Ухвала суду № 133044100, 24.12.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2336/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2025 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у приміщенні Здолбунівського районного суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області із вказаною заявою, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.10.2025 року по справі №562/2336/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 07.11.2024-100000064 від 07.11.2024 в сумі 9810 (дев`ять тисяч вісімсот десять) грн. та 1970 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят) грн 46 коп. судових витрат до моменту звільнення його з військової служби або закінчення воєнного стану в Україні.

Подану заяву ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що він перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України та має статус учасника бойових дій, в зв`язку з чим існує неможливість виконання зобов`язання під час проходження служби, оскільки він перебуває на бойовому забезпеченні та немає стабільного доходу.

До суду сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщались згідно норм процесуального законодавства

Суд вважає за можливе розглянути заяву без участі учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2025 року у цивільній справі 562/2336/25 стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.11.2024-100000064 від 07.11.2024 в сумі 9810 (дев`ять тисяч вісімсот десять) грн. та 1970 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят) грн 46 коп. судових витрат.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Згідно з вимогами ст. 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений локальний предмет доказування.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

По даній справі заявник просить відстрочити виконання рішення суду у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі і є об`єктивна неможливість виконати зобов`язання під час проходження служби, оскільки він перебуває на бойовому забезпеченні та не має стабільного доходу

На підтвердження викладених доводів заявник надав лише копію посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 05 травня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 має пільги встановлені законодавством для ветеранів війни учасників бойових дій.

Вивчивши надані заявником докази, та враховуючи норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, так як жодного документу на підтвердження матеріального стану боржника, не було надано. Вказане посвідчення не являється доказом матеріального стану заявника. Крім того, заявником не надано суду належних та допустимих доказів його перебування, станом на час подачі заяви про відстрочку виконання рішення суду, в складі ЗСУ (довідка військової частини, копія наказу про мобілізацію, тощо), а посвідчення, копія якого долучена до заяви, видане ще до введення в Україні воєнного стану.

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.258, 259, 260, 261, 353, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2025 року у цивільній справі № 562/2336/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя