Ухвала суду № 133045853, 13.11.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43244/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024, головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Головко Ю. Г., та передано матеріали справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

09.09.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва цивільна справи прийнята до провадження судді та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи суддею одноособово у порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у справі.

20.10.2025 в системі «Електронний суд» від представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку із несплатою позивачами судового збору.

30.10.2025 в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з несплатою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, заперечення представника позивача, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, в позовній заяві посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Так, відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на його користь кошти, а саме проценти прострочення повернення вкладу, пені та три відсотка річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Позивач вважає, що даний спір пов`язаний із захистом його прав як споживача банківських послуг, тому з цим пов`язує звільнення від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте така позиція позивача не відповідає законодавству, оскільки у даному випадку спір не має на меті захист його прав як споживача послуг у відносинах з банком у розумінні статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», адже позивач у судовому порядку має на меті захистити своє право на відшкодування відсотків за користування грошовими коштами в порядку ст. 625 ЦК України за рахунок коштів відповідача, що регулюється ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, ч.4 ст. 177 ЦПК України, оскільки в даній справі на позивача не поширюються положення ЗУ «Про захист прав споживачів» та позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що в матеріалах позовної відсутня квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру або заява (клопотання) позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, відповідно до ціни позову у розмірі 15140,00 грн та надати суду оригінал квитанції.

Суд роз`яснює заявнику, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за подання даної заяви за наступними реквізитами Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) ;

Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позову протягом десяти днів з дня вручення позивачу копії цієї ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, подасть оригінал квитанції про сплату судового за подання позовної заяви майнового характеру, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві згідно з положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 175,177,185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Г. Головко