Рішення № 133059677, 03.12.2025, Новоселицький районний суд Чернівецької області

03.12.2025

Справа № 720/1210/25

Провадження № 2/720/896/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

за участю секретаря Савка К.Р.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що з метою отримання кредитних послуг 14 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 200529247, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 16149 гривень 02 копійки строком на 2 роки, тобто до 14 травня 2018 року, з відсотковою ставкою 34,55 % річних. 20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16 позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за вказаним кредитним договором. Відповідно до витягу з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів. Відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109 642 кредитному договору та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить закону України «Про інформацію». 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу нового кредитора та звернулась до суду із вказаною позовною заявою. Протягом дії кредитного договору відповідач систематично не виконував належним чином договірні зобов`язання в частині своєчасного погашення кредиту та допустив прострочену заборгованість по кредиту, яка станом на 29 квітня 2025 року становила 61373 гривень 34 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу 16149 гривень 02 копійок, заборгованість за відсотками 30745 гривень 73 копійки, заборгованість за інфляційним збільшенням 10254 гривень 21 копійок та 3 % річних 4224 гривень 38 копійки. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив суд поновити строк позовної давності для подання позову та стягнути нього неї в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача подав до суду пояснення на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що у відповідача відсутня будь-яка кредитна заборгованість, оскільки позивачем не надано жодного доказу перерахунку коштів на банківський рахунок відповідача, більше того, наданий банком розрахунок заборгованості нарахований з порушенням вимог закону, а тому просив відмовити у позові.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності, в обґрунтування пропущення такого строку вказує на наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору.

З приводу поновлення строку позовної давності для подання позову слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена ст.257 ЦК України і становить три роки.

За змістом ч. 2 ст. 259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

На підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Суд вважає, що причина пропущення позовної давності є поважною, тому необхідно поновити позивачу строк для подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200529247 від 14 травня 2016 року.

Судом встановлено, що 14 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем було укладено кредитний договір № 200529247, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 16149 гривень 02 копійки строком на 730 днів, тобто до 14 травня 2018 року (включно), з відсотковою ставкою 334,55 % річних.

Суду надана копія Заяви (оферта) № 200529247 від 14 травня 2016 року, адресована ПАТ «Банк Михайлівський» про надання кредиту, в якій міститься підпис відповідача.

Крім того, відповідач був ознайомлений з тарифами по продукту та з умовами кредитування, що підтверджується її підписом у Довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту. Також відповідач підписав графік платежів по погашенню тіла кредиту та відсотків, комісій, обумовлених цим договором, та погодився з ним.

Відповідно до товарного чеку № 5951319 від 14 травня 2016 року слідує, що відповідач на отримані ним кредитні кошти придбав телевізор марки «Самсунг» із додатковими послугами (підписка на 6 місяців, налаштування) та який був наданий банку в підтвердження цільового використання коштів.

В матеріалах цивільної справи наявна квитанція від 14 травня 2016 року, яку особисто відповідач надав позивачу та завірив власним підписом, з якої вбачається, що останній придбав товар (телевізор) з усіма додатковим послугами та надав її банку ПАТ «Банк Михайлівський» в підтвердження використання кредитних коштів.

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16 позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за вказаним кредитним договором. Відповідно до витягу з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.

Таким чином з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач допустив прострочену кредитну заборгованість, яка станом на 29 квітня 2025 року становила 61373 гривень 34 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу 16149 гривень 02 копійок, заборгованість за відсотками 30745 гривень 73 копійки, заборгованість за інфляційним збільшенням 10254 гривень 21 копійок та 3 % річних 4224 гривень 38 копійки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається,

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що зобов`язання між сторонами не припинено з підстав, передбачених законом (ст. 598 ЦК України), оскільки воно не виконано відповідачем належним чином та протягом терміну дії кредитного договору жодна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, то суд вважає, що строк дії вказаного кредитного договору між сторонами пролонгований, у зв`язку із чим, правовідносини між сторонами за кредитним договором не припинились, а тому позивач вправі вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач в добровільному порядку кредит не повернув, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 29 квітня 2025 року становила 61373 гривень 34 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу 16149 гривень 02 копійок, заборгованість за відсотками 30745 гривень 73 копійки, заборгованість за інфляційним збільшенням 10254 гривень 21 копійок та 3 % річних 4224 гривень 38 копійки

Слід зазначити, що заперечення відповідача на позов з тих підстав, що банк не надав доказів переказу грошових коштів, а відтак не доведено виникнення обов`язку повернення кредиту повністю спростовуються особисто підписаними відповідачем договором кредиту та квитанцією про здійснення покупки техніки.

Також, безпідставним є посилання відповідача на те, що розрахунок заборгованості наданим позивачем є необґрунтованим, та таким, що не узгоджується з матеріалами справи, оскільки на підтвердження розрахунку заборгованості позивачем надано електронні виписки про здійснені покупки із зазначенням дат, прізвищ відповідальних сторін.

Крім того, варто зазначити, що на спростування доводів позивача, відповідач не надав власного розрахунку, що вказане узгоджується із постановою Верховного Суду України № 753/7883/15 від 11 липня 2018 року.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно до задоволеної суми, що в цій справі становить 2422 гривень 40 копійок.

На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 626, 628, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81,137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»строк на подання позовної давності про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 200529247 від 14 травня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»суму кредитної заборгованості станом на 29 квітня 2025 року за кредитним договором № 200529247 від 14 травня 2016 року в розмірі 61373 (шістдесят одна тисяча триста сімдесят три) гривень 34 копійок, яка складається із заборгованості за тілом 16149 гривень 02 копійок, заборгованість за відсотками 30745 гривень 73 копійки, заборгованість за інфляційним збільшенням 10254 гривень 21 копійок та 3 % річних 4224 гривень 38 копійки

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.