Ухвала суду № 133052411, 30.12.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

30 грудня 2025 року № 320/64197/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного з позовом до Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка з вимогами:

- визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства освіти і науки України від 24.06.2024 №910 "Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувана освіти" (зі змінами внесеними наказом Міністерства освіти і науки № 1775 від 20.12.2024);

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 23.06.2025 № 2676-33 Про скасування наказу № 467-33 від 23.01.2025;

- зобов`язати Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Код ЄДРПОУ 02070944, адреса місцезнаходження: Україна, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60) поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на навчанні в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за денною формою здобуття освіти Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за освітньо-науковою програмою «Геофізика» спеціальності 103 «Науки про Землю».

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку про те, що частина позовних, заявлених до не Київський національний університет імені Тараса Шевченка належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У той же час, згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть (зміст) права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Київський національний університет імені Тараса Шевченка (далі - КНУ імені Т.Г. Шевченка).

01.09.2018 по 30.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходила навчання у Київському національного університету імені Тараса Шевченка за денною формою навчання за освітнім рівнем бакалавр, спеціальність 103 Науки про Землю, освітня програма Геологія. За результатами успішного виконання освітньої програми Позивачу було видано документ про освіту - Диплом бакалавра серії НОМЕР_2 від 30.06.2021.

Продовжуючи реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії, Позивачка вирішила продовжити здобуття вищої освіти та 01 жовтня 2022 року вступила до Відповідача 2 за денною формою навчання за освітнім рівнем магістр, спеціальність 103 Науки про Землю, освітня програма Геофізика.

У зв`язку з складнощами у приватному житті, впливом наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, 17 травня 2024 року Позивач була відрахована з навчання у Відповідача 2 відраховано за невиконання вимог навчального плану.

Наказом Відповідача 2 № 467-3 3 від 23 січня 2025 року, поновлено Позивача з 20 січня 2025 року на навчанні в складі здобувачів освітнього ступеня магістр 2 року навчання денної форми здобуття освіти Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за освітньо-науковою програмою «Геофізика» спеціальності 103 «Науки про Землю», за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Академічна різниця відсутня.

Наказом Відповідача 2 від 23.06.2025 № 2676-33 Про скасування наказу № 467-33 від 23.01.2025.

Відповідно до змісту наказу Відповідача 2 від 23.06.2025 № 2676-33 Про скасування наказу № 467-33 від 23.01.2025, підставою для його прийняття було те, що у зв`язку з відмовою про поновлення та відповідно до наказу МОН 910 про тимчасове призупинення поновлення на денну форму здобуття освіти оскільки заявник не відноситься до категорії осіб зазначених в наказі .

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (надалі Закон №1556) встановлено, що заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Частиною 7 статті 27 цього Закону №1556 встановлено, що заклад вищої освіти діє на підставі власного статуту.

За положеннями частини другої статті 81 Цивільного кодексу України (надалі, ЦК України), юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Зазначена стаття ЦК України містить вказівку на одну зі складових порядку створення юридичних осіб публічного права. У частині третій статті 81 ЦК України вказується, що в ЦК України встановлюється порядок створення виключно юридичних осіб приватного права, у той час, як порядок створення юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади.

Пунктом 16 частини першої статті 1 Закону №1556 надано визначення поняття освітньої діяльності як діяльність закладів вищої освіти, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (надалі Закон №2145), освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Освітній процес у широкому значенні включає різні елементи: форму здобуття освіти, рівні освіти, форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, отримання кваліфікації, учасники освітнього процесу: здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, академічна мобільність тощо.

Отже, з аналізу правової природи юридичної особи публічного права, з урахуванням особливостей, передбачених Законами №1556, №2145, можна зробити висновок про те, що юридична особа публічного права може бути суб`єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин.

Юридичні особи публічного права поряд з іншими юридичними та фізичними особами можуть брати участь у цивільних правовідносинах. Виступаючи як суб`єкт цивільних правовідносин, юридична особа публічного права користується такими ж правами і несе такі ж обов`язки, як і інші суб`єкти цивільного права.

Згідно з положеннями статті 24 Закону №2145, система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Отже, заклад вищої освіти хоча і реалізує публічні інтереси держави під час здійснення освітнього процесу, однак не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, не є органом управління освітою та не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а ректор не є посадовою чи службовою особою суб`єкта владних повноважень.

Належність закладу освіти до юридичних осіб публічного права вказує лише на порядок створення такої юридичної особи.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №420/3453/19.

Отже, за таких обставин у їх сукупності, беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що спір виник із приватноправових правовідносин, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв`язку із чим у відкритті провадження в части позовних вимог до Київського національного університету імені Тараса Шевченка слід відмовити.

Щодо вимог до Міністерства освіти науки України.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до Міністерства освіти і науки України.

Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

3. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

4. Призначити підготовче засідання на 12 лютого 2026 року о 10:30 год.

Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).

5. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

6. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

8. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.