Рішення № 133039706, 30.12.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2769/25

Номер провадження 2/348/1788/25

30 грудня 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Солодовнікова Р.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 18.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено Кредитний договір (оферти) № 02.06.2023-100001388, який разом з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) від 18.02.2025100000173 року, заявкою, підтвердженням про отримання кредиту та паспортом кредитного договору складає кредитний договір.

За умовами заяви відповідачу був наданий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 8000,00 грн., строк дії кредиту 217 днів, дата повернення кредиту 22.09.2025 року, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,0% за 1(один) день користування кредитом. яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія за надання", "Комісія" економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми Кредиту та дорівнює 720 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні.

Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія" 720 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Неустойка: 120 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 4.1 Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: сумі 8000,00 грнперерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-1955.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав.

Станом на 29.10.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 26560, 00 грн., що складається з: тіла кредиту 8000 грн., процентів 12400 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 720 грн, додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості)- 1440 грн. Неустойки 4000 грн.

Представник позивача просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати по справі.

Стислий виклад позиції сторін :

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, копію позову із додатками за адресою його зареєстрованого місця проживання та запропоновано надати відзив разом із доказами, що підтверджують заперечення проти позову або заяву про визнання позову. Поштове повідомлення повернулося з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою 21.11.2025, що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України вважається днем вручення судового рішення. Таким чином, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження та забезпеченим у реалізації процесуальних прав.

Крім направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання відповідача, судом вжито додаткових заходів повідомлення відповідача.

Суд також повідомив його про розгляд справи через офіційний вебсайт «Судової влади України» шляхом розміщення відповідного оголошення, та повідомляв за допомогою телефонного зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на всі можливі заходи, вжиті судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, останній не скористався наданими йому процесуальними правами не повідомив суд про свою позицію у справі, не надав жодних пояснень чи доказів, які могли б спростувати вимоги позивача, а тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до положень статей 178, 279 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі:

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 30.10.2025 відкрив провадження у справі та постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без судового засідання та повідомлення сторін, на підставі наявних у матеріалах справи даних.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Розгляд справи може проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, 18.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено Кредитний договір (оферти) № 18.02.2025-100000173 (а.с.9-15).

За умовами заяви відповідачу був наданий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 8000,00 грн., строк дії кредиту 217 днів, дата повернення кредиту 22.09.2025 року, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,0% (стандарт) за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом та 0,5% (економ) за один день, яка застосовується протягом наступних чергових періодів. Комісія пов`язана з наданням кредиту 720,00 грн. Комісія у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів (а.с. 6-13).

Грошові кошти в сумі 8000,00 грн. були зараховані ТОВ «Споживчий центр» 18.02.2025 року на картковий рахунок клієнта 4149-4991-XXXX-1955, що підтверджується відомостями про зарахування даної суми на реквізити платіжної карти споживача (а.с. 17).

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 18.02.2025 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е256, чим підтверджено укладання між ним з ТОВ «Споживчий центр» такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Таким чином, 18.02.2025 між ТОВ«Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Договір № 18.02.2025-100000173 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

За довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту № 18.02.2025-100000173 від 18.02.2025 року вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальній сумі розмірі 26560 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 12400 грн, по комісії в розмірі 720,00 грн, комісії за обслуговування в розмірі 1440 грн,4000.00 грн - неустойка (а.с. 18).

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 18.02.2025-100000173 від 02.06.2023 року про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

За положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень статей 12, 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На підставі досліджених у справі доказів, суд робить висновок, що 18.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору № 18.02.2025-100000173. ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента і визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитний договір, чим погодив його умови. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

Аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суми позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за кредитним договором, а відтак наданий позивачем розрахунок приймається судом як достовірний.

Суд погоджується із наведеним розрахунком і вважає доведеним позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 18.02.2025-100000173 від 18.02.2025 року в сумі 22 560 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 12400 грн, по комісії в розмірі 720,00 грн за надання кредиту, комісії за обслуговування в розмірі 1440 грн.

Щодо стягнення заборгованості за неустойка в розмірі 4000,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені, штрафів та процентів за порушення грошового зобов`язання, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойка в розмірі 4000,00 грн задоволенню не підлягають.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр»заборгованість за кредитним договором № 18.02.2025-100000173 від 18.02.2025 року в сумі 22 560 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 12400 грн, по комісії в розмірі 720,00 грн за надання кредиту, комісії за обслуговування в розмірі 1440 грн.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Щодо вимог про стягнення судових витрат.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с. 25).

Судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 22 560 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 057,58 грн (2422,40 х 22 560 грн / 26560 грн), що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК, ст.ст. 133, 141, 263-265, 268 ЦПК , суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованоті - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 18.02.2025-100000173 від 18.02.2025 у розмірі 22 560 гривень (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят гривень).

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір в розмірі 2 057,58 гривень (дві тисячі п`ятдесят сім гривень 58 копійок).

Сторонам копія судового рішення направляється в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 30 грудня 2025.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: м.Київ вул. Саксаганського,133-А, п.і.01032, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Р.С. Солодовніков