Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/9288/25
Провадження № 2-а/202/88/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюкова З.З., третя особа - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
23.09.2025 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15.09.2025 року серії ЕНА №5723820 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 29.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху через несплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
6.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 20.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюкова З.З. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення; справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28.11.2025 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюкова З.З. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департамент патрульної поліції.
В орбгрунтування позову ОСОБА_1 указує, що 15.09.2025 року поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Корзюковим З.З. складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15.09.2025 Серії ЕНА №5723820 за ч.1 ст.122 КУпАП. Постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15.09.2025 за № 5723820, на думку позивача, підлягає скасуванню з таки підстав.
По-перше, за змістом постанови вбачається, що він, ОСОБА_1 , нібито вчинив порушення правил дорожнього руху, а саме, перевищення максимального обмеження швидкості на 24 км/год за кермом автомобіля NISSAN QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Проте, під час складання постанови, працівником поліції було проігноровано мої заперечення, прохання надати докази нібито вчинення правопорушення. Отже, дана постанова складена невідповідним образом та суперечить основним принципам законодавства.
По-друге, відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/ розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Отже, при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному Законом «Про Національну поліцію» (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів для вимірювання та фіксації швидкості є недопустимим. Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації ( дорожній знак «5.70») та на видному місці, що зазначено ч.2 ст. 40 Закону. Відповідна позиція зазначається судом у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду міста Львова від 21.01.2021 у справі № 157/703/20п.
Таким чином, позивач не погоджується із зазначеним рішенням поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Корзюковим З.З., бо вважає себе невинним, а постанову серії ЕНА № 5723820 від 15.09.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15.09.2025 Серії ЕНА № 5723820 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Від відповідача, поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюкова З.З., відзиву на позов до суду не надійшло.
Від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в котрому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке.
Представник третьої особи, Департаменту патрульної поліції указує, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП).
Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною першою статті 122 КУпАП.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
Таким чином, 15.09.2025, близько 06 год. 35 хв., поліцейським Управління, у відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства, було винесено постанову серії ЕНА №5723820 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 340 гривень.
Вказана постанова обґрунтована тим, що позивач в м. Дніпро, по вул. Заповідна, неподалік будинку 132, керуючи транспортним засобом NISSAN QASHQAI з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 км/год в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 24 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam №000672.
Представнико третьої особи зазначено, що згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, окрім іншого, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, статтею 252 КУпАП не встановлено таких критеріїв оцінки доказів як належність чи допустимість. Положеннями статті 258 КУпАП визначено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Під час прийняття рішення щодо притягнення позивача до відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, поліцейський Управління надавав оцінку доказам у відповідності до вищезазначених норм КУпАП. Відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові назву технічного засобу, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача, що, в свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість прийняття відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо використання лазерного вимірювача швидкості TruCAM в ручному режимі. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. з відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruCam LT1 20/20, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку.
Представник третьої особи звертає увагу, на те, що згідно інформації ДП «УКРМЕТРТЕССТАНДАРТ», лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Крім того, наголошує на тому, що у ст. 40 Закон України «Про Національну поліцію» було внесено ряд змін, якими усунуто колізійність чинного законодавства. Диспозиція частини 1 статті 40 вказаного Закону дозволяє використовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (яким є прилад TruCam LT1 20/20).
Пунктом 5 частини 1 статті 40 вказаного Закону визначено, зокрема, що технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Таким чином, доводи позивача про порушення працівниками Управління порядку використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LT1 20/20 є помилковим, оскільки законодавство не містить імперативних норм стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі.
Окрім того, відповідно до листа ДП «УКРМЕТРТЕССТАНДАРТ», лазерний вимірювач TruCam LT1 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості руху транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Також зазначає, що позиція щодо правомірності використання поліцією лазерних вимірювачів швидкості TruCAM та належності доказів, отриманих з цих пристроїв, була застосована у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі 201/11077/24; у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі 334/4378/23; у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 308/17801/24 та у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 945/2511/24.
Щодо посилання позивача на відсутність доказів, якими б підтверджувалось розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.76. представник відповідача зазначає, що за Правилами дорожнього руху дорожній знак «5.70» - це «Зміна схеми руху». Позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Застосовується протягом не менш як трьох місяців у разі зміни руху на постійній основі, а також протягом необхідного проміжку часу у разі зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100 м до першого тимчасового знака. Натомість, про автоматичну відеофіксацію порушень Правил дорожнього руху попереджає дорожній знак «5.76», який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Так, згідно розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, до інформаційно вказівних знаків відносяться: 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Разом з тим, прилад TruCam LT1 20/20 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 ПДР інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації саме щодо змонтованої техніки автоматичному режимі.
Крім того, також зазначає, що безпідставним є посилання про нібито невідповідність місця вимірювання швидкості з встановленим дорожнім знаком 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», оскільки дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» є обов`язковим лише при фіксації правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі (камер автофіксації), про що зазначено у п. 5 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режим і затвердженою постановою Кабінет у Міністрів України від 10.11.2017 № 833. Дорожній знак 5.76, передбачає: «Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію (фотозйомку або відеозапис) фактів адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стаціонарними технічними засобами (приладами контролю) здійснюється не пізніше початку роботи таких технічних засобів (приладів контролю) на визначених місцях (ділянках вулично-дорожньої мережі) шляхом установлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мережі, а також: шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. При цьому, наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов`язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах. Пункт 14.7.67 Національного стандарту України ДСТУ 4100-2021 визначає, що дорожній Знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» застосовують для позначення ділянок доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Для визначення довжини ділянки дороги, на якій можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів, знак 5.76 застосовують із табличкою 7.2.1. «Дозволено довжину ділянки» зазначати у нижній частині знака 5.76. Встановлення даного дорожнього знаку перед використанням приладу TruCAM має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов`язковість їх встановлення. Розділ 33 «Дорожні знаки» ПДР не містить попереджувального дорожнього знаку здійснення контролю швидкості за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів не в автоматичному режимі. Таким чином, інспектор поліції має право здійснювати вимірювання швидкості руху транспортного засобу лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM, тримаючи його у руках, та без встановлення інформаційного знаку.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог та спростовували б правомірність оскаржуваної постанови. Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, натомість відповідачем надаються до суду фактичні дані, на підставі яких поліцейським Управління було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.
