Ухвала суду № 133046425, 14.11.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28014/25

1-кс/760/12359/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024110000000301 від 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024110000000301 від 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024110000000301 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його бізнес - партнерами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у 2003 році було створено ТОВ «Луганська автотранспортна компанія-0777», ЄДРПОУ 32372003, на даний час юридична адреса: м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 72, основний вид діяльності: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

В подальшому, зазначеними громадянами на території України утворені філії ТОВ «Луганська автотранспортна компанія-0777» та додаткові суб`єкти господарювання.

Також, з 2014 року на території т.зв. «ЛНР» у м. Луганськ, розпочало свою діяльність ООО «Луганская автотранспортная компания-0777», яке було зареєстровано відповідно до законодавства т.зв. «ЛНР», та яке здійснює діяльність, пов`язану з пасажирськими перевезеннями та ремонтом автотранспортних засобів.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ООО «Луганская автотранспортная компания-0777», створено у 2014 році громадянином України ОСОБА_5 та спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У 2023 році, ОСОБА_5 , підтримуючи рішення держави-агресора про приведення у відповідність до законодавства Російської Федерації уставних документів товариств на території т.зв. «ЛНР», маючи на меті продовжити господарську діяльність, підготував та подав до Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби № 1 т.зв. «ЛНР», документи на підставі яких, 22.12.2023 року прийнято рішення про державну реєстрацію ООО «Луганская автотранспортная компания-0777», а саме внесення в «Единый государственный реестр юридических лиц сведения о юридическом лице, в связи с привидением учредительных документов юридического лица в соответствии с законодательством рф» та присвоєно підприємству ІНН 9403001758, при цьому засновниками даного підприємства залишилися ОСОБА_5 , та громадяни України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

На даний час ООО «Луганская автотранспортная компания-0777», продовжує здійснювати діяльність з пасажирських перевезень та ремонту автотранспортних засобів на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Луганську в тому числі, послуги надаються незаконним військовим формуванням та представникам окупаційної влади.

Тобто активи даного підприємства у вигляді автобаз та автотранспортних засобів, працюють в інтересах та під контролем членів незаконних формувань т.зв. «ЛНР».

Також за наявними даними ОСОБА_5 був радником голови т.зв. «ЛНР», та на даний час ОСОБА_5 , за рішенням Ради Національної безпеки і Оборони України за № 296 від 18.06.2021 знаходиться у реєстрі фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції).

Таким чином, ОСОБА_5 та спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи умисно, спільно з іншими особами здійснюють дії, направлені на підготовку та передачу представникам держави-агресора матеріальних ресурсів та інших активів, організовують ведення фінансово-господарської діяльності ООО «Луганская автотранспортная компания-0777», в інтересах рф та незаконно утвореного «ЛНР», на території агресора у тісній взаємодії з рядом суб`єктів підприємницької діяльності, що забезпечує стале функціонування об`єктів критичної інфраструктури російської федерації, «ЛНР», та, як наслідок, підтримку сталого функціонування оборонного комплексу держави-агресора, фінансування воєнізованих формувань та регулярної армії рф для подальшої окупації території України.

Враховуючи викладене, у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - «Умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: передачі активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора», що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

В подальшому, до слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській надійшов лист від ГУ «І» ДЗНД СБ України, на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України, відповідно до якого оперативним підрозділом, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що до вказаної незаконної діяльності причетна громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка відповідає за перевезення готівкових грошових коштів з тимчасово-окупованих території від господарської діяльності та в тому числі здійснює перестановки грошових коштів через обмінно-валютні пункти.

Оскільки ОСОБА_8 має громадянство країни агресора, остання безперешкодно відвідує окуповані території з метою вивезення прибутків підприємства, належного ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Додаткового встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягу реєстру речових прав на квартиру АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .

Так, 07.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від «29» вересня 2025 року (справа № 760/26750/25) було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

1.Блокнот з обкладинкою білого кольору з написом «ART Forma» в якому містяться чорнові записи з розрахунками;

2.Аркуші паперу в клітинку з чорновими записами;

3.«Смети к договору на оказание платных медицинских услуг от 07 мая 2021», на 4 арк.;

4.Платіжне доручення на рахунок - 03100643000000017500;

5.Приходной кассовый орден от 06 мая 2021;

6.Приходной кассовый орден от 05 мая 2021;

7.Постановление о назначении административного наказания № 993011855-21 на 2 арк.;

8.Постановление к протоколу РК № 414903 на 1 арк.4

9.Доверенность от второго августа 2017 года от ОСОБА_11 ;

10.Платежное поручение № 480;

11.Грошові кошти номіналом: «1000 рублей» у кількості 2 банкноти та номіналом «100 рублей» у кількості 2 банкноти;

12.Грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 490 купюр, загальною сумою 49 000 тис. доларів США, а також грошові кошти у сумі 1100 доларів США та 210 Євро;

13.Мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max», IMEI - НОМЕР_1 ;

14.Мобільний телефон «iPhone 16 Pro Max», IMEI - НОМЕР_2 , ICC ID - НОМЕР_3 , що захищений логічним кодом захисту.

Так, в ході огляду технічних пристроїв у програмах для обміну миттєвими повідомленнями виявлено спілкування ОСОБА_8 з іншими фігурантами провадження щодо вчинення злочину, у зв`язку з тим, що вказана інформація має значення для досудового розслідування, а також враховуючи необхідність проведення експертного дослідження, з метою відновлення видаленої інформації так як існують підстави вважати, що інформація видалялась власником, тому слідчим було вилучено вищевказані технічні пристрої, які належать ОСОБА_8 .

Також, в ході обшуку встановлено, що на інших речах та документах, які виявлено за вказаною адресою міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження та може стати доказом під час досудового розслідування та судового розгляду, у зв`язку з чим слідчим прийнято рішення про їх вилучення.

Крім того, в ході обшуку виявлено грошові кошти, походження яких ОСОБА_8 не змогла пояснити та не надала в ході обшуку слідчому жодних документів, які б підтверджували законність їх отримання, тому враховуючи вказані обставини, а також зважаючи на той факт, що ОСОБА_8 ймовірно отримала вказані грошові кошти злочинним шляхом в ході здійснення протиправної діяльності, слідчим було прийнято рішення про їх вилучення.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_12 від 07.10.2025 вищевказані предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначене майно зберегло на собі його сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено під час проведення обшуку.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та накласти арешт на вилучене майно. В частині накладення арешту на мобільні телефони прокурор зазначав, що на даний момент здійснено огляд вказаних пристроїв та надав протоколи огляду від 03.11.2025.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки є безпідставним, необґрунтованим і незаконним. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 29.09.2025 у справі №760/26750/25 було прямо відмовлено слідчому у наданні дозволу на вилучення грошових коштів, здобутих внаслідок вчинення протиправної діяльності, з підстав, що такі вимоги є необґрунтованими та неконкретними, однак попри відмову слідчим суддею у вилученні грошових коштів, під час проведення обшуку слідчим було вилучено належні ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі - номіналом 100 доларів США у кількості 490 купюр загальною сумою 49 000 доларів США, а також грошові кошти у сумі 1 110 доларів США та 210 євро.

Окрім того, адвокат звертає увагу, що до протоколу обшуку від 07.10.2025 представником ОСОБА_11 та ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_14 , а також адвокатом ОСОБА_4 зроблено зауваження, що відображено безпосередньо в протоколі обшуку від 07.10.2025.

Як зазначено в запереченнях, власник грошових коштів ОСОБА_13 має стабільну роботу та дохід, працює з 2016 року (тобто з 21-річного віку), сплачує податки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2018 по 2025 роки. При цьому загальна сума доходів ОСОБА_11 за період з 2018 по 2025 рік склала понад 2 мільйони двісті тисяч грн., що з урахуванням курсу гривні до долара у 2018-2022 роках та курсу валют у 2022-2025 роках становить еквівалент більше 50 000 доларів США. Окрім цього, ОСОБА_11 є фізичною особою-підприємцем з 2023 року та здійснює діяльність з комп`ютерного програмування та консультування з питань інформатизації. Як вказує адвокат, вилучені грошові кошти збиралися ОСОБА_11 з метою придбання власного житла, оскільки наразі вона вимушена проживати на орендованій квартирі разом із своєю матір`ю. Частину грошових коштів, а саме 9 000,00 доларів США ОСОБА_11 взяла у січні 2025 року у якості позики у своєї подруги ОСОБА_15 . Також частину грошових коштів власник майна отримала у спадок від покійного батька, однак жодних документів на підтвердження вказаних обставин немає. Разом з тим, у квітні 2019 року ОСОБА_11 здійснила продаж належного їй на праві власності автомобіля марки LIFAN моделі Х60 за 162 000,00 грн, що на момент продажу дорівнювало 6 000,00 доларів США.

Щодо вилученого мобільного телефону адвокат вказував, що особистий мобільний телефон Iphone, що належить ОСОБА_11 не має жодного відношення до події злочину, що розслідується, не містить доказову інформацію та будь-яку іншу інформацію, яка має значення для кримінального провадження, а отже не може бути використаний в якості речового доказу та не має значення для кримінального провадження. Окрім того, ОСОБА_11 під час проведення обшуку особисто та добровільно надала слідчому доступ до систем захисту телефону для перевірки наявної у ньому інформації, під час перевірки слідчий не знайшов жодної інформації, яка б стосувалася кримінального провадження, однак вказаний телефон було вилучено.

Разом з тим, адвокат зазначає, що вказане майно не може бути визнано речовим доказом, оскільки є тимчасово вилученим, адже в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку було відмовлено в наданні дозволу на вилучення грошових коштів.

З огляду на вищевикладене, адвокат просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти та мобільні телефони.

