Рішення № 133041317, 30.12.2025, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1765/25

Провадження по справі №2/276/957/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року у розмірі 39520 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позов мотивований тим, що 02.05.2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Хімчук О.В. подав заявку на отримання кредиту №4342176. Відповідачу було направлено електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого відповідач підтвердив прийняття умов Договору про споживчий кредит №4342176 від 02.05.2021 року та таким чином уклав вказаний кредитний договір з ТОВ «Мілоан», після чого на підставі платіжного доручення йому було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн. В порушення умов укладеного договору №4342176 відповідач не виконав кредитних зобов`язань. 10.08.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором, яким є ТОВ «Діджи Фінанс», становить 39520 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками - 30000 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1520 грн. З метою захисту порушених прав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.10.2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просить розглянути справу без участі представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка повернута до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідач, будучи повідомленим відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 02.05.2021 року в особистому кабінеті на веб-сайті ТОВ «Мілоан» Хімчуком О.В. було подано заявку на отримання кредиту №4342176. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, введенням якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору №4342176 від 02.05.2021 року.

Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №4342176 від 02.05.2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення від 02.05.2021 року №45232017 ОСОБА_2 були перераховані на картковий рахунок кредитні кошти в сумі 8000 гривень.

За умовами Договору про споживчий кредит №4342176 від 02.05.2021 року відповідачу шляхом переказу на картковий рахунок надано кредитні кошти строком на 30 днів з 02.05.2021 (строк кредитування), термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 01.06.2021.

Вказаним договором №4342176 від 02.05.2021 року також визначено умови пролонгації цього договору. Так, умовами договору №4342176 від 02.05.2021 року передбачено право позичальника на неодноразове продовження строку користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, а саме два випадки збільшення строку кредитування - за ініціативою позичальника на пільгових умовах на періоди 3, 7 та 10 днів та на період до 60 днів у разі продовження користування позичальником кредитними коштами після завершення строку кредитування.

Оскільки позичальник отримані кредитні кошти за договором №4342176 від 02.05.2021 року не повернув та продовжив ними користуватися після закінчення 30-денного терміну надання кредиту, тобто і після 01.06.2021, а тому відбулась пролонгація дії договору на стандартних (базових) умовах у межах 60-денного строку нарахування на підставі п. 2.3.1.2 договору.

Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №4342176, відповідачу 02.05.2021 надано кредит у розмірі 8000 грн. За період з 02.05.2021 по 31.07.2021 відповідачу щоденно нараховувалися відсотки за ставками, передбаченими пунктами 1.5.2 та 1.6 договору.

Враховуючи вищевикладене, нарахування первісним кредитором відсотків в розмірі 30000 грн. є обґрунтованим та здійснено в межах строку, узгодженого сторонами.

10.08.2021 року на підставі договору факторингу №06Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 39520 грн., що слідує з наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4342176.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.526,615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За правилами ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Як вбачається з досліджених судом письмових доказів, умови договору №4342176 від 02.05.2021 року відповідачем належним чином не виконані, надані за умовами кредитного договору кошти не повернуто, а заборгованість не погашена.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов`язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача, що стверджується копіями описаних вище договорів.

Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №06Т від 10.08.2021 року, позивач набув грошової вимоги до відповідача у сумі 39520 грн., що складається із заборгованості за тілом в сумі 8000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 3000 грн., заборгованості за комісією в сумі 1520 грн.

Зі сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак така вимога була проігнорована.

Таким чином, відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим з нього слід стягнути в користь позивача заборгованість за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року в розмірі 39520 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн.; заборгованість за відсотками - 30000 грн., заборгованість за комісією 1520 грн.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 боргових зобов`язань за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витратискладаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4342176 від 02.05.2021 року у розмірі 39520 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Д.О. Бобер