Рішення № 133058250, 09.12.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1140/2025

Справа № 359/12453/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аптека.194», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача : сімейний лікар терапевт ТОВ «Аптека.194» ОСОБА_2 , Національна служба здоров`я України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

18 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила : визнати протиправними дії та бездіяльність ТОВ «Аптека.194», що полягають у невнесенні 01 грудня 2023 року сімейним лікарем-терапевтом ТОВ «Аптека.194» ОСОБА_2 в електронну медичну карту пацієнтки ОСОБА_1 з передачею даних до електронної системи охорони здоров?я інформації про дистанційне надання первинної медичної допомоги 01 грудня 2023 року пацієнту ОСОБА_1 за допомогою телефонних засобів зв?язку:

- скарги пацієнта ОСОБА_1 01 грудня 2023 року : тупий біль у серці, оніміння у лівій руці та правій нозі, гнійні виділення з носу жовто-зеленого кольору, кашель, артеріальний тиск 160/100.

- встановлений 01 грудня 2023 року сімейним лікарем-терапевтом ОСОБА_2 діагноз пацієнту ОСОБА_1 відповідно до Міжнародної класифікації первинної допомоги(ICPC2E) та за необхідності - за МКХ відповідного перегляду.

- призначене сімейним лікарем-терапевтом ОСОБА_2 лікування та рекомендації пацієнту ОСОБА_1 , надані 01 грудня 2023 року : антибіотик «Левофлоксацин» 500 мг 1 раз на день 5-7 днів, у перший день дві таблетки, а далі по одній таблетці в день; полоскання сольовим розчином «Синус-ліфт» та спеціальні вправи для розблокування м?язів спини(«розблоки» та «вивороти»).

Зобов?язати ТОВ «Аптека.194» шляхом внесення сімейним лікарем-терапевтом ТОВ«Аптека.194» ОСОБА_2 в електронну медичну карту пацієнтки ОСОБА_1 з передачею даних до електронної системи охорони здоров?я (далі по тексту - ЕСОЗ) інформації про дистанційне надання первинної медичної допомоги 01 грудня 2023 року пацієнту ОСОБА_1 за допомогою телефонних засобів зв?язку :

- скарги пацієнта ОСОБА_1 01 грудня 2023 року : тупий біль у серці, оніміння у лівій руці та правій нозі, гнійні виділення з носу жовто-зеленого кольору, кашель, артеріальний тиск 160/100.

- встановлений 01 грудня 2023 року сімейним лікарем-терапевтом ОСОБА_2 діагноз пацієнту ОСОБА_1 відповідно до Міжнародної класифікації первинної допомоги(ICPC2E) та за необхідності - за МКХ відповідного перегляду.

- призначене сімейним лікарем-терапевтом ОСОБА_2 лікування та рекомендації пацієнту ОСОБА_1 , надані 01 грудня 2023 року : антибіотик «Левофлоксацин» 500 мг 1 раз на день 5-7 днів, у перший день дві таблетки, а далі по одній таблетці в день; полоскання сольовим розчином «Синус-ліфт» та спеціальні вправи для розблокування м?язів спини («розблоки» та «вивороти»).

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що у п`ятницю 01 грудня 2023 року ОСОБА_1 , через погане самопочуття та неможливістю прийти на прийом до лікаря, о 09 год. 31 хв. зателефонувала своєму сімейному лікарю терапевту ТОВ «Аптека. 194» ОСОБА_2 за номером телефону НОМЕР_1 та повідомила скарги на своє здоров`я. У телефонній розмові лікар ОСОБА_2 запитав позивача про рівень цукру та призначив антибіотико-терапію Левофлоксацин 500 мг 1 раз на день, 5-7 днів, у перший день 2 таблетки, а далі по 1 таблетці в день; полоскання сольовим розчином «Синус-ліфт» та спеціальні вправи для розблокування м?язів спини («розблоки» та «вивороти»). Також він пояснив, що болі у серці та оніміння у кінцівках пов`язані з проблеми із спиною, а саме заблокування поясничного відділу хребта та причиною оніміння рук є проблема у 3, 4, 5 му хребцях, внаслідок чого перенавантажені м`язи спини. В телефонній розмові лікар ОСОБА_2 поставлений діагноз не озвучив, а просто розяснив етіологію симптомів та призначив лікування. На момент даного дзвінка ОСОБА_1 на телефон лікаря, ОСОБА_2 перебував на робочому місці в ЗПСМ №1 ТОВ «Аптека. 194» за адресою : Київська область, м. Бориспіль, вул. Гоголя, 2 та збирався їхати у медичний центр ТОВ «Аптека. 194», що розташований за адресою : Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 31, оскільки на той час по середах та п`ятницях у лікаря - терапевта ОСОБА_2 прийом відбувався у медичному центрі з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., в інші робочі дні в амбулаторії ЗПСМ № 1 в ті самі дини прийому.

Це, на переконання позивача, свідчить про її дистанційне звернення, як пацієнта, у робочі години сімейного лікаря терапевта по медичну допомогу, яку їй було надано ОСОБА_2 . На підставі листа ТОВ «Аптека. 194» за № 24/39 від 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 дізналась, що вищевказане її звернення лікар ОСОБА_2 не вніс дані до ЕСОЗ та в її медичній карті відсутні відповідні дані про час звернення, скарги на здоров`я та призначене лікування. Це, в свою чергу, порушує права позивача, як пацієнта, та вимоги Порядку ведення реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в елеконній системі охорони здоров`я, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я (далі по тексту - МОЗ) за № 587 від 28 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для їх реалізації.

26 грудня 2024 року представником відповідача подано відзив на позов, яким адвокат Городько П.П. просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 зважаючи на те, що ТОВ «Аптека. 194» є неналежним відповідачем у справі, оскільки згідно п. 2 розділу ІІІ Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України 19 березня 2018 року за № 504, медична допомога надається безпосередньо лікарем з надання первинної медичної допомоги та, у разі задоволення вимог ОСОБА_1 , товариство не в змозі забезпечити їх виконання, так як діючим законодавством не передбачено таких механізмів.

Крім того, ОСОБА_2 працює у ТОВ «Аптека. 194» медичним директором та лікарем - терапевтом і графіки та місце його роботи за цими посадами є різними. Дійсно, пацієнт ОСОБА_1 телефонувала ОСОБА_2 01 грудня 2023 року на його особистий мобільний номер телефону, а не на робочий телефон, о 09 год. 31 хв. зі скаргами на здоров`я. Проте в цей час лікар терапевт ОСОБА_2 не вів прийом пацієнтів, оскільки такий, за графіком, відбувався з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. за адресою : АДРЕСА_1 , де і знаходяться його «цифрове місце» та ЕЦП з метою взаємодій з ЕСОЗ. Відтак, позивач телефонувала лікарю не в години прийому пацієнтів, а в години виконання роботи, згідно графіку, МАЗ ПСМ №1 ТОВ «Аптека. 194» (з 08 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв.) за адресою : АДРЕСА_2 , де ОСОБА_2 здійснював свою діяльність як медичний директор, а не лікар-терапевт. Зважаючи на е, лікар не вносив дані про дзвінок, скарги позивача та надані рекомендації по лікуванню та обстеженню до ЕСОЗ.

Попри це, ОСОБА_2 надав позивачу в телефонній розмові вичерпну інформацію щодо захворювання та його лікування, висловив свою думку про потребу в фізичній присутності для встановлення діагнозу та подальшого лікування, після чого ОСОБА_1 , згідно даних ЕСОЗ, зверталась 04, 05 та 06 грудня 2023 року до лікарів МАЗПСМ № 1 ТОВ «Аптека. 194», отримувала їх вичерпні консультації, направлення на консультації до спеціалістів та дообстежень.

01 січня 2025 року представник Національної служби здоров`я України Тарасенко М.С. подала пояснення по суті спору, якими просила розглянути справу за наявними у ній доказами. Також зазначено, що порядок надання первинної медичної допомоги надається пацієнтам на підставі Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та Порядку надання первинної медичної допомоги, який затвердженого 19 березня 2018 року наказом МОЗ за № 504. Так, відповідно ч. 7 розділу ІІ вказаного Порядку, первинна медична допомога (далі по тексту - ПМД) надається під час особистого прийому пацієнтів за місцем надання ПМД. Лікар з надання ПМД може прийняти рішення про надання окремих послуг ПМД за місцем проживання (перебування) пацієнта або з використанням технічних засобів електронних комунікацій відповідно о режиму роботи надавача ПМД.

