, що не забезпечить виконання рішення суду про стягнення не виплаченої суми вартості частки у розмірі 15 604 693 гривень, а навпаки породить нові позови.

Суд погоджується з доводами заявника, що у випадку задоволення позову позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах розгляду даної справи без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів останнього.

Натомість, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача забезпечить як ефективний захист порушених прав позивача, так і можливість виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення позову.

Відтак, вказаний вид забезпечення позову є співмірним заходом забезпечення позову, який забезпечує можливість ефективного захисту прав позивача.

Також, суд зазначає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті, а в разі задоволення позову - сприятиме ефективному захисту прав позивача, що і є метою забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (в постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Заходи забезпечення позову спрямовані на вирішення спору із врахуванням принципу процесуальної економії, адже сприяють цілісності об`єкту, що є предметом позову та збереженню складу учасників судового процесу, зокрема відповідачів.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з частиною 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до частини 1 статті 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Керуючись статтями 136 - 140, 230, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 42Б, код ЄДРПОУ 13988970), а саме:

- Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна, 18-Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12661022756101;

- Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 720.8 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1225280256101;

- Земельну ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:010:0220, площею 0.1627 га, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 898949256101, розмір частки 716/10000 та розмір частки 2122/10000;

- Будівлю торгово-адміністративного комплексу (ІІ черга), загальною площею 2245.3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183444156101, розмір частки 17/100, розмір частки 2/1000, розмір частки 25/100;

- Приміщення офісного центру, загальна площа 2176.7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36220256101, розмір частки 716/10000, розмір частки 2122/10000.

3. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 42Б, код ЄДРПОУ 13988970), які відкриті у АТ "Сенс Банк" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Стягувач: Рязанов Олександр Станіславович ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 42Б, код ЄДРПОУ 13988970)

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 01 січня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.М. Горплюк