Ухвала суду № 133058232, 31.12.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12099/25

Категорія 59

2-др/295/64/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.12.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника позивача адвоката Кудіної М.Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2025 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено рішення у справі №295/12099/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, яким позов задоволено, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 року в справі №240/15366/21 та від 09.08.2022 року в справі №240/9848/22 в розмірі 207 228,01 грн., вирішено питання щодо судових витрат.

24.11.2025 року до суду надійшла відповідна заява представника позивача адвоката Кудіної М.Г., у якій остання просить ухвалити додаткове рішення, котрим стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Додатково представником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подачу документів на підтвердження понесення втрат на правничу допомогу, передбаченого ч.8 ст. 141 ЦПК України, як такий, що був пропущений з поважних причин.

09 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому представник просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, витрати на професійну правничу допомогу не відповідають ні складності справи, ні обсягу роботи та є необґрунтованими.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

На підставі ч. 13 ст. 7, ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України судом вирішено питання про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін.

Вивчивши й дослідивши заяву та додані до неї документи, а також окремі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У даному випадку, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пунктів 1, 4, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права змагальність сторін та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).

Аналіз зазначених вище процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18, законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №750/14822/21, від 24 травня 2023 року у справі №446/2455/21.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 3, 4 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Аналіз положень статті 126 ЦПК України, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, що унеможливлює розгляд судом питання розподілу судових витрат без поновлення цього строку.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу представник позивача вказала, що рішення суду від 13.11.2025 внесено до Електронного Суду 22.11.2025 о 21.50, що підтверджується картою руху документу, сформованою в системі Електронний Суд. Таким чином, в межах 5-ти календарних днів від дати винесення рішення позивач звертається о суду із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим суд вважає за можливе зазначити, що законодавець не пов`язує подання доказів понесення витрат на правничу допомогу із моментом отримання рішення, а подання таких доказів пов`язується з датою ухвалення рішення, що і зазначено в частині восьмій статті 141 ЦПК України, яка за своїм змістом є імперативною нормою і не допускає іншого тлумачення.

Крім того, приписи діючого ЦПК України не пов`язують право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку; в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості позивач в позовній заяві зазначив орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

У заяві від 13.11.2025 про розгляд справи без участі адвокат Кудіна М.Г. вказала, що докази про понесення витрат позивачкою ОСОБА_1 в розмірі 10 000 грн. будуть надані в межах 5 днів від дати винесення судового рішення, про що сторона позивача повідомляє суд.

Рішення по суті спору було ухвалено судом 13 листопада 2025 року.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, позивач зобов`язаний був надати суду докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, тобто до 18 листопада 2025 року включно.

24 листопада 2025 року, тобто поза межами визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України п`ятиденного строку, позивач надав суду докази на підтвердження розміру витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в сумі 10 000 грн.

Також у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просила поновити строк на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат в частині витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що рішення суду від 13.11.2025 внесено до Електронного Суду лише 22.11.2025.

Розглядаючи питання про поновлення строку для подання доказів понесених витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення зазначеного строку, оскільки отримання представником позивача копії рішення 22 листопада 2025 року в її Електронному кабінеті не є об`єктивною причиною неможливості вчасно надати відповідні докази, адже положення частини восьмої статті 141 ЦПК України вказують на те, що такі докази можуть бути подані і до закінчення судових дебатів, тобто до ухвалення рішення. А тому факт отримання рішення не перешкоджає учаснику справи діяти у відповідності до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Суд звертає увагу на те, що позивач був обізнаний про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 13 листопада 2025 року. Подавши заяву від 13.11.2025 про розгляд справи без участі, позивач повинен був проявити обачність та у визначений законом строк здійснити дії, пов`язані з наданням відповідних доказів, чого не зробив.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22), неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити заяву представника позивача адвоката Кудіної М.Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу без розгляду, оскільки звернувшись до закінчення судових дебатів із заявою про надання доказів понесених позивачкою ОСОБА_1 витрат в розмірі 10 000 грн. в межах 5 днів від дати винесення судового рішення сторона позивача фактично надала такі докази із порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 126, 133, 137, 141, 270 ЦПК України суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача адвоката Кудіної М.Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Дата складання повного тексту ухвали 31.12.2025.

Суддя