Постанова № 13305874, 14.12.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5864/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Дрижирук М.І,

за участю:

представника позивача - Назаренко О.Й.,

представника відповідача - Серков Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пчела"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2010 року № 0008502306/0, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пчела" 12 листопада 2010 рокузвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2010 року №0008502306/0.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій була проведена без дотримання вимог ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", у звязку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502306/0 від 29.07.2010 року є безпідставним та не обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У письмових запереченнях вказував на правомірність висновків ДПІ у м. Полтаві щодо порушення позивачем п. п. 11, 12, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пчела" 23.09.1997 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 084339 (а.с. 8).

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві на підставі направлень № 1636 та № 1637 16.07.2010 року було проведено перевірку кіоску, що розташований за адресою: майдан Незалежності, 2, м. Полтава та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Пчела", за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 13).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п. 11, п. 12, п. 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування кількості товарів;

- відсутність обліку товарів на місці реалізації на загальну суму по цінам реалізації 2783,00 грн.;

- не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 7,07 грн.

За наслідками перевірки складено акт № 0474/16/01/23-323/25155175 від 19.07.2010 року (а.с. 11).

На підставі акту перевірки заступником начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Задорожним В.П. прийнято рішення № 0008502306/0 від 29.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 5 686 грн. 35 коп. (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з наступного.

Щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

В ході перевірки кіоску, що належить ТОВ "Пчела" працівниками ДПІ у м. Полтаві було виявлено та зафіксовано в акті перевірки від 19.07.2010 року, що продавець даного кіоску проводила розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування кількості товарів. З копії звіту артикулів по кодуванню товарів, наявної у матеріалах справи, вбачається відсутність запису щодо кількості товарів.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтаві правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в розмірі 85 грн. (17х5).

Що стосується встановленого перевіркою порушення у вигляді реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється у порядку, визначеному відповідним національним положенням бухгалтерського обліку.

Підставою для оприбуткування товару, як правило, є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

В акті перевірки від 19.07.2010 року було зафіксовано факт надлишку у позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 2 783 грн., на які відсутні накладні. Перелік і кількість товарів наведено у додатках до акту перевірки “Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)”, “Опис залишків товару”. На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про незабезпечення позивачем обліку товарів.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємство, згідно з положеннями пункту 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки, яким і є позивач, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, можуть застосовувати метод оцінки придбаних (отриманих) або вироблених запасів зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю; при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється, зокрема, за методом середньозваженої собівартості.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що саме дані методи застосовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Пчела" при відправці товару на реалізацію, що в свою чергу підтверджується наказом № 1 від 03 січня 2005 року "Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку на підприємстві" (а.с. 19).

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлений Інструкцією "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.

Рахунки класу "Запаси" призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб.

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. На субрахунках 281 - 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

Так, на субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

Відповідно до пояснень, наданих представником позивача в ході судового розгляду справи, облік товарних запасів ведеться позивачем в сумарному виразі, за оборотно-сальдовими відомостями за рахунками 281 та 282, які складаються на підставі первинних документів. Товар обліковується в бухгалтерії товариства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що оприбуткування товару ТОВ "Пчела" здійснювалося безпосередньо в кіоску для реалізації даного товару, що знаходиться за адресою: майдан Незалежності, 2, м. Полтава. А отже, і обліковуватися він мав в цьому кіоску. Так само, в даному кіоску мали б зберігатися первинні документи, зокрема, накладні.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що частина товару оприбутковувалася у кіоску, інша ж частина - безпосередньо на складі ТОВ "Пчела". Однак він не зміг пояснити суду, який саме товар та в якій кількості було оприбутковано в кіоску, а який - на складі підприємства. Крім того, позивачем на вимогу суду не було надано доказів на підтвердження факту внутрішнього переміщення товару (зі складу до кіоску).

Надані позивачем документи суд до уваги не бере, оскільки вони не можуть бути доказом, який дає підстави для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Оскільки підставою для оприбуткування товару, як правило є накладні та товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відтак, представником позивача не доведено факт належного обліку товарів на місці їх реалізації.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності висновків Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо порушення ТОВ "Пчела" п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Щодо порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В ході перевірки було встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 19.07.2010 року факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 7,07 грн., що підтверджується копією опису грошових коштів та копією денного Х-звіту за 19.07.2010 року (а.с. 61).

Згідно ст. 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відтак, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтаві правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в розмірі 35 грн. 35 коп. (7,07х5).

На підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення ДПІ у м. Полтаві норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову. В свою чергу, представником ДПІ у м. Полтаві повністю доведено факт проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування кількості товарів, незабезпечення ТОВ "Пчела" обліку товарів на місці реалізації на загальну суму по цінам реалізації 2 783 грн., не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 7,07 грн., а відтак і правомірність винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502306/0 від 29.07.2010 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. п. 11, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 5 686 грн. 35 коп., а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пчела" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502306/0 від 29.07.2010 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2010 року.

СуддяО.О. Кукоба