Ухвала суду № 133053384, 31.12.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4928/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Мельник Д.В. про відвід судді у справі №440/4928/25,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вигідна Покупка" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про внесення змін до рішення(нь) від 20.02.2025 №04.1-03-14, у якому зафіксовано висновки про нерезультативність виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів); постанови про накладення штрафу від 04.03.2025 №55/4833; 56/4833; 57/4833; 58/4833; 44/4833; 59/4833; 60/4833; 63/4833; 64/4833; 45/4833; 46/4833; 47/4833; 51/4833; 52/4833; 49/4833; 39/4833; 40/4833; 62/4833; 43/4833; 61/4833; 42/4833; 41/4833; 48/4833; 50/4833; 53/4833; 54/4833; 67/4833; 65/4833; 66/4833; 68/4833; 69/4833; 70/4833; 71/4833; 74/4833; 75/4833; 72/4833; 73/4833, що прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 позов залишено без руху.

05.05.2025 на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивачем надано докази.

Ухвалою суду від 13.05.2025 прийнятий позов до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 440/4928/25, справа призначена до розгляду загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:00 год. 28 травня 2025 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду. Надано дозвіл учасниками справи на участь у всіх підготовчих та судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку подання учасником справи такої заяви, без постановлення окремої процесуальної ухвали із такого питання. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких призначено та проведено перевірку відповідача, в тому числі, але не виключно, Акту перевірки з усіма додатками, усіх документів, врахованих під час прийняття рішень.

30.12.2025 представником відповідача Мельник Д.В. суду заявлена усна заява про відвід судді Бевзи В.І. від розгляду справи №440/4928/25 під час судового засідання 30.12.2025 після запитання суду чи довіряє новий представник складу суду.

Строк заявлення відводу представник відповідача пояснила суду внаслідок того, що її вперше допущено до участі у справі в судовому засіданні тільки 30.12.2025.

Інший представник відповідача підтримала заявлений відвід.

Представник позивача заперечила щодо заявленого відводу, як такий що поданий із порушенням порядку визначеного процесуальним законом.

Мотиви заявленого відводу позивач обґрунтував незгодою її недопуску, як представника відповідача Мельник Д.В у судовому засіданні 27.11.2025, незалучення спеціаліста у справу працівника відповідача Вишняка В.О. заступника начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами у судовому засіданні 11.12.2025, а також через те, що на переконання представника відповідача, суд у цій справі є упередженим і перешкоджає відповідачу представляти суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 постановлено - для вирішення питання про відвід судді Бевзи В.І. усну заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Мельник Д.В. про відвід судді у справі №440/4928/25 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом автоматизованого розподілу від 30.12.2025 заяву представника відповідача передано на розгляд судді Петрової Л.М.

Відповідно до частин 8, 11, 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність необхідності розгляду заяви представника відповідача про відвід судді Бевзи В.І. у судовому засіданні, судом розглядається така заява у порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи, наведені представником позивача на обґрунтування заяви про відвід судді, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Так, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Повідомлені заявником у поданій заяві про відвід обставини свідчать про його незгоду із недопуском представника відповідача до участі в судовому засіданні та незалучення працівника відповідача, як спеціаліста у справі.

З приводу заявлених аргументів суд вказує на таке.

Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 440/4928/25, яка була постановлена у судовому засіданні без оформлення окремого документа і зазначена у протоколі судового засідання, про визнання обов`язковою явку учасників процесу в судові засідання та забезпечення участі представника відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у всіх судових засіданнях у справі № 440/4928/25.

Суд встановив, що у судове засідання 02.10.2025 о 9:50 год. не з`явилась представник відповідача Андрющенко Ірина Василівна.

У свою чергу, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представнику відповідача під час проведення судового засідання було забезпечено участь у ньому в режимі відеоконференції, але до відеоконференції вона не доєдналася до завершення судового засідання.

У судове засідання 16.10.2025 о 9:45 год. не з`явилася представник відповідача Андрющенко Ірина Василівна.

Ухвалою суду від 16.10.2025 постановлено визнати обов`язковою явку представника відповідача в судові засідання у цій справі, забезпечити участь представника відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у всіх судових засіданнях у справі № 440/4928/25.

У судове засідання 30.10.2025 о 10:00 год. не з`явилася представник відповідача Андрющенко Ірина Василівна.

Ухвалою суду від 30.10.2025 постановлено визнати обов`язковою явку представника відповідача в судові засідання у цій справі, забезпечити участь представника відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у всіх судових засіданнях у справі № 440/4928/25.

