Ухвала суду № 133036454, 29.12.2025, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/885/20

Провадження № 1-кс/352/580/25

УХВАЛА

29 грудня 2025 рокум. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого та прокурора в кримінальному провадженні №1216090180001340 від 08.09.2016,

в с т а н о в и в:

24 грудня 2025 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого та прокурора. У поданій скарзі потерпілі зазначили, що 24 жовтня 2025 року вони звернулися до процесуального прокурора з клопотанням про звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки, які є предметами відповідного кримінального провадження. Проте прокурор по суті подане клопотання не розглянув, а скерував його для вирішення слідчому. Слідчий, у свою чергу, повідомив заявників, що з клопотанням про накладення арешту на майно до слідчого судді має право звертатися виключно прокурор або слідчий за погодженням із прокурором. Не отримавши результату розгляду свого клопотання, 14 листопада 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повторно звернулися до процесуального прокурора з аналогічним клопотанням про звернення до слідчого судді щодо накладення арешту на зазначені земельні ділянки. Окрім того, доповнили своє клопотання вказівкою на необхідності зобов`язання слідчого в найкоротший термін виконати постанову від 26.02.2025 про призначення судової почеркознавчої експертизи. Вказане клопотання прокурором знову було скероване слідчому без його розгляду по суті. Таким чином, станом на момент звернення до слідчого судді із цією скаргою, подані потерпілими клопотання фактично не були розглянуті у порядку та строки, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України. З огляду на наведене, скаржники просили зобов`язати процесуального прокурора розглянути подані ними клопотання від 24.10.12025 та 14.11.2025 у встановленому законом порядку.

Окрім того, заявники просили зобов`язати орган досудового розслідування виконати постанову від 26 лютого 2025 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, а також, на підставі статті 114 КПК України, встановити процесуальні строки в межах граничного строку для виконання зазначеної постанови про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити скаргу. Додатково пояснив, що їхні клопотання про необхідність накладення арешту на майно фактично не були розглянуті в належний спосіб. Стосовно судової почеркознавчої експертизи, звернув увагу, що хоча слідчий задовольнив їхнє клопотання при призначення вказаної експертизи, але фактично жодних дій для її виконання не вчиняє вже протягом тривалого часу.

Слідчий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, проте його неявка не перешкоджає розгляду скарги. Надав заяву, в якій наголосив, що питання накладення арешту на майно третіх осіб відповідно до вимог статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України належить до компетенції прокурора.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки відповідні клопотання потерпілих про накладення арешту ним були спрямовані слідчому для вирішення. Щодо почеркознавчої експертизи пояснив, що слідчим на теперішній час вживаються заходи для її виконання.

Заслухавши пояснення заявника та прокурора, дослідивши скаргу з додатками а матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

24 жовтня 2025 року потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 звернулися до процесуального прокурора ОСОБА_4 з клопотанням про повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на речові докази, а саме земельні ділянки, які є предметами цього кримінального провадження, а також на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Коломия, вул. Шевченка, 61.

Листом від 29 жовтня 2025 року прокурор ОСОБА_4 направив вказане клопотання слідчому для розгляду в порядку статті 220 КПК України, про що повідомив потерпілих.

04 листопада 2025 року слідчий повідомив потерпілих, що їхнє клопотання від 24 жовтня 2025 року розглянуто, долучено до матеріалів кримінального провадження та визнано таким, що підлягає задоволенню. Водночас слідчий зазначив, що клопотання про накладення арешту на майно відповідно до вимог КПК України підлягає погодженню з процесуальним керівником, у зв`язку з чим про подальше процесуальне рішення з цього питання заявників буде повідомлено додатково.

У подальшому, 14 листопада 2025 року, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повторно звернулися до процесуального прокурора ОСОБА_4 з клопотанням про звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. Крім того, у вказаному клопотанні вони просили прокурора зобов`язати слідчого у найкоротший строк виконати постанову від 26 лютого 2025 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Листом від 21 листопада 2025 року прокурор ОСОБА_4 направив зазначене клопотання потерпілих від 14 листопада 2025 року слідчому для розгляду в порядку статті 220 КПК України, про що повідомив потерпілих.

25 листопада 2025 року потерпілі звернулися до керівника Івано-Франківської окружної прокуратури зі скаргою, у якій наголосили, що їхнє клопотання про накладення арешту на майно залишилося невиконаним.

