Ухвала суду № 133025902, 30.12.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13362/25

Провадження 1-кс/185/1091/25

У Х В А Л А

30 грудня 2025 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді клопотання власника майна ОСОБА_3 , подане через представника адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна (застосування менш обтяжливого способу арешту) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370001703 від 06 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Павлоградської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041370001703 від 06.11.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, за фактом створення або утримання місць розпусти та звідництва для розпусти на території м. Павлограда.

29 грудня 2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 , представленої адвокатом ОСОБА_4 , про застосування менш обтяжливого способу арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy S21 5G IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 (спецпакет SUD 2045353), шляхом передачі його на відповідальне зберігання власнику.

В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, з дня його вилучення минув значний проміжок часу, ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, слідчих дій за її участю не проводиться, телефон тривалий час перебуває в розпорядженні органу досудового розслідування та ніяким чином не стосується предмету доказування у кримінальному провадженні. Збереження арешту в повному обсязі порушує право власності ОСОБА_3 , гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник посилається на необхідність забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом та правами особи, а також на практику Європейського суду з прав людини.

До суду також надійшла заява адвоката ОСОБА_4 від 30 грудня 2025 року про відкладення розгляду клопотання у зв`язку зі складними погодними умовами та проживанням в іншому місті.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Власник майна ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2025 року у справі № 185/13362/25 (провадження 1-кс/185/985/25) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження, зокрема, на мобільний телефон Samsung Galaxy S21 5G IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 (спецпакет SUD 2045353), вилучений 12 листопада 2025 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою слідчого від 13 листопада 2025 року зазначений телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024041370001703, оскільки може містити відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (зокрема, переписка, контакти, фотографії, відео чи інші дані, пов`язані з організацією надання інтимних послуг), а також бути використаним як засіб вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Відповідно до п.1 та п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України інший власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи, що власник майна ОСОБА_3 не була присутня при розгляді питання про арешт майна, вона мала право на подання клопотання про його скасування чи зміну.

Разом з тим, слідчий суддя враховує вимоги статей 131, 132 КПК України щодо розумності, пропорційності та обґрунтованості заходів забезпечення кримінального провадження.

На момент розгляду клопотання досудове розслідування триває, слідчі (розшукові) дії, зокрема огляд вмісту мобільного телефону Samsung Galaxy S21 5G IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 як можливого носія інформації, що має значення для провадження, не завершені. Передача телефону на відповідальне зберігання власнику може призвести до втрати, пошкодження чи зміни даних, що містяться в ньому, а отже, до неможливості повного та неупередженого встановлення обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. В той же час обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96), та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для збереження арешту в повному обсязі з метою забезпечення збереження речового доказу та завершення необхідних слідчих дій, зокрема огляду телефону. Заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, як того вимагає ч. 1 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131132, 170, 174, 369372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя ОСОБА_1