У судове засідання 27.11.2025 о 10 год. 30 хв. з`явилась перший заступник начальника відповідача МЕЛЬНИК ДІАНА ВАСИЛІВНА, яка надала суду на підтвердження повноважень самопредставництва - довіреність у порядку передоручення від 19.11.2025 видану в ЄСІТС начальником відповідача та виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.07.2025, в якій зазначені відомост:

"МЕЛЬНИК ДІАНА ВАСИЛІВНА (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори з правом першого підпису на фінансових документах з питань діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві без довіреності)) - представник".

МЕЛЬНИК ДІАНА ВАСИЛІВНА суду повідомила, що її повноваження на самопредставництво визначені у довіреності; у посадовій інструкції, Положенні про Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві такі повноваження не визначені і суду такі докази не надала, повідомила, що у розподілі повноважень начальника відповідача теж не визначені її повноваження на представництво інтересів в суді, додатково зазначила, що не діє як адвокат із відповідними повноваженнями представника.

Судом на офіційному веб сайті Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві досліджене Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві в редакції від 08.09.2025 за веб посиланням: /http://kyiv-dpss.gov.ua/upload/files/polozhennya-2025.pdf

У змісті зазначеного Положення відсутні відомості про повноваження заступника керівника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві МЕЛЬНИК ДІАНИ ВАСИЛІВНИ здійснювати самопредставництво інтересів відповідача у судах.

Веб сайт містить відомості, що МЕЛЬНИК ДІАНА ВАСИЛІВНА - Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, повноваження не визначені, у структурі відповідача http://kyiv-dpss.gov.ua/page/view/structura зазначені відомості, що перший заступник начальника не керує юридичну службу, такі повноваження розподілені за керівником відповідача.

Суд зазначає, що керівник відповідача самостійно вирішує, який зміст пововажень для самопредставництва у суді зазначити у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд констатує, що у наданій виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявні відомості щодо інших представників відповідача в порядку самопредставництва, які можуть здійснювати повноваження самопредставництва відповідача у судах на відміну від МЕЛЬНИК ДІАНИ ВАСИЛІВНИ.

Відповідно до частини 4 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Окрім цього, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23 звернула увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), у якій Велика Палата Верховного Суду аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям, та вказала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень». Указаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано в постанові Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21, тощо. Отже, з аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].

З урахуванням викладеного МЕЛЬНИК ДІАНА ВАСИЛІВНА не допущена судом до участі в судовому засіданні, як представник відповідача в порядку самопредставництва державного органу оскільки не надала суду доказів та не повідомила суду про наявність доказів щодо визначення її повноважень у належному документів чи законі, а визначення її повноважень у довіреності є разовим документом, і така довіреність не визначає повноважень першого заступника начальника відповідача діяти в межах самопредставництва юридичної особи.

Ухвалою суду від 27.11.2025 визнана обов`язковою явку представника відповідача в судові засідання у цій справі, визнана неповажною неявка представника відповідача у судові засідання у цій справі тричі підряд та вчетверте. Зобов`язано забезпечити участь представника відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у всіх судових засіданнях у справі № 440/4928/25. Наступне судове засідання із судового розгляду справи по суті призначене на 11.12.2025 об 10 год. 30 хв.

Копія ухвали надіслана учасникам справи та Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м.Київ, вул. Б. Грінченка, 1) для відома щодо незабезпечення представництва інтересів служби (держави) Головниим управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві у цій судовій справі.

У судовому засіданні 11.12.2025 судом за участю представника відповідача протокольною ухвалою відмовлено у клопотанні відповідача про залучення спеціаліста у справі працівника відповідача Вишняка В.О. заступника начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами у судовому засіданні 11.12.2025, оскільки така особа є працівником відповідача і відповідно частини 2 статті 38 КАС України, експерт, спеціаліст чи перекладач, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо:

1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від учасників справи;

2) він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;

3) з`ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань; а також внаслідок необґрунтованості такого клопотання.

Таким чином, судом у цій справі вживались всі необхідні процесуальні дії для забезпечення представництва відповідача та надання відповідного часу для такого забезпечення відповідачем своїх прав та інтересів відповідним представником.

Із такого приводу судом неодноразово відкладались судові засідання внаслідок неявки представника відповідача та постановлювались відповідні ухвали для забезпечення явки представника відповідача в судові засідання.

З урахуванням викладеного, суд не встановив існування будь-якої із визначених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Бевзи В.І.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про відвід судді Бевзи В.І. у справі № 440/4928/25 необґрунтована, безпідставна і задоволенню не підлягає.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначене, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Мельник Д.В. про відвід судді у справі №440/4928/25.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Петрова