Рішення № 13304331, 16.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

16.12.2010 р. Справа № 19/89

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса”, с. Чепа Виноградівського району

про стягнення 6 380 грн. 25 коп., в тому числі 5 000 грн. 92 коп. заборгованості за постачання природного газу, 531 грн. 06 коп. пені, 626 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 221 грн. 55 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Качала О.І., провідний юрисконсульт,

довіреність № 07/54д від 14.08.2010 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса”, с. Чепа Виноградівського району про стягнення 6 441 грн. 71 коп., в тому числі 5 000 грн. 92 коп. заборгованості за постачання природного газу, 547 грн. 50 коп. пені, 654 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань та 237 грн. 48 коп. три проценти річних.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву № 07/2757 від 16.12.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6 380 грн. 25 коп., в тому числі 5 000 грн. 92 коп. заборгованості за постачання природного газу, 531 грн. 06 коп. пені, 626 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 221 грн. 55 коп. три проценти річних, а також судові витрати. Просить задоволити позов в з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору на постачання природного газу № 279-В/к-т від 07.02.2006 року, а саме не оплатив за постачання природного газу в розмірі 5 000 грн. 92 коп. Крім того, за порушення термінів оплати отриманого відповідачем природного газу позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 531 грн. 06 коп. (п. 7.2. договору), інфляційні нарахування в розмірі 626 грн. 72 коп. та три проценти річних в розмірі 221 грн. 55 коп. (відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 05.11.2010 року, 18.11.2010 року та 06.12.2010 року надіслані відповідачу рекомендованими листами з повідомленням; повідомлення – судова повістка б/н від 10.11.2010 року, повідомлення – судова повістка б/н від 24.11.2010 року та повідомлення – судова повістка б/н від 08.12.2010 року. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. Представником позивача надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.12.2010 року ТОВ „Тиса” зареєстроване як юридична особа, яке знаходиться за адресою: Виноградівський район, с. Чепа, вул. Фогороші, 45), у судові засідання 18.11.2010 року та 16.12.2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Між сторонами спору 07.02.2006 року був укладений договір № 279-В/к-т на постачання природного газу. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання передати споживачу (відповідачу) в 2006 році природний газ власних ресурсів НАК „Нафтогаз України” (отриманий за зовнішньоекономічними контрактами або як оплата за транзит російського газу через територію України), а покупець (відповідач) взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до розділу 3 договору сторонами встановлено, що кількість газу, яка подається споживачу (відповідачу), визначається по контрольно-вимірювальних приладах, призначених для комерційного обліку газу, типи яких занесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні чи атестованих в органах Держстандарту України, які повинні відповідати вимогам Правил РД-50-213-80, іншим нормативним документам Держстандарту України і мати метрологічні характеристики передбачені п. 10 Правил обліку природного газу, затверджених наказом Мінпаливенерго № 618 від 26.12.2006 року (п. 3.2. договору). Приймання – передача газу, поставленого постачальником (позивачем) споживачу (відповідачу) у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання – передачі газу (п. 3.6. договору). Акти приймання – передачі газу, уповноважені представники сторін складають до 1-го (першого) числа наступного за звітним місяцем. Акти приймання – передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за фактично поставлений природний газ (п. 3.7. договору).

Розділом 5 договору встановлено, що роздрібна ціна на день укладення даного договору за 1 000 кубічних метрів газу складає – 599 грн. (П’ятсот дев’яносто дев’ять гривень) грн. 45 коп., в тому числі ПДВ – 99 грн. 91 коп. та включає в себе: вартість газу – 506 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ – 84 грн. 42 коп.; вартість постачання розподільчими газопроводами – 25 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ – 4 грн. 30 коп.; вартість транспортування газу розподільчими мережами – 37 грн. 68 коп., в тому числі ПДВ – 6 грн. 28 коп.; вартість транспортування магістральними мережами ДК „Укртрансгаз” – 19 грн. 32 коп., в тому числі ПДВ – 3 грн. 22 коп.; сума цільової надбавки – 10 грн. 13 коп., в тому числі ПДВ – 1 грн. 69 коп. (п. 5.1. договору). При зміні Урядовими рішеннями або відповідними державними органами граничного рівня ціни на природний газ чи вартості окремої складової, яка включена в ціну, сторони зобов’язуються прийняти до виконання зазначені зміни з моменту набрання чинності відповідних нормативних документів без додаткового узгодження (п. 5.3. договору).

Згідно з розділом 6 договору передбачено, що оплату за газ споживач (відповідач) здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів поставки в термін до 5-го числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання – передачі газу до 5-го (п’ятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов’язання – кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є

юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами є постачання природного газу.

Відповідно до договору на постачання природного газу № 279-В/к-т від 07.02.2006 року, позивачем було транспортовано відповідачу в квітні 2009 року природний газ обсягом 1 919 куб. м. на загальну суму 5 008 грн. 94 коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № 2394 від 30.04.2009 року, підписаним обома сторонами (арк. спр. 37). Однак, споживач (відповідач) за отримані послуги розрахувався тільки частково.

У зв’язку з частковим погашенням заборгованості за постачання природного газу за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 5 000 грн. 92 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленого йому природного газу в розмірі 5 000 грн. 92 коп., що підтверджується також довідкою Виноградівської філії ВАТ „Закарпатгаз” № 448 від 14.12.2010 року про стан заборгованості ТОВ „Тиса” перед позивачем станом на 14.12.2010 року та гарантійним листом директора ТОВ „Тиса” б/н, б/д. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за постачання природного газу в розмірі 5 000 грн. 92 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 5 000 грн. 92 коп. заборгованості за постачання природного газу.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 531 грн. 06 коп.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, Споживач (відповідач) сплачує на користь Постачальника (позивача), крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 531 грн. 06 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 626 грн. 72 коп., три проценти річних –221 грн. 55 коп., підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за постачання природного газу, пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса”, Виноградівський район, с. Чепа, вул. Фогороші, 45 (код ЄДРПОУ 22103384) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2 (код ЄДРПОУ 05448610) суму 6 380 (Шість тисяч триста вісімдесят гривень) грн. 25 коп., в тому числі 5 000 (П’ять тисяч гривень) грн. 92 коп. заборгованості за постачання природного газу, 531 (П’ятсот тридцять одна гривень) грн. 06 коп. пені, 626 (Шістсот двадцять шість гривень) грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 221 (Двісті двадцять одна гривень) грн. 55 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.