Ухвала суду № 133061037, 18.12.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 389/4494/24

Номер провадження 1-кс/404/1259/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні - начальника Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про часткову відмову в задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №42018121160000043 від 24.09.2018, -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть скарги:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просила:

- поновити строк на оскарження в суді постанови від 05.09.2024 , так як постанову отримала 19.12.2024;

- скасувати постанову прокурора по кримінальному провадженню 42018121160000043 як незаконну;

- зобов`язати прокурора, слідчу по кримінальному провадженню № 42018121160000043 допитати для усунення розбіжностей в показах - перехрестні допити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом зі мною та моєю сестрою ОСОБА_7 згідно ст. 114 КПК України.

Скаргу мотивувала тим, що 02.09.2024 звернулася з клопотанням до процесуального прокурора ОСОБА_4 , щоб надав відповіді на клопотання, згідно яких Новгородський районний суд зобов`язав слідчого та прокурора надати в триденний строк. 05.09.2024 скаржниця прибула до слідчої для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проте їй відмовлено. На даний час не можуть організувати слідчі дії в одночасному допиті фігурантів злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які з 2018 року дають неправдиві покази стосовно смерті батька, проте з постанови прокурора вбачається, що він їх не може організувати.

II.Позиції сторін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду від 17 квітня 2025 року задоволено подання в.о. голови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про зміну підсудності. Матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури від 04.09.2024 по кримінальному провадженню №42018121160000043 від 24.09.2018, за ознаками кримінального провопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.3 ст.135 КК України направлено для розгляду до Кіровського районного суду м.Кіровограда.

Ухвалою слідчого судді від 25.04.2025 відкрито провадження з розгляду даної скарги.

У судові засідання, призначені на 28.04.2025, 06.05.2025, скаржник не з`явилася, подала клопотання про відкладення судового розгляду.

У судові засідання 26.05.2025, 10.07.2025, 16.07.2025 скаржник не з`явилася, будь-яких заяв чи клопотань не подавала, причини неявку не повідомила.

У судовому засіданні 05.08.2025 оголошено перерву у зв`язку з оголошенням зауваження скаржнику та неможливості продовжувати судовий розгляд.

У судовому засідання 21.08.2025 скаржником заявлено відвід слідчому судді, у задоволенні якого ухвалою Фортечного районного суду від 04.09.2025 відмовлено.

У подальшому у судові засідання 23.09.2025, 30.09.2025, 06.10.2025, 23.10.2025, 05.11.2025, 20.11.2025, 18.12.2025 ОСОБА_3 не з`явилася, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду скарги. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Прокурор у кримінальному провадженні - начальник Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні скарги, розгляд скарги проводити без його участі. Крім того, повідомив, що матеріали кримінального провадження перебувають в Новгородківському районному суді Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до положень ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є поведінка учасників кримінального провадження (п.2 ч.3 ст.28 КПК України).

У частині 1 статті 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

З огляду на викладене, зважаючи на вказані строки, визначені законодавством, процесуальну поведінку особи, яка подала скаргу, тривалість розгляду скарги, подальше відкладення розгляду скарги ОСОБА_3 , яка не з`явилася у низку судових засідань протягом тривалого проміжку часу, безумовно порушуватиме розумні строки кримінального провадження як одну із засад кримінального провадження, нівелюватиме завдання, визначені КПК України.

Для вирішення заявлених вимог скаржник не з`явилася у заздалегідь призначені судові засідання. Про день, час та місце розгляду справи особисто повідомлявся належним чином, доказів поважності причин неявки не подав.

На сайті Фортечного районного суду м. Кропивницького (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1059/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

ОСОБА_3 достовірно знала, що вона звернулася зі скаргою до суду, де будуть вирішуватись заявлені нею вимоги.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі N? 295/17562/19 указано, що «передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження».

Крім того, у постанові від 03 серпня 2023 року у справі N? 281/181/21 касаційний суд зазначив, що зберігаючи об`єктивність та неупередженість, необхідно створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 2, 6 вказаної статті). Розумно очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від представників сторони захисту та інших учасників кримінального провадження. Враховуючи викладене констатую, що у цьому випадку повною мірою було дотримано вимог і створено всі необхідні умови для реалізації прав скаржника на ознайомлення з матеріалами провадження і змістом ухвали в якій визначена дата, час і місце проведення розгляду та дії спрямовані на розміщення публічної інформації на сайті та дошці оголошень суду про судовий розгляд вимог скаржника.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Неявка скаржника для вирішення поданої ним скарги розцінюється, як зволікання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд скарги.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ч. 1 статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Глава 26 КПК України передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування.

Положеннями ст. 307 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Відмова у задоволенні вимог скаржника через його неявку до суду не позбавляє повторного доступу до правосуддя особи, яка звертається до слідчого судді для захисту своїх прав, очікуючи на отримання вирішення поданої скарги. У випадку неявок скаржника, належним чином повідомленого про дату та час розгляду скарги в суді, при відсутності будь-яких заяв щодо відкладення розгляду справи, не будуть порушуватись вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які конкретизовані в п.п. 1, 2, 14, частини першої ст. 7 КПК України, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законність та доступ до правосуддя.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Отже, норми КПК України не містять прямої вказівки щодо дій слідчого судді у разі неявки особи, яка звернулась зі скаргою, на судове засідання з розгляду такої скарги. Враховуючи положення ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Законом передбачено найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг. Скаржник повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з`явитися в судове засідання для надання особистих пояснень. Неявка належно повідомленого скаржника дає право відмовити у задоволенні вимог скаржника, але не позбавляє останнього права повторно звернутися до суду для оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора. Отже, за умов добросовісного використання процесуальних прав, вони порушені не будуть та доступ до суду не обмежується.

Самостійною підставою відмови є наступні обставини:

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

У відповідності до ч.2ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Щодо вимоги скарги, які стосуються зобов`язобов`язання прокурора, слідої по кримінальному провадженню № 42018121160000043 допитати для усунення розбіжностей в показах - перехрестні допити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом зі скаржницею та її сестрою ОСОБА_7 згідно ст. 114 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п.2 ч.1 ст.7, ч.1 ст.9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством України на стадії досудового розслідування в рамках кримінального провадження наділено право визначеного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, тобто сторони обвинувачення у кримінальному провадженні в розумінні ст.3 КПК України, що є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

За приписами ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Виходячи з наведених вище положень, перелік видів рішень, дій та бездіяльності дізнавача, слідчого, прокурора, що можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, є вичерпним та визначений положеннями ст.303 КПК України.

Вказане узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.03.2019 у справі за № 807/1456/17.

Відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, внаслідок чого слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції досудового розслідування (п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.22 КПК України).

Беручи до уваги викладене, питання про зобов`язання прокурора, слідчого по кримінальному провадженню № 42018121160000043 допитати для усунення розбіжностей в показах - перехрестні допити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом зі скаржницею та її сестрою ОСОБА_7 згідно ст. 114 КПК України, яке порушується ОСОБА_3 у скарзі, прямо не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню в порядку ст.303 КПК України, відтак не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу, а слідчий суддя не має права виходити за рамки своїх повноважень.

Слідчий суддя зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такоїміри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», про що також зазначено у Постанові Верховного Суду від 24.10.2022 року в справі №456/3303/21).

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач (прокурор) самостійно.

Заявник у скарзі не ставить питання зобов`язати орган досудового розслідування розглянути клопотання про допит для усунення розбіжностей в показах - перехрестні допити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом зі мною та моєю сестрою ОСОБА_7 згідно ст. 114 КПК України, а просить слідчого суддю самостійно прийняти відповідне процесуальне рішення в рамках кримінальних проваджень.

Крім того, як вбачається із постанови про часткову відмову у задоволенні клопотання, прокурором відмовлено в задоволенні клопотання щодо надання відповідей на звернення та матеріалів кримінального провадження. Щодо ж допиту ОСОБА_6 віч на віч з ОСОБА_3 зазначено про те, що прокурором надавалися відповідні вказівки слідчому.

Приймаючи рішення про часткову відмову в задоволенні клопотання, прокурором роз`яснено право ОСОБА_3 на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за місцем розташування органу досудового розслідування, в попередньо узгоджений зі слідчим час.

Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №370/2316/18 (провадження №51 - 9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги і вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні - начальника Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про часткову відмову в задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №42018121160000043 від 24.09.2018 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1