Рішення № 133045710, 28.11.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51334/18-ц

пр. 2-4592/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Козлова Р.Ю.,

при секретарі: Іваненку С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання патенту недійсним, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» звернувся до суду з позовом до Міністерства економіки України, Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та просив ухвалити рішення яким: визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_1 від 25 травня 2018 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданий на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1 від 25 травня 2018 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданий на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

В обґрунтування пред`явлених вимог послався на те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке у подальшому змінило свою назву на Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Україниза наслідками розгляду заявки № u 2018 02418 від 12.03.2018 року та 25.05.2018 року видано на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 декларативний патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1». В той же час, на думку позивача, вказана корисна модель не відповідає умовам патентоздатності, що визначені ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». У зв`язку з цим, 10.08.2018 року позивач звернувся з клопотанням про проведення експертизи корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» до ДП «Український інститут інтелектуальної власності», відповідно до висновку якого встановлено, що декларативний патент України № 126015 від 25.05.2018 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеної ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Крім того, спосіб та використаний у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» був загальновідомий у світі до дати подання заявки до уповноваженої установи, спосіб не був новим до дати подання заявки, оскільки за сукупності суттєвих ознак корисна модель використовує спосіб, що став загальнодоступним та промислово використовувався у світі. При цьому, відповідачі отримавши доступ до інформації, що була конфіденційною, становила комерційну таємницю, отримавши всю повноту необхідних відомостей та інформації щодо роботи електронної системи з проведення торгів необробленою деревиною (аукціонів) скористалися нею для створення корисної моделі описавши застосовані способи у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», чим порушили права позивача, а отже має бути визнаний недійсним на підставі ст. 33 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

В матеріалах справи наявний відзив відповідача 3 - ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти позову заперечив, посилаючись на те, що об`єкт корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № НОМЕР_1 відноситься до об`єкту процес (спосіб) відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та корисна модель відповідає умові патентоздатності промислова придатність. Наданий позивачем в якості доказу висновок експертизи щодо умов патентоздатності № 23699/ЗУ/18 від 10.09.2018 р. не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки викладені експертом міркування та роздуми носять чисто суб`єктивний і бездоказовий характер, оскільки існує нормативна документація, що визначає такі ознаки. Також промислова придатність корисної моделі підтверджується тим, що вона фактично використовується певними господарськими суб`єктами на підставі ліцензійних договорів на використання корисної моделі № 01/2605-ЛНЗ та № 02/2605-ЛНЗ. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту добросовісності використання позивачем в Україні технологічного вирішення, тотожного заявленому винаходу (корисній моделі) чи здійснення значної і серйозної підготовки для такого використання, у зв`язку з чим відсутній предмет спору у даній справі внаслідок порушеного права позивача.

17 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача 1 - Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України- Тюріної Л.А. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого згідно із Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» під час проведення формальної експертизи заявки корисна модель не перевіряється на відповідність умовам патентоздатності - «новизна» та «промислова придатність». Позивач звернувся з клопотанням до ДП «Український інститут інтелектуальної власності», за висновком якого встановлено, що декларативний патент України № 126015 від 25.05.2018 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, а саме за формулою корисної моделі не є промислово придатною. Оскільки зазначений висновок містить в собі докладний опис проведених досліджень, складені уповноваженим закладом експертизи в особі досвідчених та кваліфікованих експертів, що володіють спеціальними знаннями, останній є належним та допустимим доказом у справі.

08 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» надійшов відзив на позовну заяву, який фактично дублює позицію Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання

Ухвалою суду від 31 липня 2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 28 листопада 2025 року судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, оскільки в матеріалах справи вже наявний висновок експертизи.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування даного позову, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , та його представник в судовому засіданні заперечили щодо позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали.

За таких обставин суд визнав можливим провести судове засідання за відсутності відповідачів, оскільки суд вживав всіх заходів щодо їх повідомлення.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 462 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яке змінило свою назву на Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Українив офіційному бюлетені № 10 «Промислова власність» було опубліковано 25.05.2018 р. відомості про корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № u 2018 02418 від 12.03.2018 року, на підставі чого їм було видано патент № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 21-24).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 460 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Майнові права інтелектуальної власності на корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі2, корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Згідно з ч. 3 ст. 7 наведеного Закону винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5 ст. 7 Закону У країни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Згідно з п. 6.6.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, від 22 січня 2001 року № 22, суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

Відповідно до п. 7.1.1 наведених Правил, формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.

