Постанова № 133029221, 29.12.2025, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/474/25

Провадження № 3/635/845/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2025 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №210119 від 01.01.2025 водій ОСОБА_1 01.01.2025 о 10 годині 25 хвилин в с. Високий, дорога М-18, 19 км, керував транспортним засобом NISSAN LEAF реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» Alkotest 6820 та в закладі охорони здоров`я водій відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідно до вимог якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представник адвокат Ніколенко С.А. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечували, просили закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також допитати в якості свідка ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає про таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Як вже зазначалось вище, в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що в той день він не керував своїм автомобілем. За кермом була його дружина, вони їхали до кумів у гості. По дорозі їх зупинили поліцейські. На їх вимогу надали для перевірки документи та показали багажне відділення авто. Після цього поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому зауважив, що якщо він відмовиться, то буде викликано представників ТЦК, щоб розібратися з ним стосовно проходження військової служби. ОСОБА_1 після цього дуже перелякався та підписав все, що йому сказали, та під відеозапис відповідав на запитання поліцейського так, як він наказав. Сам ОСОБА_1 має водійський стаж 27 років, працює в службі таксі. Притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР один раз, штраф оплатив, за ст. 130 КУпАП не притягався жодного разу. Зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції до відповідних органів не звертався.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Ніколенко С.А. в судовому засіданні позицію ОСОБА_1 підтримав, просив закрити провадження у справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення, зокрема зазначивши:

- відеозапис, доданий до протоколу не є безперервним;

- зупинка ОСОБА_1 була незаконною;

- порушень ПДР не було;

- відсутні докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом;

- протокол має суттєві недоліки.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 , 01.01.2025 вона разом з чоловіком їхали до кумів у гості на автомобілі NISSAN LEAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить її чоловікові. За кермом транспортного засобу перебувала вона. По дорозі їх зупинили працівники поліції, попрохали показати багажник. Чоловік вийшов з авто, показав багажник, після чого прослідував разом з поліцейськими до їх службового автомобіля, в якому вони знаходилися деякий час. Коли чоловік повернувся, сказав їй, що на нього склали протокол та погрожували, що здадуть в ТЦК. Чоловік в той день алкогольні напої не вживав, транспортним засобом не керував.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №210119 від 01.01.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми. В графі «14. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» ОСОБА_1 власноруч написано: «Випив 2 чарки горілки. З порушенням згоден»;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров`я - КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 01.01.2025, в якому зазначено, що він зобов`язується не керувати транспортним засобом протягом доби. Від керування ТЗ відсторонений;

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоров`я, від проходження огляду водій ОСОБА_1 відмовився.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Проаналізувавши докази у справі, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року року(далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п.7 розділу Iнструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Переглянувши у судовому засіданні відеозаписи, долучені до проколу про адміністративне правопорушення, суд встановив, що водій ОСОБА_1 на запитання поліцейського особисто підтвердив, що він керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки авто та в закладі охорони здоров`я відмовляється, з порушенням згоден.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів справи дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Отже, твердження ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Стосовно доводів про те, що зупинка ОСОБА_1 була незаконною судом не приймається, оскільки в Україні на даний час діє режим воєнного стану у зв`язку із військовою агресією РФ, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте, на переконання суду, таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану.

Твердження представника ОСОБА_1 про відсутність порушення ПДР спростовується наявною в матеріалах справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №3767524 від 01.01.2025, в якій міститься особистий підпис ОСОБА_1 . Факт порушення ПДР останній не заперечував, штраф сплатив.

Суд переглянув відеозапис, долучений до проколу про адміністративне правопорушення, та встановив, що зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відеозапис, що долучений до матеріалів провадження, узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

При цьому суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за кермом автомобіля перебувала саме вона, оскільки ОСОБА_2 перебуває у родинних стосунках з правопорушником, та на думку суду є зацікавленою в результатах розгляду даної справи, а відтак надані суду пояснення вказаного свідка суд розцінює такими, що направлені на намагання посприяти уникненню ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Інші доводи представника ОСОБА_1 не впливають на висновок суду про доведеність його вини.

При вирішенні питання про накладання адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, майновий стан особи, ступень його вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ч.1 ст. 130, ст.248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

Отримувач коштів - ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300

Код класифікації доходів бюджету - 21081300

Код за ЄДРПОУ - 37874947

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.П.Даниленко