Ухвала суду № 133040074, 31.12.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа №613/2452/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2025 р. с-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради про встановлення опіки над недієздатною особою,

В С Т А Н О В И В:

До Краснокутського районного суду Харківської області за підсудністю згідно ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року надійшла цивільна справа №613/2452/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якому заявниця просить суд: встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 суддею у зазначеній цивільній справі визначено Каліберду В.А.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у контексті дотримання конвенційного принципу «суду, встановленого законом» дотримується позиції, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування «суду», а й на склад колегії у кожній справі (рішення від 04 травня 2000 року у справі «Buscarini v. San Marino», заява № 31657/96); фраза «встановлений законом» охоплює не тільки законодавство, що стосується установи і юрисдикції трибуналу, але і склад суду у кожній справі (рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Lavents v. Latvia», заява № 58442/00, пункт 114; від 02 квітня 2013 року у справі «Momcilovic v. Serbia», заява № 23103/07, пункт 29; від 21 червня 2016 року у справі «Ignat v. Romania», заява № 58613/08, пункт 22); фраза «встановлений законом» також охоплює питання дотримання судом особливих правил, що регулюють його діяльність (рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 і № 29465/04, пункт 24).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (частина друга статті 34 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої статті 293 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних (частина четверта статті 293 ЦПК України).

Таким чином, частина четверта статті 293 ЦПК України визначає особливості складу суду під час розгляду окремих категорій справ, а саме у складі одного судді і двох присяжних.

У статті 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють професійні судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Участь присяжних у розгляді справ спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді. Забезпечення участі присяжних у функціонуванні органів судової влади є ознакою демократичності і є одним із заходів соціального контролю за законністю і справедливістю діяльності суддів.

Аналізуючи зміст частин другої, четвертої статті 293 ЦПК України в аспекті категорії справ, розгляд яких в обов`язковому порядку має відбуватися за участю присяжних, такі справи є особливо важливими, зачіпають особисті немайнові права людини, а тому, враховуючи правові наслідки, зокрема, визнання фізичної особи недієздатною, розгляд таких справ за участю присяжних є гарантією повного, усебічного й об`єктивного розгляду, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних, і така співпраця судді-професіонала і присяжних гарантує повний та всебічний розгляд таких спорів задля уникнення упередженості в наданні оцінки доказам та з метою справедливого, безстороннього розгляду згаданої категорії справ.

За змістом частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Склад суду щодо розгляду питання про встановлення піклування або опіки, призначення, заміни або звільнення піклувальника чи опікуна нормами ЦПК України не визначено.

Водночас норми законодавства не передбачають, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.

Отже, у разі коли особа вже визнана судом недієздатною, питання встановлення опіки та призначення, заміни або звільнення опікуна повинно вирішуватися також за участю присяжних, оскільки це є продовженням процедури визнання особи недієздатною.

Окрім того, ОП КЦС ВС у постанові від 15.09.2025 у справі №727/5306/24 виснувала, що питання встановлення опіки і призначення опікуна, як і питання зміни чи звільнення опікуна, є похідними у справах про визнання особи недієздатною, а їх вирішення у наступному судовому процесі після вирішення питання про недієздатність фізичної особи не свідчить про те, що вони стосуються окремого факту, а є наслідком вирішення питання про недієздатність. Більше того, заява про призначення заявника опікуном в іншому судовому процесі може розглядатися, лише якщо суд вже встановив недієздатність фізичної особи, щодо якої ініціюється питання опіки. Встановлення опіки і призначення опікуна, які ініційовані та розглядаються після вирішення питання про недієздатність фізичної особи, є по суті продовженням незавершеної процедури визнання недієздатною фізичної особи, яка потребує особливого захисту та опіки з боку іншої особи / закладу, а їх вирішення в іншому судовому процесі не впливає на правила визначення складу суду. Тобто, вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних.

Згідно з протоколом щодо неможливості призначення присяжних від 30.12.2025, призначення присяжних не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості присяжних для розподілу справи.

Натепер список присяжних Краснокутського районного суду Харківської області Краснокутською селищною радою Богодухівського району Харківської області не сформований та не затверджений, а тому утворити склад суду для здійснення правосуддя по вказаній цивільній справі на даний час не можливо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 31 ЦПК України передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється відповідно до розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне повернути справу до канцелярії Краснокутського районного суду Харківської області для вирішення питання про передачу цивільної справи на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до Краснокутського районного суду Харківської області .

Керуючись статтями 31, 34, 260, 293 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради про встановлення опіки над недієздатною особою повернути до канцелярії Краснокутського районного суду Харківської області для вирішення питання про її передачу на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до Краснокутського районного суду Харківської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Каліберда В. А.