Рішення № 133057539, 16.09.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/46531/24

Провадження № 2/752/3956/25

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Нікітенко А.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

у грудні 2024 року ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором № 460560-КС-003 про надання кредиту від 06.03.2024 року в розмірі 129 290,88 грн, та 2 422,40 грн сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.03.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 460560-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 06.03.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 460560-КС-003 про надання кредиту. Цього ж дня відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 460560-КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 , який вказано позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Договором № 460560-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені в розрахунку заборгованості за Договором № 460560-КС-003 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені Договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 460560-КС-003 позичальник ОСОБА_1 на виконання умов Договору здійснив часткову оплату за Договором № 460560-КС-003 на загальну суму 1 000,00 грн. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання Договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за Договором про надання кредиту. Станом на 26.11.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 460560-КС-003 про надання кредиту в розмірі 129 290,88 грн, що складається з: 30 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 94 790,88 грн - сума прострочених платежів за процентами; 4 500,00 грн - заборгованість за комісіями. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 04.02.2025 року, після передачі вказаної справи за підсудністю із Шевченківського районного суду м. Києва, відкрито провадження в справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу наданий строк для подачі відзиву (а.с. 51-52).

В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Судова повістка, направлена судом за місцем реєстрації відповідача, повернулася до суду з довідкою, в якій причиною повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд на підставі статті 280 ЦПК України вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.03.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 460560-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується також пропозицією та прийняттям пропозиції щодо укладення договору. Договір зі сторони позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3814. Номер платіжного засобу ОСОБА_1 зазначено НОМЕР_3 (а.с.17-21, 21 зворот, 22-24, 24 зворот).

Згідно з умовами вказаного Договору визначено строк на який надається кредит - 24 тижні (п. 2.3.), стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована, знижена процента ставка за кредитом в день: 1,15013259, фіксована. Термін дії Договору - до 21.08.2024 року (п. 2.7.), орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 78 000,00 грн (п. 2.8.), а загальні витрати за кредитом - 48 000,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 9 168,16 % (п. 2.10.).

Пунктом 2.5. вказаного Договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 4 500,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 2.4. Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3.2.3. Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Факт отримання кредитних коштів у визначеній сумі підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 1327/11 від 28.11.2024 року про перерахування 30 000,00 грн 06.03.2024 року. Вказана сума коштів перерахована на картку НОМЕР_3 . Номер транзакції 40975-22941-88343 (а.с. 27).

ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за вказаним Договором, у зв`язку з чим, ТОВ «Бізнес Позика» порушило перед судом питання про стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 26.11.2024 року, яка становить 129 290,88 грн, що складається з: 30 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 94 790,88 грн - сума прострочених платежів за процентами; 4 500,00 грн - заборгованість за комісіями (а.с. 11-12, 12 зворот).

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 цього ж Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. ч. 3,4,6 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року в справі № 300/438/18.

При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.

Отже, судом з`ясовано, що відповідно до укладеного 06.03.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 . Договору № 460560-КС-003 про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надало відповідачу кредит у розмірі 30 000,00 грн шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою.

Відповідно до п. 2.7. Договору визначено датою повернення кредиту в повному обсязі - 21.08.2024 року.

Пунктом 2.4. Договору встановлено два види процентної ставки: стандартна та знижена. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000 %, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день процентна ставка: 1,15013259 % в день фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 460560-КС-003 про надання кредиту від 06.03.2024 року відповідачу, починаючи з 06.03.2024 року по 20.08.2024 року включно, нараховувалися проценти за зниженою процентною ставкою за кредитом - 1,15013259 % в день, що відповідає положенню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»

Отже, судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, в якому зазначаються умови кредитування, строк дії кредиту, сума кредиту, відсотки та інші істотні умови. Після підписання цього Договору відповідачу надано у користування кредитні кошти.

При цьому, відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовував.

Будь-яких заперечень щодо факту отримання від банку кредитних коштів та користування ними, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач до суду не надав.

Також у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували наданий позивачем розрахунок та підтверджували виконання боржником кредитного зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов в частині стягнення 30 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту та 94 790,88 грн - суми прострочених платежів за процентами, в загальному розмірі 124 790,88 грн, підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 4 500,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту за Договором № 460560-КС-003 про надання кредиту від 06.03.2024 року.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2,3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності послуги з надання кредиту, сплату якої вимагає позивач, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До цього зводяться висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Таким чином, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 500,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту немає.

За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 338,10 грн (96,52 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 141, 247, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 460560-КС-003 про надання кредиту від 06.03.2024 року в розмірі 124 790,88 грн (сто двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто гривень 88 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) сплачений судовий збір в розмірі 2 338,10 грн (дві тисячі триста тридцять вісім гривень 10 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк