Рішення № 13304262, 29.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 грудня 2010 р. Справа 7/215-10

за позовом: Прокурорам. Вінниця (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020) в інтересах держави - Кабінету Міністрів України, як органу уповноважного Державою здійснювати відповідні функції у справі правовідносинах в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012) Філії ВАТ "Вінницягаз" - Вінницького управління газового господарства

до: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" (код ЄДРПОУ 00452995), м.Вінниця

про стягнення 115 106,47 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л. С.

Представники

прокурор: Мельниченко В.М. - посвідчення № 890-2007 видане 15.10.2007 року.

позивача : Бобко Т.Є. - юрисконсульт, довіреність № 09/10-Д від 09.01.2010 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 15.08.2005 року.

відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Прокуроромм. Вінниці в інтересах держави - Кабінету Міністрів України, як органу уповноваженого Державою здійснювати відповідні функції у справі правовідносинах в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ "Вінницягаз" Філії ВАТ "Вінницягаз" - Вінницького управління газового господарства заявлено позов про стягнення з ПАТ "Івано-Франківськ "Вінницям'ясо" 115106,47 грн. заборгованості в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору від 26.12.2007 року № П-08/44 тр та договору від 01.04.2010 року № В-10-11 Птр.

Ухвалою від 03.12.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/215-10 та призначено до розгляду на 22.10.2010 року.

Відповідач в судове засідання 22.10.2010 року не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 07.10.2010 року, що вбачається з поштового повідомлення № 20409589.

В судовому засіданні 22.12.2010 року з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи оголошено перерву до 29.12.2010 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26.12.2007 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі начальника Вінницького управління газового господарства та ВАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" укладено договір на транспортування природного газу № П-08-44 тр предметом якого, згідно п.1.1 є надання Облгазом Споживачу послуг по транспортуванню газу згідно з договором на постачання природного газу № 05-2007 від 28.02.2007 року укладеного між Споживачем та ТОВ "Укрснабкомплект".

В п.5.1 Договору сторони погодили, що тариф на транспортування 1000,00 кубічних метрів газу по газових мережах складає 67,20 грн..

Згідно п.6.1 Договору від 26.12.2007 року Споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок облгазу 100 % вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування (згідно з п.1.2 Договору) згідно виставленого рахунку.

В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним (п.6.2 Договору).

У випадку плати Споживачем суми, що перевищує вартість фактично протранспортованого місячного об'єму газу Облгаз зараховує її як попередню оплату на наступний період за тарифами, встановленими на послідуючий період поставки (п.6.3 Договору).

01.04.2010 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі начальника Вінницького управління газового господарства та ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" укладено договір на транспортування природного газу № В-10-111 Птр предметом якого, згідно п.1.1 є надання Облгазом Споживачу послуг по транспортуванню газу згідно з договором на постачання природного газу укладеним між Споживачем та будь-яким незалежним постачальником природного газу.

В п.5.1 Договору сторони погодили, що тариф на транспортування 1000,00 кубічних метрів газу по газових мережах складає 115,80 грн..

Згідно п.6.1 Договору від 01.04.2010 року Споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок облгазу 100 % вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування (згідно з п.1.2 Договору) згідно виставленого рахунку.

В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним (п.6.2 Договору).

У випадку плати Споживачем суми, що перевищує вартість фактично протранспортованого місячного об'єму газу Облгаз зараховує її як попередню оплату на наступний період за тарифами, встановленими на послідуючий період поставки (п.6.3 Договору).

Також 01.04.2010 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", яке діє від імені та за рахунок ВАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" в особі начальника Вінницького управління газового господарства та ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" укладено договір № В/10-111 ПВ, згідно п.1.1 якого Повірений від імені та за рахунок Постачальника зобов'язується постачати природний газ Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ згідно умов цього Договору.

Згідно п.4.1 вказаного Договору ціна за 1000,00 куб.м. природного газу з урахуванням ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та витрат Повіреного становить 2647,79 грн..

В п.5.1 Договору сторони погодили, що оплата за поставлений газ здійснюється Покупцем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Повіреного в наступному порядку: 100 % від запланованих обсягів поставки - до 25 числа місяця, що передує звітному; остаточний розрахунок за фактично прийнятий газ здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним тощо.

За твердженням позивача в результаті надання відповідачу послуг за договорами про транспортування природного газу та поставки останньому природного газу за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року в останнього утворилась заборгованість в розмірі 115106,47 грн..

В підтвердження наведеного суду надано акти подачі-прийому та реалізації газу, виписки банківських установ, оборотно-сальдову відомість тощо.

16.09.2010 року позивачем надіслано претензію відповідачеві з вимогою погашення заборгованості.

Відповіді на претензію № 267 від 16.09.2010 року відповідачем надано не було, заборгованість за послуги не погашено.

В зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем в добровільному порядку прокурором заявлено позов до суду про стягнення заборгованості.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору поставки 01.04.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Беручи до уваги зміст договорів укладених між сторонами 26.12.2007 року та 01.04.2010 року, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 115106,47 грн. на день розгляду справи відповідач не надав позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) за винятком згаданих раніше.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує вказівки, які містяться в абз.2 п.4.2 та п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається. Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з такого. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

29.12.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 29, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ "Вінницям'ясо", вул.Кірова 1, м.Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 00452995) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ "Вінницягаз", пров.Щорса, 24, м.Вінниця, 21012 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03338649) - 115106 грн. 47 коп. боргу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ "Вінницям'ясо", вул.Кірова 1, м.Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 00452995) в доход Державного бюджету України - 1151 грн. 07 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 грудня 2020 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул. Кірова 1, м. Вінниця, 21100.