Рішення № 133052163, 31.12.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 грудня 2025 року о/об 10 год. 50 хв.Справа № 280/9527/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік ОСОБА_1 як інваліду війни 2 групи у меншому розмірі, ніж передбачено ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладені в листі від 16.09.2025 за №16462-15790/Л-02/8-0800/25; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги.

У позовній заяві зазначено наступне. Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Позивач вважає, що йому відповідачем була виплачена щорічна разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2025 році у меншому розмірі, ніж повинна була бути виплачена.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Виплата позивачу разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2025 році здійснена як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2025 за №486 «Про встановлення розмірів разової грошової виплата до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2025 році», а, отже, у порядку та розмірі встановленому нормами права.

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Згідно з Посвідченням серії НОМЕР_2 , виданому 09.11.2016, зазначено, що позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

Відповідач листом від 16.09.2025 за №16462-15790/Л-02/8-0800/25 на звернення позивача повідомив, що виплата позивачу щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2025 році здійснена як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2025 за №486 «Про встановлення розмірів разової грошової виплата до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2025 році», а, отже, у порядку та розмірі встановленому нормами права.

Не погодившись із викладеним відповідачем у листі від 16.09.2025 за №16462-15790/Л-02/8-0800/25 позивач звернувся до суду із даним позовом.

У ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено: «… Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. …».

У ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено: «… Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. …».

У постанові Кабінету Міністрів України від від 29.04.2025 за №486 «Про встановлення розмірів разової грошової виплата до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2025 році» зазначено: «… Установити, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2025 р. у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень; членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень. …».

У Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) зазначено: «… Конституційний Суд України вирішив: 1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. 2. Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. …».

Як зазначено у ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. (…).

При цьому, відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 2361 гривні.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 8000 гривень.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права на разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2025 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до приписів ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та отримав її у розмірі 2900 грн. 00 коп.

Судом враховано, що Великою Палатою Верховного Суду постановою від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23 (провадження №11-67заі24) скасовано рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2024 у зразковій справі №440/14216/23 (адміністративне провадження №Пз/990/7/23).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 31.12.2025.

Суддя О.О. Прасов