Листом від 04 грудня 2025 року слідчий ОСОБА_6 повідомив потерпілих, що їхнє клопотання від 14 листопада 2025 року розглянуто та долучено до матеріалів відповідного кримінального провадження. Також слідчий зазначив, що відповідно до частини першої статті 170 КПК України з клопотанням про накладення арешту на майно до слідчого судді має право звертатися слідчий за погодженням із прокурором або прокурор. У зв`язку з цим слідчий вказав, що з урахуванням наведеного та неможливістю одноособового прийняття відповідного процесуального рішення слідчим, клопотання потерпілих щодо накладення арешту на майно підлягає вирішенню прокурором.

5 грудня 2025 року виконувач обов`язків керівника Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_8 повідомив потерпілих, що станом на зазначену дату клопотання слідчого про накладення арешту на майно для погодження до Івано-Франківської окружної прокуратури не надходило. Щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи повідомлено, що у зв`язку з неможливістю отримання зразків підписів (вільних і умовно-вільних) з огляду на значний проміжок часу, який минув з моменту подій, що досліджуються (понад 10 років), на теперішній час проведення судово-почеркознавчої експертизи не вбачається можливим.

Згідно з ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Частиною 1 статті 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, крім іншого можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений кримінально процесуальним кодексом строк.

Слідчим суддею встановлено, що фактично клопотання потерпілих від 24.10.2025 та 14.11.2025, спрямовані процесуальному прокурору, вирішені не були, а були перенаправлені ним до слідчого.

Слідчий, в свою чергу, одним листом повідомив, що клопотання підлягає задоволенню, а іншим вказав, що вирішення вказаного клопотанням відноситься до компетенції прокурора.

Отже, на думку слідчого судді вказані клопотання потерпілих мають бути належним чином розглянуті, та за результатами розгляду має бути складене відповідне клопотання про арешт майна або ж вмотивована постанова про відмову в задоволенні клопотання.

Таким чином скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимог потерпілих в частині зобов`язання органу досудового розслідування виконати постанову від 26.02.2025 про призначення судової почеркознавчої експертизи, то слідчий суддя дійшов таких висновків.

Постановою від 26.02.2025 слідчий задовольнив клопотання потерпілої про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

В постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.02.2023 у справі № 405/680/22 зазначено, що при оскарженні дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час, по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення.

Тим більше, слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК).

Тобто, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування та не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), а тому в частині вимог щодо зобов`язання органу досудового розслідування виконати постанову від 26.02.2025 про призначення судової почеркознавчої експертизи слід відмовити.

Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідчий зобов`язаний провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

Стосовно клопотання про встановлення процесуального строку, слідчий суддя звертає увагу на таке:

Потерпілі просили встановити процесуальні строки в межах граничного строку для виконання постанови від 26 лютого 2025 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на підставі статті 114 КПК України.

Як передбачено статтею 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Положеннями ч. 6 ст. 28 КПК України встановлено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, - на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналіз наведених норм закону дає підстави зробити висновок, що слідчий суддя може вжити заходів передбачених законом для забезпечення розумних строків при проведенні досудового розслідування. При цьому, забезпечення слідчим суддею розумності строків досудового розслідування здійснюється з урахуванням об`єктивних даних, які дозволяють визначити конкретні проміжки часу для вжиття тих чи інших слідчих (розшукових) дій, прийняття процесуальних рішень.

Тобто, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

Поряд з цим варто додати, що системний аналіз ст. ст. 28, 113, 114 КПК України в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що нормами КПК України взагалі не передбачені процесуальні строки для виконання постанови слідчого про призначення експертизи.

При цьому при вирішенні клопотання необхідно виходити із недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.

Отже предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їх проведення раніше було прийняте стороною обвинувачення.

Враховуючи викладене, порушені потерпілими питання про встановлення процесуальних строків для виконання постанови про призначення судово-почеркознавчої експертизи, не підлягає задоволенню, оскільки виходять за межі повноважень слідчого судді.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 28, 114, 171, 220, 303 - 307 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого та прокурора в кримінальному провадженні №1216090180001340 від 08.09.2016 задовольнити частково.

Зобов`язати процесуального прокурора в кримінальному провадженні №1216090180001340 від 08.09.2016 розглянути клопотання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 від 24.10.2025 та 14.11.2025 року, відповідно до вимог ст. 220 КПК України.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала проголошена о 09 год 00 хв. 31 грудня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_9