Тому представник третьої особи вважає, що за вказаних обставин немає жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови. Додатково звертає увагу суду на законність підстав та порядку використання поліцейськими лазерних вимірювачів швидкості TruCam. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму (тобто, основною функцією даного приладу є здійснення певних вимірювань, а здійснення фото- або відеофіксації є додатковою функцією), що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Звертає увагу суду, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UАМІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Чинним законодавством не визначено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України. 29 серпня 2012 фірмі Laser Technology, Inc., яка є виробником TruCAM, було видано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012. Процедура проведення державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки з подальшою реєстрацією таких типів вимірювальної техніки в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки була передбачена положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, (втратив чинність 01.01.2016 р.) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, які наразі втратили чинність.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, (втратив чинність 01.01.2016 р.) засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов`язковим вимогам нормативних документів з метрології. Також відповідно до п. 1.3. «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19.02.2002 № 100 (втратив чинність 14.06.2016 р.) сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видаються на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам в Україні (далі - іноземні виробники) - для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями. Тобто вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України партіями. Саме на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів, які наразі втратили чинність, і здійснювалися державні приймальні випробування приладу TruCAM з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 TruCAM був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Виходячи з вищевказаних положень, у разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки в даному випадку закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Також необхідно зауважити, що відповідно до п. 3 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016 № 1161, який є чинним, зберігання інформації про затверджені типи засобів вимірювальної техніки, унесені в установленому порядку до набрання чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, як і формування та ведення вказаного реєстру, здійснювалося до 01.01.2019. При цьому, прилад TruCAM було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства. Наразі єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки. Відповідно до ст. 17 «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314-VI (набрав чинності 01.01.2016 р.) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 №193. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32390, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 11.11.2024 та чинного до 11.11.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000672, є придатним до застосування.
Враховуючи вищевикладене, та з огляду на приписи чинного законодавства України, лазерні вимірювачі швидкості TruCAM, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20297 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCAM до застосування. Необхідно зазначити, що можливість використання виробу TruCAM також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03/-3008, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.
З урахуванням викладеного, Департамент патрульної поліції вважає оскаржувану постанову прийнятою на підставі беззаперечних фактичних даних, а дії поліцейських такими, що в повному обсязі відповідають нормам діючого законодавства.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюковим З.З. 15.09.2025 року складено постанову серії ЕНА №5723820 у справі про адміністративне правопорушення, котрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху, а саме, порушення швидкісного режиму в населених пунктах, та відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що15.09.2025 року, о 06:31:36, водій ОСОБА_1 в м. Дніпро, по вул. Заповідна, неподалік будинку 132, керуючи транспортним засобом NISSAN QASHQAI з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 км/год в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 24 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam №000672, чим порушив п.12.4. Правил дорожнього руху України, а саме, порушення швидкісного режиму в населених пунктах, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції на час спірних правовідносин) органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, зокрема, частина, перша, друга, третя, четверта, шоста, сьома статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
За приписами п.12.4. Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції на час спірних правовідносин) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
До відзиву на адміністративний позов Департаментом патрульної поліції було долучено докази у вигляді відеозапису та фото вчиненого правопорушення.
Дослідивши відеозапис та фото, судом встановлено, що на відеозаписі чітко ідентифіковано державний номерний знак транспортного засобу - NISSAN QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дату, час та місце фіксації правопорушення (географічні координати), виміряну швидкість та ліміт швидкості на певній ділянці дороги.
Дослідивши докази, наданих по справі, суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень доведено правомірність його дій, оскільки, як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Крім того, судом встановлено, що на лазерний вимірювач TruCAM LTI20/20 ТС000672 видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32390 від 11.11.2024 року, дійсний до 11.11.2025 року, котрим підтверджено, що засіб TruCAM LTI20/20 відповідає вимогам «Діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: +- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.».
Отже, використання вказаного технічного засобу можливе як в автоматичному, так і в ручному режимі.
Таким чином, посилання позивача на відсутність доведення його вини спростовується наявними в матеріалах справи доказами, що наведені вище.
Крім того, частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина 2 статті 222 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У справі № 742/2298/17 від 17.09.2020р. Верховний Суд виклав висновок про те, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адмінстягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу, оскільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. А отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Як вбачається, позивач звернувся з цим позовом до поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюкова З.З., проте останній не може виступати самостійним відповідачем у справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення,.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15.09.2025 серії ЕНА № 5723820 за ч.1 ст.122 КУпАП, винесеної відносно ОСОБА_1 , без змін.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 73, 242-244, 246,286 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корзюкова З.З., третя особа - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення без задоволення, а постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15.09.2025 серії ЕНА № 5723820 за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 без змін.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бєльченко Л.А.
Судове рішення № 133025471, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 30.12.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/9288/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: