Ухвала суду № 133028935, 25.12.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9485/21

н/п 1-кс/953/8036/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021220000000681 від 14.05.2021, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зі слів має двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання.

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000681 від 14.05.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2020 року ОСОБА_6 створив та очолив організовану групу з метою незаконного збагачення шляхом заволодіння правами на нерухоме майно, що розташоване на території Харківської та Київської областей. До складу вказаної групи ОСОБА_6 залучив своїх знайомих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Згідно з планом злочинної діяльності учасники групи здійснювали пошук нерухомого майна, власниками якого були особи похилого віку, що не мали близьких родичів. Після чого входили у довіру до цих потерпілих осіб та шляхом обману, обіцяючи останнім здійснювати за ними постійний догляд, переконували їх переоформлювати право власності на нерухоме майно на учасників організованої групи. Також, учасники групи здійснювали пошук нерухомого майна, власники яких померли. Після чого, використовуючи підроблені паспорти та нотаріальні бланки, здійснювали переоформлення права власності на це майно на підконтрольних осіб.

В ході досудового розслідування шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій задокументовано факти заволодіння ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 5 квартирами, що належали потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 загальною вартістю 6 238 757 грн.

Так, 11.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.

12.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, з кваліфікуючою ознакою вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_4 від 22.10.2024, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.03.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , та іншими доказами у їх сукупності.

Разом з цим, 13.10.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11.12.2025 включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.

09.12.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 27.12.2025 включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.

Так, сторона обвинувачення зазначає, що строк досудового розслідування продовжений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова до дев`яти місяців, тобто до 27.12.2025.

Також, строк обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 спливає 27.12.2025.

15.12.2025 на підставі ст. 290 КПК України підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та їх захисникам, а також потерпілим, повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000681 від 14.05.2021 та надано доступ до матеріалів провадження та речових доказів для ознайомлення.

Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та речовими доказами проводиться з 16.12.2025 до повного ознайомлення всіх учасників провадження, однак, через великий обсяг документальних матеріалів які надаються для ознайомлення (22 томи) та наявність 6-ти підозрюваних, 6-ти адвокатів та двох потерпілих осіб, ознайомлення потребує значного часу.

Крім того, додатковий період часу необхідний для складання та затвердження обвинувального акту, складання реєстру матеріалів досудового розслідування, скерування обвинувального акту до суду та проведення підготовчого судового засідання.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважав, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на дані про особу її підзахисного, недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, тривалість досудового розслідування, просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що у провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України.

Так, 11.09.2025 о 13 год. 36 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

13.10.2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 11 грудня 2025 року включно.

Крім того, 19.05.2025 постановою виконуючого обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців до 27.06.2025 року.

Також, 24.06.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова, строки досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 27.09.2025 включно.

Крім того, 19.09.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова, строки досудового розслідування продовжено до дев`яти місяців, тобто до 27.12.2025 включно.

Також, 09.12.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 27.12.2025 включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.

Разом з цим, 12.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, з кваліфікуючою ознакою вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи.

15.12.2025 на підставі ст. 290 КПК України підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та їх захисникам, а також потерпілим, повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000681 від 14.05.2021 та надано доступ до матеріалів провадження та речових доказів для ознайомлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 13.10.2025, а також 09.12.2025 під час продовження строку його дії, що не заперечується стороною захисту.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що продовжується.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України, зокрема ознайомлення всіх учасників провадження з матеріалами кримінального провадження та направлення обвинувального акту до суду.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України, який є нетяжким злочином; ч. 5 ст. 190 КК України, який є особливо тяжким злочином. Санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк. Санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків, іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Окрім того, слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Тому, доводи сторони захисту про недоведеність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчого судді. При цьому, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 одружений, не працюючий, з вищою освітою, проте на даний час обґрунтовано підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, покарання за яке, за умови визнання його винуватим, передбачене у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Зазначені дані про особу підозрюваного, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно підозри, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій, у вчиненні яких ОСОБА_4 підозрюється, є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Положенням ч. 3 ст. 197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Зазначені ризики зберігаються в повному обсязі на момент подання даного клопотання, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.

При цьому наявні обставини, передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України, необхідні для продовження строку тримання під вартою, а саме: зазначені раніше ризики не зменшилися.

Слідчий суддя вважає, що на даний час для виконанням завдань кримінального провадження буде достатньо продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.

При цьому застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним та стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного виконання процесуальних рішень у справі.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 має вищу освіту, одружений, не працюючий, має постійне місце реєстрації та проживання, зі слів має двох малолітніх дітей, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, зокрема, передбачене у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, а також враховуючи, що встановлені ухвалами слідчого судді від 13.10.2025, 09.12.2025 ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_4 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, нетяжкого кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів, які б вказували на неможливість підозрюваного перебувати в умовах СІЗО за станом здоров`я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Крім того, щодо визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою 13.10.2025 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованого підозрюваному діяння, як вони сформульовані стороною обвинувачення, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваному ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.

Тому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає також продовжити визначену на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) діб, однак не більш ніж до проведення підготовчого судового засідання, тобто не більш ніж до 22 лютого 2026 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/9485/21, н/п 1-кс/953/8036/25) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до дванадцяти років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 22 лютого 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1