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомленням сторін.

Допитана в якості свідка ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що 01 грудня 2023 року о 09 год. 31 хв. набрала сімейного лікаря терапевта ОСОБА_2 та повідомила про скарги на здоров`я. Це була п`ятниця та лікар вів прийом пацієнтів у медичному центрі в період часу з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. за адресою : АДРЕСА_1 . Зазначила, що за адресою : АДРЕСА_2 знаходиться амбулаторія сімейної практики № 1 ТОВ «Аптека. 194». За твердженнями свідка, лікар терапевт ОСОБА_2 вів особистий прийом пацієнтів за адресою : АДРЕСА_2 у понеділок, вівторок та четвер. У середу та п`ятницю лікар ОСОБА_2 приймав пацієнтів за адресою : АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 повідомила, що лікар ОСОБА_2 порушив її права, як пацієнта, оскільки він не вніс до її електронної медичної картки дані про дату, час звернення, скарги на здоров`я, призначене лікування та надані рекомендації. Свідок підтвердила, що рекомендації ОСОБА_2 по лікуванню виконала в повному обсязі та прийшла до нього на особистий прийом 05 грудня 2023 року. Погіршень у стані здоров`я, за наслідком призначеного лікування, не було. Навпаки, свідок відмітила покращення у загальному стані здоров`я після лікування, призна-ченого лікарем ОСОБА_2

04 грудня 2023 року ОСОБА_1 також зверталась по медичну допомогу до лікаря ОСОБА_3 , оскільки наявний у неї антибіотик скінчився, а для продовження призначеного лікарем ОСОБА_2 лікування, вона мала отримати рецепт та придбати ще антибіотик.

ОСОБА_1 повідомила суду, що лікарю телефонувала на мобільний номер НОМЕР_1 , який взяла з електронних рецептів та направлень, і який вважала службовим номером лікаря ОСОБА_2 .. В момент розмови ОСОБА_2 сказав свідку, що наразі перебуває на прийомі у АДРЕСА_1 та, у зв`язку з цим, рекомендував їй прийти до нього на особистий прийом чи до іншого лікаря.

Свідок зазначила, що за роз`ясненнями лікаря вона могла телефонувати йому, у разі потреби, в період з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. протягом робочого дня. На особистий прийом до керівництва ТОВ «Аптека. 194» чи з письмовими скаргами на дії лікаря терапевта ОСОБА_2 позивач до відповідача не зверталась. Такі претензії ОСОБА_1 висловлювала тільки лікарю ОСОБА_2 ..

На переконання ОСОБА_1 саме лікар терапевт ОСОБА_2 мав доступ до її медичної картки та, за наслідком надання ПМД, мав занести дані про звернення, симптоми скарг пацієнта, рекомендації з лікування, призначені ліки, процедури до ЕСОЗ та її медичної картки.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав доводи, вказані у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та додатково зазначив, що виключною дискрецією лікаря є обов`язок вносити дані до медичної картки пацієнта і ТОВ «Аптека. 194» не має таких ні обов`язків, ні повноважень. Відтак, відповідач не має жодного права впливати на лікаря та зобов`язувати лікаря терапевта ОСОБА_2 вносити ті чи інші дані до медичної картки пацієнта, в даному випадку ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 , в момент її телефонного дзвінку, не вів прийом як лікар терапевт, а виконував обов`язки медичного директора за адресою : АДРЕСА_1 , а тому рекомендував ОСОБА_1 звернутись на особистий прийом до іншого лікаря. Крім того, дане звернення позивача до лікаря відбулось шляхом телефонної комунікації за особистим номером мобільного телефону лікаря ОСОБА_2 , який, в подальшому, заблокував засіб зв`язку ОСОБА_1 , щоб вона не мала змоги телефонувати йому у неробочий час чи час, відмінний від прийому пацієнтів.

Також представник відповідача зауважив, що ТОВ «Аптека. 194» не має права втручатись у організацію роботи сімейних лікарів та впливати на них, оскільки це може мати наслідком ще й порушення медичної таємниці.

Суд, заслухавши пояснення та обгрунтування сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, виконавши всі вимоги цивільного процесуа-льного законодавства й перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 13 ЦПК України зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунто-ваним є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно ч. 1, 6, 7 ст. 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, спеціалізовану, паліативну. Медична допомога може надаватися: за місцем знаходження, проживання (перебування) пацієнта; в амбулаторних умовах; в умовах денного стаціонару; у стаціонарних умовах.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 35 прим. 1 вказаного Закону первинна медична допомога (далі по тексту ПМД) - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров`я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої медичної допомоги. Надання ПМД забезпечують заклади охорони здоров`я та фізичні особи - підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку.

ПМД надають лікарі загальної практики - сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом. Пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. ПМД надається безоплатно в закладах охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення. ПМД може надаватися в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно п. 1, 2 ч. 2 розділу І Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердже-ного наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 504 від 19 березня 2018 року, надавач ПМД - це заклад охорони здоров`я будь-якої організаційно-правової форми, в тому числі комунальні некомерційні підприємства, або фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та забезпечують на її основі медичне обслуговування населення, безпосередньо пов`язане з наданням ПМД;

лікар з надання ПМД - професіонал у галузі лікувальної справи (лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-педіатр, лікар-терапевт), який перебуває у трудових відносинах із надавачем ПМД або провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа -підприємець та особисто надає ПМД.

Судом встановлено, що наказом ТОВ «Аптека. 194» за № 679-к від 07 березня 2019 року ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду головного лікаря лікувально діагностичного центру та цього ж дня йому надано на ознайомлення під підпис Посадову інструкцію лікаря терапевта.

Згідно ч. 1 розділу ІІ та ч. 1, 5 розділу ІІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 503 від 19 березня 2018 року пацієнт (його законний представник) обирає лікаря, який надає ПМД, незалежно від місця проживання / перебування такого пацієнта. Пацієнт подає Декларацію самостійно через систему або шляхом звернення, у тому числі через законного представника, до надавача первинної медичної допомоги. Пацієнт має право на отримання медичних послуг з ПМД у надавача первинної медичної допомоги відповідно до поданої Декларації з моменту її подання та до припинення її дії.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 10 серпня 2023 року ОСОБА_1 уклала декларацію № 0001-6АТО-РТАО на вибір лікаря, який надає ПМД, а саме з лікарем терапевтом ОСОБА_2 , контактний номер телефону НОМЕР_2 .

В п`ятницю 01 грудня 2023 року ОСОБА_1 , через погане самопочуття та неможливість прийти на особистий прийом до лікаря, о 09 год. 31 хв. зателефонувала своєму сімейному лікарю терапевту ТОВ «Аптека. 194» ОСОБА_2 за номером мобільного телефону НОМЕР_1 та повідомила скарги на своє здоров`я, а саме : тупий біль у серці, оніміння у лівій руці та правій нозі, гнійні виділення з носу жовто зеленого кольору, кашель, артеріальний тиск 160/100.

У телефонній розмові лікар ОСОБА_2 запитав позивача про рівень цукру та призначив антибіотикотерапію Левофлоксацин 500 мг 1 раз на день, 5-7 днів, у перший день 2 таблетки, а далі по 1 таблетці в день; полоскання сольовим розчином «Синус-ліфт» та спеціальні вправи для розблокування м?язів спини («розблоки» та «вивороти»). Також він пояснив, що болі у серці та оніміння у кінцівках пов`язані з проблеми із спиною, а саме заблокування поясничного відділу хребта та причиною оніміння рук є проблема у 3, 4, 5 му хребцях, внаслідок чого перенавантажені м`язи спини.

У електронній медичній карті ОСОБА_1 в ЕСОЗ відсутні записи про дане її звернення до лікаря терапевта ОСОБА_2 та надані рекомендації по лікуванню.

Вказані обставини визнаються і не заперечуються сторонами у справі, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, додатковому доказуванню не підлягають.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» електронна система охорони здоров`я - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров`я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднен-ня та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

Відповідно ч. 2 ст. 8 вказаного Закону кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медичної допомоги, до якої, зокрема, належ ить первинна медична допомога.

За змістом ч. 1-3, 7 ст. 24 прим. 2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я затвер-джується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства України щодо захисту персональних даних. Метою функціонування електронної системи охорони здоров`я є забезпечення виконання завдань та функцій у сфері охорони здоров`я, визначених відповідно закону. Доступ до відомостей про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, можливий лише у разі отримання згоди такого пацієнта (його законного представника) у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до відомостей про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями. Внесення інформації та документів до електронної системи охорони здоров`я здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електрон-ного підпису чи печатки.

Відповідно п. 4, 4 прим. 1, 8 та 9 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я, що затверджений постановою Кабінетів Міністрів України за № 411 від 25 квітня 2018 року, електронна медична інформаційна система - інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення); електронна медична карта пацієнта - структурована сукупність медичної інформації про пацієнта (медичних записів, записів про направлення, рецептів та медичних висновків), яка внесена до центральної бази даних.

Медична інформація - інформація про стан здоров`я пацієнта, його діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження, зокрема відповідні медичні документи, що стосуються здоров`я пацієнта . Місцем надання медичних послуг є фактична адреса провад-ження суб`єктом господарювання у сфері охорони здоров`я господарської діяльності з медичної практики, за якою особам, на яких розповсюджуються державні гарантії медичного обслуговування населення згідно Закону України «Про державні фінансові гарантії медич-ного обслуговування населення» (далі - пацієнти), надаються медичні послуги.

Завданням ЕСОЗ, згідно ч. 7 вказаного Порядку, є забезпечення створення можливостей використання пацієнтами електронних сервісів для реалізації їх прав, зокрема за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), автоматизація ведення обліку медичних послуг і управління медичною інформа-цією (зокрема про обов`язкові медичні огляди, які проводяться відповідно до законодавства), запровадження електронного документообігу у сфері медичного обслуговування населення, забезпечення даними, необхідними для розроблення програми медичних гарантій, управлінь-ня охороною здоров`я та формування статистичної інформації у сфері охорони здоров`я.

Відповідно ч. 14 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я створення, внесення, перегляд інформації та документів у центральній базі даних, внесення змін та доповнень до них здійснюються користувачами (фізичні та юридичні особи, які зареєстро-вані в центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я) відповідно до прав доступу, встановлених цим Порядком та нормативно-правовими актами, що регулюють порядок ведення відповідних реєстрів.

Згідно ч. 2, 4 розділу ІІІ Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 504 від 19 березня 2018 року, ПМД надається безпосередньо лікарем з надання ПМД. Окремі послуги з надання ПМД можуть надаватися іншими медичними працівниками, які входять до складу команди з надання ПМД, самостійно, спільно або під керівництвом лікаря з надання ПМД відповідно до рівня кваліфікації таких медичних працівників.

Відомості про кожен випадок надання ПМД лікар або інший медичний працівник, який входить до команди з надання ПМД, відображає в медичній документації відповідно до Міжнародної класифікації первинної допомоги (ICPC2Е) та за необхідності - за МКХ відповідного перегляду.

Згідно п. 2 ч. 8 Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 587 від 28 лютого 2020 року, епізод медичної допомоги - випадок взаємодії пацієнта з суб`єктом господарювання, починаючи з першого звернення до медичного працівника цього суб`єкта господарювання та до останнього звернення у зв`язку з однією причиною для отримання медичних послуг;

Відповідно ч. 11 вказаного Порядку Реєстр ведеться в центральній базі даних системи та формується з медичних записів, записів про направлення і рецептів, що внесені до системи відповідно законодавства. Медичні записи, що внесені до Реєстру відповідно цього Порядку є первинною обліковою медичною документацією в електронній формі. Захист інформації в Реєстрі здійснюється відповідно Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Кожен медичний запис, запис про направлення та рецепт у Реєстрі повинен містити таку інформацію, зазначену у ч. 13, 14 вказаного Порядку.

За змістом вимог ч. 17-19 Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направ-лення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 587 від 28 лютого 2020 року, сукупність всіх записів про пацієнта в Реєстрі складає електронну медичну карту пацієнта. Внесення відомостей у Реєстр та їх перегляд здійснюється через електронний кабінет відповідно до прав доступу до системи, визначених цим Порядком або законодавством, що визначає порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я.

Суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечити внесення медичних записів, записів про направлення та рецепти під час медичного обслуговування пацієнта в день надання таких послуг. Якщо медичне обслуговування здійснюється не за місцем провадження господар-ської діяльності з медичної практики, суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечити внесення медичних записів, записів про направлення та рецепти не пізніше наступного робочого дня з дня надання послуги.

Відповідно ч. 21 вказаного Порядку записи, що вносяться до Реєстру (крім медичних записів про погашення рецептів), підписуються електронним підписом лікарів, молодших спеціаліс-тів з медичною освітою, медичних адміністраторів, які вносять записи до Реєстру.

З огляду на вказане суд приходить переконання, що саме лікар терапевт ОСОБА_2 , з яким позивач уклала декларацію, мав за наслідком надання їй ПМД, виконати вимоги вказаних нормативних актів та внести до медичної картки пацієнта ОСОБА_1 , шляхом викорис-тання кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, дані про дачу і час звернення, скарги та симптоми, поставлений діагноз, призначене лікування, направлення на консультацію до іншого спеціаліста чи обстеження, тощо.

Разом з тим, позовні вимоги заявлено до ТОВ «Аптека. 194», а не до лікаря терапевта ОСОБА_2 , тобто до неналежного відповідача.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно вимог ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовід-носин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов`язок визначати відповіда-ча у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які перед-бачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотан-ням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуа-льного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`яв-лення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провад-ження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Представник відповідача у відзиві та в судових засіданнях неодноразово звертав увагу суду та позивача на те, що ТОВ «Аптека. 194» є неналежним відповідачем у справі, оскільки обов`язок щодо внесення даних, які просить відобразити ОСОБА_1 у її медичній карті, покладено на лікаря терапевта ОСОБА_2 , а не на відповідача. Відтак, навіть у випадку задоволення позовних вимог, ТОВ «Аптека. 194» не в змозі їх виконати.

Однак, позивач своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 51 ЦК України, не скористалась та не заявила перед судом клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача.

З огляду на вказане, встановлені вище обставини та висновки суду, заявлення ОСОБА_1 позовних вимог до неналежного відповідача, суд вважає за необхідне відмовити у задово-ленні позову.

Також суд, зважаючи на мотиви позовних вимог, вважає за необхідне вказати на наступні обставини та докази, на яких вони грунтуються чи спростовуються.

Відповідно ч. 1, 2 розділу IV Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 504 від 19 березня 2018 року ПМД надається пацієнтам безперервно. ПМД надається пацієнтам відповідно до режиму роботи (години прийому пацієнтів лікарем з надання ПМД), який самостійно визначає надавач ПМД за погодженням із власником.

Судом встановлено, що наказом ТОВ «Аптека. 194» за № -к від 12 березня 2020 року внесено відомості про зміну назви посади, яку обіймав ОСОБА_2 з «головний лікар лікувано- діагностичного центру» на «медичний директор».

Відповідно затвердженого генеральним директором ТОВ «Аптека. 194» ОСОБА_4 05 січня 2023 року графіку особистого прийому громадян, медичний директор ОСОБА_2 здійснює прийом громадян першої п`ятниці щомісяця в години прийому з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. за адресою : Київська область, м. Бориспіль, вул. Гоголя, 2. Запис на прийом здійснюється за номером 04595-6-59-91.

Крім того, згідно затвердженого генеральним директором ТОВ «Аптека. 194» ОСОБА_4 23 листопада 2023 року графіку роботи лікарів в період з 27 листопада 2023 року по 01 грудня 2023 року, лікар ОСОБА_2 здійснював прийом пацієнтів за таким графіком - в понеділок, вівторок, четвер та п`ятницю з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв.

Наведене беззаперечно свідчить про виконання ОСОБА_2 обов`язків медичного директора та лікаря терапевта за окремими графіками роботи.

У частинах 1, 2 розділу V Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 504 від 19 березня 2018 року вказано, що надавач ПМД забезпечує можливість записатися на прийом до лікаря з надання ПМД особисто, по телефону, електронною поштою, з використанням технічних і програмних засобів інформаційно-комунікаційних систем або іншими доступними технічними засобами електронних комунікацій. Відомості про номер телефону, адресу електронної пошти та інші технічні засоби електронних комунікацій, за допомогою яких можна записатися на прийом до лікаря з надання ПМД, повинні бути розміщені в порядку, встановленому пунктом 2 розділу IV цього Порядку.

Зважаючи на це суд звертає увагу на те, що ні в даних графіках, ні в декларації, підписаній ОСОБА_1 з лікарем терапевтом ОСОБА_2 , не вказано номер мобільного телефону НОМЕР_1 для запису на особистий прийом, як до медичного директора, чи на прийом, як пацієнта до лікаря ПМД.

Крім того, звернення позивача до лікаря засобами мобільного зв`язку за номером телефону НОМЕР_1 , який є особистим номером ОСОБА_2 та не є службовим номером (докази протилежного в матеріалах справи відсутні) відбулось 01 грудня 2023 року о 09 год. 31 хв., тобто поза межамирежиму його роботи (години прийому пацієнтів лікарем з надання ПМД).

Згідно ч. 3 розділу ІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 503 від 19 березня 2018 року, у період тимчасової відсутності лікаря, який надає ПМД, обраного пацієнтом (його законним представником) відповідно до цього Порядку, у зв`язку з відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість здійснювати прийом пацієнтів, пацієнт безоплатно отримує ПМД у іншого лікаря, який надає ПМД, визначеного керівником відповідного надавача первинної медичної допомоги, без подання нової Декларації.

Наведене також узгоджується з приписами ч. 5 розділ V Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 504 від 19 березня 2018 року.

Згідно ч. 7 ст. 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, спеціалізовану, паліативну. Медична допомога може надаватися: за місцем знаходження, проживання (перебування) пацієнта; в амбулаторних умовах; в умовах денного стаціонару; у стаціонарних умовах.

За змістом ч. 8, 10 розділу ІІ Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 504 від 19 березня 2018 року, надання ПМД може здійснюватися в окремій будівлі чи приміщеннях, що належать надавачу ПМД на праві власності, праві оренди чи на інших підставах, не заборонених законодавством, відповідно до переліку місць провадження господарської діяльності, зазначених в отриманій надавачем ПМД ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Надання в межах ПМД невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психіч-ного здоров`я пацієнтам, які у зв`язку з цим не потребують екстреної або спеціалізованої медичної допомоги, здійснюється відповідно до режиму роботи надавача ПМД та годин прийому пацієнтів лікарем (командою) з надання ПМД.

Відтак, надання медичної допомоги пацієнту у іншому місці чи спосіб, поза годинами прийому пацієнтів лікарем, не передбачено даними нормативними актами.

У зв`язку з наведеним суд приходить переконання, що лікар терапевт ОСОБА_2 , під час звернення ОСОБА_1 01 грудня 2023 року о 09 год. 31 хв., ще не вів прийом пацієнтів як лікар, а тому надав позивачу рекомендації по лікуванню за вказаними нею симптомами та запропонував позивачу прийти особисто на прийом до нього чи до іншого лікаря.

Наведене, в свою чергу, не зумовило обов`язок лікаря терапевта, внести дані про звернення ОСОБА_1 до її медичної картки.

Згідно ч. 1 ст. 133 та ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не сплачувала судовий збір та у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.10-13, 76-82, 133, 141, 223, 258-259, 263, 353, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Аптека.194», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача : сімейний лікар терапевт ТОВ «Аптека.194» ОСОБА_2 , Національна служба здоров`я України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляцій-ної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 грудня 2025 року.

Суддя Яковлєва Л.В.