Заслухавши прокурора та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадження вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

З матеріалів клопотання убачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024110000000301 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/26750/25 від 29.09.2025 надано дозвіл слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_16 , а також слідчим, які входять до складу слідчої групи у даному кримінальному проваджені №42024110000000301від 03.09.2024, на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ,та де фактично проживає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання і вилучення знарядь кримінального правопорушення, а саме:

- фінансово-господарські документи щодо діяльності ООО «Луганская автотранспортная компания-0777» (реєстраційні дані, установчі та дозвільні документи, відомості про місцезнаходження та керівників), за період її діяльності з 24.02.2024 по 13.01.2025, а також щодо взаємовідносин зазначеного підприємства з суб`єктами господарювання, які розташовані на тимчасово окупованій території України та території держави-агресора, а саме: договори, контракти, рахунки-фактури, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, довіреності, специфікації, сертифікати якості на товари, ліцензії, розрахункові документи, журнали-ордери, бухгалтерські звіти, експортно-імпортна документація, установчі документи (документи про перереєстрацію, статути, накази про призначення та звільнення з посад, договори про прийняття на роботу, протоколи загальних зборів), дозвільні документи на функціонування підприємства на тимчасово окупованих територіях України та території держави-агресора; персональні електронно-обчислювальні машини (комп`ютерна техніка), ноутбуки, електронні накопичувачі інформації та мобільні телефони, на яких містяться відомості про вчинення вказаних кримінальних правопорушень; інформація щодо приватного спілкування між співучасниками злочину за допомогою програмного забезпечення для обміну повідомленнями (месенджерів) чи з використанням електронної пошти.

07.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді у справі №760/26750/25 від 29.09.2025 було проведено обшук в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ,та де фактично проживає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується протоколом обшуку.

Окрім цього, до протоколу обшуку від 07.10.2025 долучені зауваження адвоката ОСОБА_14 та адвоката ОСОБА_4 .

Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_12 від 07.10.2025 визначено речовими доказами у кримінальному провадженні №42024110000000301, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, наступне майно, а саме:

- мобільний телефон «Galaxy S21», S/N - НОМЕР_5 , з номером телефону - НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «Galaxy А7», S/N - НОМЕР_7 , без сім-картки, що належить ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу огляду від 03.11.2025 мобільний термінал Apple модель Iphone 16 Pro Max має систему логічного захисту, яку ОСОБА_11 не повідомила під час проведення слідчої дії. За результатами огляду вилученого мобільного пристрою із застосуванням програмного комплексу Cellebrite UFED, доказів щодо причетності ОСОБА_11 до протиправної діяльності не виявлено.

Відповідно до протоколу огляду від 03.11.2025 мобільний термінал Apple модель Iphone 13 Pro Max має систему логічного захисту, яку ОСОБА_11 не повідомила під час проведення слідчої дії. За результатами огляду вилученого мобільного пристрою із застосуванням програмного комплексу Cellebrite UFED, доказів щодо причетності ОСОБА_11 до протиправної діяльності не виявлено.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку накладення арешту на майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Суд критично оцінює доводи адвоката щодо законного походження вилучених грошових коштів, оскільки стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що зазначені кошти були отримані саме в якості позики та від продажу транспортного засобу.

Крім того, з наведених захисником пояснень та здійсненого арифметичного підрахунку вбачається, що ним начебто обґрунтовано джерело походження лише 16 000,00 доларів США, тоді як під час проведення обшуку було вилучено 51 100,00 доларів США та 210 Євро, що суттєво перевищує суму, на яку посилається сторона захисту.

За таких обставин доводи адвоката не спростовують обґрунтованих підстав вважати, що грошові кошти можуть мати невстановлене або сумнівне походження, у зв`язку з чим арешт на зазначене майно є виправданим та необхідним для забезпечення цілей кримінального провадження.

Окрім того, щодо накладення арешту на мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max», IMEI - НОМЕР_1 та мобільний телефон «iPhone 16 Pro Max», IMEI - НОМЕР_2 , ICC ID - НОМЕР_3 , що захищений логічним кодом захисту слідчий суддя зазначає, що як зазначено прокурором в судовому засіданні та підтверджується протоколами огляду від 03.11.2025 за результатами огляду вилучених мобільних пристроїв доказів щодо причетності ОСОБА_11 до протиправної діяльності не виявлено.

На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись ст.ст.7, 26, 98, 170-173, 175, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024110000000301 від 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке 07.10.2025 вилучене під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_8 , а саме на:

-Блокнот з обкладинкою білого кольору з написом «ART Forma» в якому містяться чорнові записи з розрахунками;

-Аркуші паперу в клітинку з чорновими записами;

-«Смети к договору на оказание платных медицинских услуг от 07 мая 2021», на 4 арк.;

-Платіжне доручення на рахунок - 03100643000000017500;

-Приходной кассовый орден от 06 мая 2021;

-Приходной кассовый орден от 05 мая 2021;

-Постановление о назначении административного наказания № 993011855-21 на 2 арк.;

-Постановление к протоколу РК № 414903 на 1 арк.4

-Доверенность от второго августа 2017 года от ОСОБА_11 ;

-Платежное поручение № 480;

-Грошові кошти номіналом: «1000 рублей» у кількості 2 банкноти та номіналом «100 рублей» у кількості 2 банкноти;

-Грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 490 купюр, загальною сумою 49 000 тис. доларів США, а також грошові кошти у сумі 1100 доларів США та 210 Євро.

В задоволенні решти клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1