Отже, обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається за формулою винаходу, яка складається зі всіх його (її) суттєвих ознак.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав та охоронюваного законом інтересу позивач посилається на наявну невідповідність корисної моделі за патентом України № 126015 умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним ч. 2 ст. ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», зокрема, корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не належить до об`єктів яким надається правова охорона, формула корисної моделі не відповідає умові промислової придатності та такій умові патентоздатності, як новизна, оскільки сукупність її суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки відповідачами до відповідної установи.

Належним та допустимим доказом у справах, пов`язаних з вирішенням спорів про визнання недійсними патенту на промисловий зразок, є експертиза, оскільки питання, пов`язані з віднесенням ознак промислового зразка до суттєвих, використанням сукупності суттєвих ознак промислового зразка у виробі чи в іншому зареєстрованому промисловому зразку з більш пізнім пріоритетом, потребують спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За правилами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

У відповідності до отриманого судом висновку експерта № 3588/4032 від 29.09.2021 р. за результатами проведення судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, який підготовлений відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами Лушниковою Т.М., Струк І.О., Питель О.Б., вбачається, що при проведенні дослідження експертам надавались матеріали, необхідні для повного дослідження порушених питань, у ньому міститься докладний опис проведених досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного висновку зі сторони відповідачів суду не надано, і наданий висновок не суперечить іншим матеріалам справи.

У своєму висновку експерти вказали, що:

1. об`єкт корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № НОМЕР_1 не може бути об`єктом «спосіб» («процес») корисної моделі відповідно до ч. 1-3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

2. Корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздастності «промислова придатність.

Висновком експерта було встановлено, що формула корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 не містить сукупності ознак, яка спрямована на отримання технічного результату, а містить сукупність методів організаційної і інтелектуальної діяльності, що свідчить про те, що об`єкт корисної за патентом України № НОМЕР_1 не може бути об`єктом «спосіб» («процес») корисної моделі.

Крім того, встановлені при дослідженні невідповідності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 свідчать про те, що корисна модель за патентом № НОМЕР_1 , у вигляді, в якому вона охарактеризована у незалежному пункті формули корисної моделі, не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність».

З висновку вбачається, що експертизу проведено комісією судових експертів у складі ОСОБА_5 , яка має вищу технічну освіту, спеціальну освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 6-Д, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України 25.05.2020 р.), стаж експертної роботи з 1998 року, ОСОБА_6 , який має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 352, видане ЕКК ЛНДІСЕ 20.02.2008 р.), стаж експертної роботи з 1977 року та ОСОБА_7 , який має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.17 «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» (свідоцтво № 457, видане ЛНДІСЕ 29.01.2020р.), стаж експертної роботи з 2019 року.

Про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 експертів попереджено.

Таким чином наданий на виконання ухвали суду висновок комісійної експертизи № 3588/4032 від 29.09.2021 р. відповідає вимогам процесуального закону і береться судом до уваги в якості доказу, який підтверджує заявлені позовні вимоги в частині невідповідності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 умовам патентоздатності.

Права інтелектуальної власності, зокрема на корисну модель, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та враховуючи, що судом встановлено невідповідність спірної корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 умовам патентоздатності, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» вказаний патент підлягає визнанню недійсним.

За змістом пункту 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки (Наказ Міністерства освіти і науки України 12.04.2001 № 290) у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково. Відповідно до пункту 3 статті 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Суд враховує належні доводи і вимоги позовної заяви, що при визнанні патенту недійсним слід внести відомості про таке визнання до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та здійснити про це повідомлення в офіційному бюлетені «Промислова власність».

14 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-ІХ, яким визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ), зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Частиною першою статті 2-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» визначено, що функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України. За змістом частини другої статті 3-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», до визначених повноважень, делегованих НОІВ, належить у тому числі і визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі у порядку, передбаченому законом; опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 № 1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», визначено, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позову в частині зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни у Державний реєстр патентів України на промислові зразки, підлягають задоволенню.

Оскільки відповідно до вимог Закону на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України не покладено обов`язку щодо внесення змін у Державний реєстр патентів України на промислові зразки, у задоволенні позову до цього відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п.1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» по 1 762 грн. із сплаченого судового збору у розмірі 5 286 грн. та по 8 351 грн. 69 коп. витрат на проведення експертизи зі сплачених 25 055 грн. 06 коп. (24 025 грн. 40 коп. + 514 грн. 83 коп. + 514 грн. 83 коп.).

Керуючись, ст. 6, 7, 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 15, 16, 432, 437, 439 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13,76-81, 89, 102-106, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання патенту недійсним, зобов`язати вчинити дії - задовольнити.

Визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_1 від 25 травня 2018 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданий на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1 від 25 травня 2018 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

У задоволенні вимог до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» по 1 762 грн. судового збору та по 8 351 грн. 69 коп. витрат на проведення експертизи.

Повне рішення суду складено 10 грудня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя