Рішення № 133035757, 31.12.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5296/25

2/583/1913/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Сидоренка Р.В.

з участю секретаря судового засідання - Верби Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики у розмірі 24595,00 грн, а також стягнути судові витрати, що складаються з 2423,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" (23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №208130 від 14.01.2021 в електронній формі. На підставі зазначеного договору позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності, а позичальник зобов`язався повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов, передбачених Договором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином довготривалий строк, а тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату подання позову складає 25249,50 грн, із яких: 5000 грн заборгованість за позикою, 20249,50 грн заборгованість за процентами та комісією за користування позикою.

За таких обставин, представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики у сумі 24595,00 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2423,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак разом із позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, відзиву на позовну заяву не надала. Процесуальні документи разом із судовою повісткою були отримані відповідачем особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, про що зазначив у заяві, справу можливо розглянути за відсутності сторін у порядку заочного провадження за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 14.01.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 208130, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти (позику), а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк встановлений договором

Згідно з п. 1.5.1 Договору сума позики складає 5000 грн.

Плата за користування позикою встановлюється у вигляді процентів, що складає 1,1% в день від початкового розміру позики та комісії відповідно до п. 1.5.1 Договору (п. 1.5.2. Договору).

Відповідно до п. 1.1.3 Договору, нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Відповідно до п. 1.7 цього ж договору плата за користування позикою за цим Договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0% в день від загального розміру не відновлювальної кредитної лінії відповідно до п. 1.9 Договору.

Пунктом 1.10 Договору передбачено, що строк дії Договору становить три роки з дати підписання Сторонами.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що обчислення строку користування позикою та нарахування плати за користування позикою за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому плата за користування позикою нараховується з дня надання позики позичальнику до строку повернення позики/траншу, зазначеного в цьому Договорі та/або додатках.

Тобто, сторони погодили порядок на рахування процентів за користування кредитним коштами та строк повернення таких коштів.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора. У п. 10 договору зазначені реквізити сторін, а саме прізвище, ім`я, по батькові позичальника, паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» (ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та позичальником ОСОБА_2 в електронній формі знайшов своє підтвердження.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кошти (позика) надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.1.1 Договору в безготівковій формі шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок позичальника.

ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши відповідачу кошти у сумі 5000 грн, що підтверджується договором № 04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) від 04 серпня 2017 року та довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 01 серпня 2025 року, де зазначено, що ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» перерахувало ОСОБА_1 14.01.2021 платіж на суму 5000 грн на картку НОМЕР_1 .

Вказаний лист про здійснення успішного переказу грошових коштів є достатнім доказом виконання ТОВ «ФК «Гелексі» зобов`язання за договором щодо надання відповідачу позики в сумі 5000,00 грн. Грошові кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений в кредитному договорі.

З розрахунку заборгованості, наданого представником позивача слідує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 208130 станом на день звернення до суду з позовом становить 24595,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19595 грн. заборгованість за процентами. При цьому, проценти нараховано позивачем за ставкою 1,1% в день по 11.02.2021 (в межах строку повернення позики, визначеного у п. 1.5.3 Договору) та за ставкою 3,0% в день з 12.02.2021 по 11.06.2021.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням, умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала договір позики в електронній формі та отримала кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору позики шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань за договором утворилась заборгованість, яку позивач прохає стягнути на свою користь.

Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов такого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2423 грн, замість 2422,40 грн.

Крім цього, згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та адвокатом Рудзей Ю.В.; Акт № 12 від 25.08.2025 наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг (аналіз обставин справи, надання консультацій, складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви) становить 5000 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до п. 1.7 Договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін та відображається у акті приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається із п. 3 Акту № 12 наданих послуг правничої допомоги від 25.08.2025 року, оплата правничої допомоги адвокату здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів з дати набрання законної сили рішенням по суті справи.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає заявлені позивачем витрати є завищеними, та вважає достатнім і співмірним розмір витрат у сумі 3000,00 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 133, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики №208130 від 14.01.2021 року в сумі 24595,00 гривень, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., а всього стягнути 30017 (тридцять тисяч сімнадцять) гривень 40 копійок

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», код ЄДРПОУ 41229318, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, 10/1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко