Вирок № 133025397, 30.12.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №229/2568/22

1-кп/212/963/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22022050000002179 від 16.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бахмут Донецької області, громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , з вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, не судимого, який зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

за участі прокурора - ОСОБА_4 ,

адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 року зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та XIII Основного Закону України - Конституції України.

Зокрема, положеннями ст. 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме: віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.

Так, 24.02.2022 року на виконання вказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Натомість, 15.07.2022 року об 7 год. 02 хв. громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Бахмут Донецької області, більш точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з власних мотивів, використовуючи власний телефон марки «Самсунг» із сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_2 в групу Телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_7» за допомогою месенджеру «Телеграм» із власного акаунту « ОСОБА_7 » поширив інформацію стосовно руху 14.07.2022 року військової техніки ЗС України: близько 15 бойових машин піхоти біля автовокзалу за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Космонавтів 5, у напрямку селища Опитне Бахмутського району Донецької області, усвідомлюючи, що вказана інформація може нашкодити національній безпеці України.

Крім того, 15.07.2022 року об 7 год. 05 хв. громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Бахмут Донецької області, більш точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з власних мотивів, використовуючи власний телефон марки «Самсунг» із сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_2 за допомогою месенджеру «Телеграм» із власного акаунту « ОСОБА_7 » невстановленій особі, яка користується акаунтом « ОСОБА_8 » у месенджері «Телеграм» поширив інформацію шляхом повідомлення останньому про розташування підрозділів ЗС України в районі «8-го ставку» селища Хромове Бахмутського району Донецької області, усвідомлюючи, що вказана інформація може нашкодити національній безпеці України.

Крім того, 15.07.2022 року об 8 год. 54 год. громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Бахмут Донецької області, більш точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з власних мотивів, використовуючи власний телефон марки «Самсунг» із сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_2 невстановленій особі, яка користується акаунтом « ОСОБА_9 » у месенджері «Телеграм» на номер телефону НОМЕР_3 за допомогою месенджеру «Телеграм» із власного акаунту « ОСОБА_7 » поширив інформацію щодо руху військової техніки ЗС України: двох РСЗВ «Град» та автомобілів «Урал» в районі «Нового ринку» по вул. Ювілейна мікрорайону «Новий» у м. Бахмут Донецької області в напрямку м. Часів Яр Донецької області, усвідомлюючи, що вказана інформація може нашкодити національній безпеці України.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України, оскільки в умовах воєнного стану поширив інформацію про рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , не визнаючи своєї провини за пред`явленим йому обвинуваченням, вказував, що йому було фактично затримано 14 липня 2022 року працівниками СБУ біля 14-00 год., які його незаконно утримували в. м. Бахмут по вул. Рози Люксембург, при цьому вони били його, після чого вилучили в нього мобільний телефон «Самсунг», ключі від квартири. Крім цього вони замотали йому обличчя скотчем, після чого перемістили його до вул. Космонавтів в приміщення СБУ, що напроти автовокзалу. Додавав, що працівники СБУ в нього у телефоні нічого не знайшли, бо він нікому не передавав жодних даних щодо розміщення підрозділів ЗСУ. Однак його продовжували незаконно утримувати, після чого перевезли до приміщення районного відділу поліції. При переміщенні його містом йому на голову одягали мішок, щоб він не бачив маршруту свого переміщення. Там він перебував під охороною працівника поліції ОСОБА_10 . При цьому він ходив до туалету в приміщенні районного відділу поліції, що було зафіксовано на камери відеоспостереження, однак через закінчення 30-денного терміну зберігання, наразі таке відео вже відсутнє. Наступного дня, 15 липня 2025 року, його знову зранку з районного відділу поліції забрали працівники СБУ, які його допитували, однак безрезультатно. Натомість, вони без його відома написали повідомлення до його мобільного телефону в месенджерах про переміщення підрозділів ЗСУ, вказавши, що нібито це він зробив, хоча у цей момент його телефон перебував увесь час саме у працівників СБУ. Він знає, що це зробив співробітник СБУ на ім`я ОСОБА_11 . Таким чином вказував, що співробітники СБУ сфальшували докази по справі, зазначивши відомості у його телефоні, які не відповідали дійсності, бо він цього не робив. Вказував, що у його мобільному телефоні дві сім-карти оператора Водафон Україна, один № НОМЕР_2 для дзвінків у месенджері, бо він перебував у різних соціальних групах міста Бахмут. Однак у групі м. Бахмут «ІНФОРМАЦІЯ_5» та « ОСОБА_9 » він не перебував. Визнав, натомість, що його акаунт був « ОСОБА_7 ». Зазначав також, що телефоном він користувався кожен день. Вказував, що особа на ім`я « ОСОБА_8 » вийшла на нього десь за день до його затримання, з яким він спілкувався у месенджері, однак жодної забороненої інформації йому не передавав, бо спілкувався виключно про обстановку в м. Бахмут. При цьому, щоб він підписував необхідні документи за їх вказівкою, працівники СБУ застосовували до нього недозволені засоби, погрожуючи відправити його на передові позиції, де його вб`ють, та погрожуючи розправитись із його родиною. 15 липня 2022 року біля 16-00 год. його після слідчого відвезли до м. Покровськ, де тримали у готелі, де він перебував під охороною працівників СБУ. Зранку 16 липня 2022 року його відвезли до слідчого СБУ, де він підписував усі документ, бо його залякували його вбивством та вбивством його рідних, а також били його при цьому, зокрема, по обличчю, під око, та по нирках. Додавав, що працівники СБУ змусили його вивчити заготовлений ними текст, який він завчив та їм на камеру озвучив під страхом смерті. Після цього його відвезли до м. Дніпро до ІТТ де були зафіксовані сліди від його побиття працівниками СБУ. Додавав, що його затримання та тримання під вартою не оформлювали офіційно до 16 липня 2022 року. В подальшому його 18 липня 2022 року ухвалою слідчого судді відправили до СІ. Додавав, що він ставив свій підпис під час вручення йому підозри в рамках даного провадження слідчому під погрозами застосування насильства, тому він не читав таку підозру та не отримував її копію. Отже, вказував, що до нього співробітники СБУ застосовували заборонні методи, бо незаконно його затримали, утримували, били та погрожували. Крім того докази у справі були сфабриковані, тому висунута йому підозра та обвинувачення є незаконними, через що провадження по справі підлягає закриттю через його невинуватість. Таким чином просив суд його виправдати та звільнити з під варти.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 114-2 КК України, його провина підтверджується повною мірою зібраними та перевіреними судом у їх сукупності доказами по справі.

Так допитаний в суді свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказував, що він знає обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки, будучи співробітником СБУ, він у складі сформованої групи, зокрема разом із Сахно, який наразі вже звільнений з лав СБУ, проводили фільтраційні заходи у м. Бахмут в липні 2022 року. Так він приблизно 15 липня 2022 року в ранці біля 9-00 год. на вулиці м. Бахмут зустрів ОСОБА_3 , з яким провели бесіду та запропонували дати для огляду мобільний телефон, на що він погодився. Під час огляду телефону ОСОБА_3 свідок у телефоні обвинуваченого знайшов інформацію, що могла свідчити про причетність ОСОБА_3 до вчинення правопорушення, оскільки під акаунтом останнього в телеграм « ОСОБА_7 », були дописи на підтримку РФ з посиланням на знімки з гугл-карти. Після цього він повернув телефон ОСОБА_3 , запропонувавши йому проїхати із групою до фільтраційного пункту, розташованого поблизу автовокзалу в м. Бахмут, де перебували також працівники районного відділу поліції міста Бахмут, на що обвинувачений погодився. Вже у такому пункті в ОСОБА_3 знову взяли телефон, який він надав добровільно, де виявили переписку в Телеграм-каналах із невідомими особами, проросійські налаштованими, де малось посилання на переміщення техніки ЗСУ, тому про це було складено повідомлення про ознаки скоєння кримінального правопорушення, передане слідчому, який як наслідок вніс у подальшому відомості до ЄРДР. Також слідчий СБУ повідомив ОСОБА_3 про необхідність приїхати до м. Покровськ, де розташовувалось приміщення СБУ, оскільки туди викликався обвинувачений. При цьому зважаючи на те, що свідок ОСОБА_12 та ще два працівника СБУ їхали того дня до міста Покровськ у справах, тому запропонували ОСОБА_3 поїхати із ними, на що той погодився, бо інакше йому треба було їхати зранку на автобусі самому за викликом слідчого до м. Покровськ. Так вони із обвинуваченим 15 липня 2022 року виїхали на службовому транспорті, а після приїзду до міста Покровськ ввечері, посилились у готелі, в одному номері був розміщений ОСОБА_3 , а в іншому номері був він із двома працівниками СБУ. Вже зранку 16 липня 2022 року вони поїхали до слідчого СБУ, де ОСОБА_3 добровільно видав свій телефон, після огляду якого вже приймались процесуальні рішення про пред`явлення підозри обвинуваченому, залучення захисника, затримання його в порядку ст. 208 КПК та доставлення обвинуваченого до ІТТ в м. Дніпро. При цьому вказував, що не пам`ятає тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 . Додавав, що мобільний телефон обвинуваченого увесь час був у ОСОБА_3 , доки він його добровільно не видав слідчому при його затриманні 16 липня 2022 року. Жодних недозволених методів до ОСОБА_3 не застосовувалось протягом 15 та 16 липня 2022 року.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні вказував, що він, як співробітник СБУ, приймав участь у фільтраційних заходах на підставі відповідного наказу в м. Бахмут в липні 2022 року, однак в іншій групі ніж ОСОБА_12 . Зазначив при цьому, що десь у середині липня 2022 року до фільтраційного пункту, розташованого поблизу автовокзалу м. Бахмут, було доставлено ОСОБА_3 , оскільки у телефоні останнього було виявлено переписку із проросійські налаштованими особами, що могло свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення. Однак він не оглядав телефон ОСОБА_3 . Натомість, він складав тоді протокол опитування ОСОБА_3 . Додавав, що він гадав, що фільтраційний пункт був одним із приміщень Бахмутського РВП, оскільки там було багато співробітників районного відділку поліції, а свідок був у м. Бахмут вперше, через що він саме й зазначив помилково, що події опитування ОСОБА_3 проходити в Бахмутському РВП. Потім ввечері він із співробітниками СБУ та обвинуваченим поїхали до м. Покровськ, оскільки вони їхали туди по справах, а ОСОБА_3 було викликано на допит до слідчого СБУ, де вони разом заночували в готелі, в одному номері ОСОБА_3 , а в іншому номері він з двома працівниками СБУ. Наступного ранку вони доставили обвинуваченого до слідчого СБУ, де вже проводились процесуальні дії із ОСОБА_3 . При цьому обвинувачений добровільно погодився із ними поїхати на службовому автомобілі до м. Покровськ, щоб не добиратися туди самотужки зранку. Зазначав, що жодних протиправний заходів до обвинуваченого ними не застосовувалось. Тілесних ушкоджень він не бачив на ОСОБА_3 . Мобільний телефон ОСОБА_3 був увесь час у обвинуваченого, поки його не доставили до слідчого СБУ, де під час його затримання ОСОБА_3 свій телефон добровільно видав слідчому.

Щодо недопустимості свідчень співробітників СБУ як свідків в рамках даного кримінального провадження, на що вказувала сторона захисту, то суд вказує, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи співробітниками СБУ, були безпосередніми учасниками подій та не давали в судовому засіданні свідчень стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або іншому співробітнику правоохоронного органу під час здійснення ними кримінального провадження, тому в суду не було підстав визнавати такі свідчення недопустимими доказами.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2018 року по справу № 161/7193/16-к.

Також суд відхиляє посилання ОСОБА_3 на те, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 дали у суді неправдиві свідчення, оскільки їх покази повністю ґрунтуються на зібраних по даній справі письмових доказах та висновку судового експерта, проаналізованих судом у їх сукупності.

Так провина у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 114-2 КК також підтверджується зібраними в ході слідства письмовими доказами та експертним висновком, які є належними та допустимими на переконання суду.

Згідно із протоколом слідчого експерименту від 16.07.2022 року проведеного за участі ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_14 за участі понятих вбачається, що обвинувачений на відкритій на ноутбуку електронній карті вказав на місця знаходження військових підрозділів ЗСУ, інформацію про що ним було поширено в групі Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за допомогою месенджеру «Телеграм» невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_8 » та особі на ім`я « ОСОБА_9 » на номер телефону НОМЕР_3 , а саме: ОСОБА_3 , використовуючи свій телефон «Самсунг» із сім-карткою мобільного оператора № НОМЕР_2 у групі Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поширив відомості стосовно руху 15 бойових машин піхоти біля автовокзалу по вул. Космонавтів 5 в м. Бахмут Донецької області за відповідними координатами у напрямку селища Опитне Бахмутського району Донецької області; також використовуючи свій телефон марки «Самсунг» із сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_2 за допомогою месенджеру Телеграм» невстановленій особі «ОСОБА_8» повідомив про розташування підрозділів ЗСУ в районі «8 ставку» селища Хромове Бахмутського району Донецької області за відповідними координатами; крім того використовуючи власний телефон «Самсунг» із сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_2 особі « ОСОБА_9 » на № НОМЕР_3 за допомогою месенджеру «Телеграм» поширив інформацію щодо переміщення двох РСЗВ «Град» та автомобілів «Урал» зі снарядами в районі «Нового ринку» зв відповідними координатами мрн. «Новий» м. Бахмут Донецької області в напрямку м. Часів Яр Донецької області.

Відповідно до протоколу огляду від 16.07.2022 року з фото знімками слідчим у присутності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_14 було оглянуто належний обвинуваченому та добровільно виданий ОСОБА_3 мобільний телефон «Самсунг» модель SM-J51H/DS (SEK), SSN - НОМЕР_11, ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-картами «Водафон» № НОМЕР_2 , НОМЕР_6 , на якому не було встановлено паролів. При включенні такого телефону з сім-карти № НОМЕР_2 на екрані виявляються назви додатків, в тому числі «Телеграм» під акаунтом « ОСОБА_7 ». При відкритті такого месенджеру наявна група « ОСОБА_15 », в якій знаходиться ОСОБА_3 , який відправив повідомлення 15.07.2022 року об 7-02 год. такого змісту: «Вчера по городу мимо автовокзала штук 15 БМП на юг пошло громко было, никак не успокаиваются». Далі під час огляду месенджера «Телеграм» встановлено абонента « ОСОБА_8 », якому від ОСОБА_3 було відправлене повідомлення 15.07.2022 року об 7-05 год. наступного змісту: «И 8 ставок где укры стоят вчера хорошо накрыли». Також при огляді месенджеру «Телеграм» було встановлено абонента « ОСОБА_9 », якому ОСОБА_3 відправив повідомлення 15.07.2022 року об 8-54 год. наступного змісту «Видел возле Нового рынка 2 града закрытых проезжали. Еще Уралы тоже закрытые наверно со снарядами». До такого протоколу у сторони захисту не було зауважень.

При цьому відповідно до інформації від 17.07.2022 року 2-го відділу ГВ КР 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях вбачається про те, що наявні відомості, що в період з 15.07.2022 року на території м. Бахмут переміщались 15 БМП біля автовокзалу по вул. Космонавтів 5 у напрямку селища Опитне; дислокувались підрозділи ЗСУ в районі «8 ставку» селища Хромове; був рух військової техніки ЗСУ двох РСЗВ «Град» та автомобілів «Урал» зі снарядами в районі «Нового ринку» по вул. Ювілейній мрн. «Новий» м. Бахмут в напрямку м. Часів Яр.

В подальшому за інформацією від 12.10.2022 року Начальника штаб, заступника Командувача ОСУВ «Хортиця» вбачається, що 14.07.2022 року дійсно здійснювався рух колони військової техніки ЗСУ: бойових машин піхоти біля автовокзалу по вул. Космонавтів 5 в м. Бахмут Донецької області у напрямку селища Опитне Бахмутського району Донецької області; 14-15.07.2022 року розташувалися підрозділи ЗС України в районі «8-го ставку» селища Хромове Бахмутського району Донецької області; 15.07.2022 року здійснювався рух військової техніки ЗС України, а саме: РСЗВ «Град» та автомобілів «Урал» в районі «Нового ринку» по вул. Ювілейна мікрорайону «Новий» м. Бахмут Донецької області в напрямку м. Часів Яр Донецької області. При цьому наголошено, що вказана інформація про місця розташування підрозділів ЗСУ та переміщення військової техніки не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, Головним Управлінням розвідки Міністерства оборони України на офіційних сторінках, інших медіа-ресурсах або ЗМІ.

Згідно із висновком експерта від 28.11.2022 року № 187 вбачається, що наданий на дослідження мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «SM-J510H», назва моделі «Samsung Galaxy J5», ІМЕІ1 « НОМЕР_4 », ІМЕІ2 « НОМЕР_5 », серійний номер « НОМЕР_7 » знаходиться у робочому стані. У зв`язку з тим, що експертові не надано технічної документації до вказаного мобільного телефону, а також із відсутністю у експерта необхідного програмно-апаратного забезпечення, повністю перевірити працездатність функцій пристрою та відповісти на питання «чи знаходяться наданий на дослідження мобільний телефон у технічно справному стані?» не виявляється можливим. У такому телефоні виявлено наступне інформаційне наповнення: вхідні, вихідні дзвінки (дата, часові мітки, тривалість дзвінка, телефонний № контакту); контакти (найменування, номер телефону), текстові повідомлення (тип повідомлення, часові мітки, текст повідомлення, телефонний номер відправника або отримувача); текстові записи, аудіо-, відео-файли та файли зображень, що збережено на носій інформації, у директорію «Samsung Galaxy J5 SM-J510H» в файлі «EvidenceCollection_2022-l1-21_Отчет.pdf», який додається до висновку експерта. У Sім картці із написом « НОМЕР_8 », яка була встановлена у наданому на дослідження мобільному телефоні, виявлено наступне інформаційне наповнення: контакти, текстові повідомлення. Вказану інформацію збережено на носій інформації, у директорію «sim 7904 0104 7889 4G LTE» в файлі «EvidenceColleclion_2022-l 1-21 Отчет.pdf», який додається до висновку експерта. У Sім картці із написом «1506 0200 4629 4G/LTE», яка була встановлена у наданому на дослідження телефоні, виявлено наступне інформаційне наповнення: контакти. Вказану інформацію збережено на носій інформації у директорію «sim 1506 0200 4629 4G LTE» в файлі «EvidenceCollection_2022-ll-21_Oтчет.pdf», який додається до висновку експерта. Карта пам`яті чорного кольору із написами «ADATA Micro SD 2GB» на поверхні з одного боку та написами «1201578311», які мстяться з другого боку карти пам`яті, яка була встановлена у наданому телефоні, технічно несправна.

Також на наданому на дослідження мобільному телефоні встановлене програмне забезпечення для виходу в мережу Інтернет (Інтернет-браузер) «Chrome», «Интернет» («Самсунг Internet»), «Google» та програмне забезпечення для передачі даних і спілкування через мережу Інтернет: «Gmail», «Диск», «Hangouts", "OneDrive», «Samsung Cloud», «Сообщения», «E-mail», «Facebook», «Skype", «Telegram». Встановлено сліди з`єднання з мережею Інтернет: історію відвідуваних Web-сторінок, наявну у додатках «Chrome» та «Интернет» («Samsung Internet»). Вказану інформацію зафіксовано у виді відео файлів та збережено на носій інформації у директорію «історія браузерів», що додається до висновку експерта. Встановлено сліди електронного листування в додатках «Whatsapp» (із здійсненням входу до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із № телефону НОМЕР_9 ), «Telegram» (із здійсненням входу до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із № телефону НОМЕР_9 , ім`я користувача « ОСОБА_16 »). Вказану інформацію зафіксовано у виді відео файлів та збережено на носій інформації у директорію «месенджери», що додається до висновку.

Питання «чи містить наданий на дослідження мобільний телефон інформацію (зображення, текстові записи, аудіо записи, відеозаписи тощо), наявну або знищену, щодо розташування і переміщення зброї, озброєння, бойових припасів, записи тактико-технічних характеристик військової техніки та озброєння, переміщення або розміщення підрозділів ЗСУ чи інших, утворених відповідно до діючого законодавства військових та правоохоронних формувань на території України, переліки військовослужбовців ЗСУ, працівників правоохоронних органів та членів їх сімей, перелік прізвищ, позивних, карти (плани, схеми тощо) місцевості, записи географічних координат, фотографії чи інші графічні зображення та будь-які інші дані, що мають значення для даного провадження?» виходить за межі компетенції експерта. Всю наявну інформацію (текстові записи, аудіо-, відео-файли та файли зображень), доступ до якої отримано за допомогою СПЗ, збережено на носій інформації, у директорію «Samsung Galaxy J5 SM-J510H» в файлі «EvidenceCollection_2022-ll-21_Oтчет.pdf», який додається до висновку експерта.

В додатку «Telegram» (із здійсненним входом до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , ім`я користувача « ОСОБА_16 »), який інстальовано у наданому на дослідження мобільному телефоні, встановлено чат електронного листування із акаунтом під назвою « ОСОБА_8 ». У вказаному чаті містяться отримані та передані текстові повідомлення за період з 14.07.2022 року по 15.07.2022 року, що зафіксовано у виді відео файлу «Telegram ОСОБА_8.mp4» та збережено у директорію «месенджери/Telegram» на носій інформації, що долучається до висновку.

В додатку «Telegram» (із здійсненним входом до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , ім`я користувача « ОСОБА_16 »), який інстальовано у наданому на дослідження мобільному телефоні, встановлено електронне листування із акаунтом під назвою « ОСОБА_9 » із номером мобільного телефону НОМЕР_3 , з назвою « ОСОБА_9 ». У вказаному чаті у період з 01.04.2022 року по 14.07.2022 року слідів електронного листування не виявлено. Але встановлено текстові повідомлення та зображення отримані та передані 15.07.2022 року. Вказану інформацію зафіксовано у вигляді відео файлу «Telegram Za Vostok.mp4» та збережено у директорію «месенджери/ Telegram» на носій інформації, який додається до висновку експерта. Атрибути повідомлень (отримані або передані, дата та час) містяться у вказаному відео файлі.

Питання «чи міститься на наданому на дослідження мобільному телефоні у мобільному додатку «Telegram» група з назвою « ОСОБА_15 ?» «Чи містяться у вказаному чаті зображення та голосові повідомлення отримані/передані через акаунт ОСОБА_3 в період з 24.02.2022 року по 16.07.2022 року, які їх атрибути, а також текстові повідомлення із інформацією про дислокацією або переміщення особового складу чи техніки ЗСУ?» виходить за межі компетенції експерта. Але у додатку «Telegram» (із здійсненним входом до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , ім`я користувача « ОСОБА_16 »), який інстальовано у наданому на дослідження мобільному телефоні, встановлено чат електронного листування із групою під назвою « ОСОБА_15 » (із кількістю 838 учасників). У вказаній групі містяться отримані та передані текстові повідомлення в період з 14.07.2022 року по 16.07.2022 року. Виявлено передані 15.07.2022 року текстові повідомлення з акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , ім`я користувача « ОСОБА_16 » у групу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (із кількістю 838 учасників). Вказану інформацію зафіксовано у вигляді відео- та графічних файлів та збережено у директорію «Telegram ІНФОРМАЦІЯ_6» на носій інформації, який додається до висновку експерта.

Питання «чи міститься на наданому на дослідження мобільному телефоні у мобільному додатку «Telegram» групи/чати адміністратором яких є ОСОБА_3 .? Чи містяться у вказаному чаті зображення та голосові повідомлення отримані/передані в період з 01.04.2022 року по 14.07.2022 року, які їх атрибути, а також текстові повідомлення із інформацією про дислокацією або переміщення особового складу чи техніки ЗСУ?» виходить за межі компетенції експерта. Але, у додатку «Telegram» (із здійсненням входу до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного НОМЕР_9 ім`я користувача « ОСОБА_16 », наявним програмно-технічним комплексом не встановлено.

Питання «чи міститься на наданому на дослідження мобільному телефоні у мобільному додатку «Telegram» чати/групи з іншими користувачами, в яких ОСОБА_3 через свій акаунт обмінювався повідомленнями в яких відображено текстові повідомлення, зображення та голосові повідомлення отримані/передані в період з 24.02.2022 року по 16.07.2022 року, щодо переміщення військової техніки, місць скупчення особового складу чи техніки ЗСУ?» виходить за межі компетенції експерта. Всю наявну історію електронного листування у додатку «Telegram» (із здійсненним входом до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , ім`я користувача « ОСОБА_16 ») зафіксовано у вигляді відео- та графічних файлів, збережено на носій інформації, у директорію «месенджери/ Telegram», який додається до висновку експерта.

Судовий експерт ОСОБА_17 , допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, зазначав при цьому, що у мобільному телефоні може бути два ІМЕІ, якщо він має два слоти для сім-карт. При цьому можна сказати, що ІМЕІ є ідентифікатором телефону, а сім-карта ідентифікує телефонний номер. Вказував, що він дійсно проводив експертне дослідження мобільного телефону «Самсунг» в рамках даного провадження. Зауважував, що вказівка у його висновку, що телефон не містив паролів для входу в нього стосується даних, які були ним узяті із супровідного листа щодо направлення йому матеріалів для проведення дослідження. Що стосується паролів входу, то це все відображено у його висновку. Зауважував, що він не міг перевірити повну справність усіх технічних показників мобільного телефону «Самсунг», бо відповідної техніки у нього не було та тоді йому довелось би порушити цілісність предмету дослідження, внаслідок чого ним надана була така відповідь на питання № 1. Натомість, ним було перевірено усі базові функції такого мобільного телефону, які функціонували належним чином. Додавав, що в такому телефону вже був вставлений додаток «Телеграм». При цьому на телефоні «Самсунг» був виконаний вхід по акаунту « ОСОБА_7 » за № НОМЕР_2 . При цьому вказував, що з іншого приладу можна вийти в «Телеграм» з одного й того ж акаунту.

На підставі протоколу огляду від 04.12.2022 року слідчий оглянув додаток до висновку експерта №187 від 28.11.2022 року в вигляді 3-х оптичних дисків з інформацією з мобільного телефону ОСОБА_3 та безпосередньо мобільний телефон ОСОБА_3 , в ході якого оглядом дисків встановлено, що один із дисків містить відео файли та зображення дослідження експертом мобільного телефону ОСОБА_3 , в ході якого виявлено повідомлення відправлені в месенджері «Telegram» з акаунту № НОМЕР_9 під ім`ям « ОСОБА_7 »: користувачу під ім`ям « ОСОБА_8 », користувачу під ім`ям « ОСОБА_9 » на номер телефону НОМЕР_3 . Інший диск містить відео файли дослідження експертом мобільного телефону ОСОБА_3 , в ході якого досліджено історії браузерів на мобільному телефоні ОСОБА_3 та месенджер «Gmail», «Skype», «WhatsApp». Третій диск містить відео файл та зображення дослідження експертом мобільного телефону ОСОБА_3 , в ході якого виявлено повідомлення відправлені в месенджері «Telegram» з акаунту № НОМЕР_9 під ім`ям « ОСОБА_7 » в чаті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Telegram». Оглядом звіту за результатами дослідження мобільного телефону ОСОБА_3 встановлено, що на телефоні виявлено скріншот карти вигляду зверху м. Бахмут Донецької області, на якому зроблено відмітку у вигляді стрілки червоного кольору. Після натискання на вказаний скріншот він відкрився у програмі для перегляду зображень. У подальшому здійснено огляд мобільного телефону ОСОБА_3 , в якому здійснено вхід до месенджера «Telegram», де акаунт, на який міститься вхід зареєстрований на № НОМЕР_9 під ім`ям « ОСОБА_7 », встановлено, що ОСОБА_3 користувався месенджером «Telegram» через підключення до всесвітньої мережі Інтернет. В ході огляду здійснено вхід до чату з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7», в якій виявлено, що ОСОБА_3 15.07.2022 року об 07 год. 02 хв. відправив повідомлення, з яких вбачається, що він поширив інформацію про переміщення/рух 14.07.2022 року військової техніки: 15 БМП поблизу автовокзалу в м. Бахмут Донецької області на виїзд в напрямку села Опитне Бахмутського району Донецької області. В ході огляду здійснено вхід до чату з особою під акаунтом « ОСОБА_8 », в якому виявлено, що ОСОБА_3 15.07.2022 року об 07 год. 05 хв. відправив повідомлення з якого вбачається, що він поширив інформацію про розташування підрозділів ЗСУ в районі 8-го ставка сел. Хромове Бахмутського району Донецької області. В ході огляду здійснено вхід до чату з особою яка використовує акаунт з назвою « ОСОБА_9 », в якому виявлено, що ОСОБА_3 15.07.2022 о 08 год. 54 хв. відправив повідомлення з якого вбачається, що він поширив інформацію про переміщення/рух військової техніки: 2 одиниці РСЗВ «Град» та автомобілів «Урал» в районі «Нового ринку» по вул. Ювілейній мрн. «Новий» у м. Бахмут в напрямку м. Часів Яр та відправив скріншот карти вигляду зверху м. Бахмут, на яку наніс стрілку з напрямком руху. В ході огляду здійснено вхід до чату з ботом з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якому виявлено, що ОСОБА_3 11.07.2022 р. об 06 год. 34 хв. просить опублікувати повідомлення проросійського змісту від імені ОСОБА_18 в публічній групі, телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Також виявлено скріншот, направлений ОСОБА_3 особі, яка використовує акаунт з назвою « ОСОБА_9 », від 15.07.2022 р. об 09 год. 02 хв.

Суд при цьому відхиляє посилання ОСОБА_3 на те, що на теперішній час в месенджері «Телеграм» в групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлення, що інкримінуються обвинуваченому, надіслані від видаленого акаунту, а не з його акаунту « ОСОБА_7 », оскільки загально відомою є інформація, що з часом в месенджері «Телеграм» акаунти, які не використовуються, видаляються.

При цьому помилка в одній цифрі щодо нумерації марки мобільного телефону ОСОБА_3 «Самсунг» під час складання слідчим протоколу огляду такого предмету не впливає на правильність отриманих під час проведення такої слідчої дії даних, тому в цій частині доводи сторони захисту є неспроможні.

Згідно із протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді було вилучено інформацію від ПрАТ «Водафон Україна», яка була оглянута від 2 грудня 2022 року слідчим, яка міститься на оптичному диску, де мається інформація про вхідні, вихідні дзвінки, текстові повідомлення здійсненні з використанням номерів телефонів НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , які належать ОСОБА_3 та знаходились у наданому останнім мобільному телефоні «Самсунг», в ході якого роздрукована інформація про місце знаходження такого телефону ОСОБА_3 за період часу з 13.07.2022 року по 16.07.2022 року з прив`язками до базових станцій ПрАТ «Водафон Україна».

Спеціаліст ПрАТ «ВФ Україна», ОСОБА_19 , допитаний за клопотанням сторони захисту, вказував у судовому засіданні, що зміна ІМЕІ на кінці з 0 на 1 скоріше за все може свідчити про перестановку в мобільному телефоні сім-карток, якщо мається два слоти для сім-карт, оскільки при перестановці сім-карт змінюється ІМЕІ. У наданій ПрАТ «ВФ Україна» інформації щодо мобільного № НОМЕР_2 міститься відомості про базові станції та їх адреси, де працював цей номер. При цьому якщо телефон вимкнений або поза межею досяжності, тоді ці дані не відображаються. Вказував, що по наданій ПрАТ «ВФ Україна» роздруківці видно, що останній телефонний голосовий дзвінок був з номера мобільного телефона НОМЕР_2 здійснений 14.07.2022 року об 15-50 год.

При цьому сама по собі перестановка сім-карт в телефоні не може свідчити про те, що це доводить примусове вилучення мобільного телефону в обвинуваченого, а також, що саме співробітники СБУ в телефоні ОСОБА_3 сформували повідомлення, які ставляться у провину останньому, тому в цій частині суд доводи сторони захисту відхиляє.

На підставі викладених доказів, зважаючи на встановлені судом обставини події злочину, суд вважає що версія сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення була спростована, а в ході розгляду судом справи було підтверджено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні такого злочину, внаслідок чого суд не погоджується із адвокатом обвинуваченого щодо необхідності виправдати ОСОБА_3 , звільнивши його з-під варти.

Так суд вказує, що відповідальність за ст. 114-2 КК у випадку поширення інформації, зокрема, про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, - настає у разі, якщо воно є несанкціонованим, тобто відповідна інформація попередньо не була розміщена у відкритому доступі визначеними суб`єктами: Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України або інші уповноважені державні органи.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2024 року по справі № 743/149/23.

При цьому суд вказує, що склад інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за особливістю конструкції є формальним, та є закінченим з моменту вчинення дій, визначених у диспозиції статті, та не залежить від мети, мотиву особи, яка його вчинила, та настання суспільно-небезпечних наслідків цих дій, з моменту здійснення яких і заподіюється шкода об`єкту кримінально-правової охорони.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2025 року по справі № 725/4553/24.

Крім того суд вказує, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про інформацію», наказу Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 03 березня 2022 року встановлено заборону на розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії ЗСУ, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.

Так судом було встановлено за свідченнями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що 15 липня 2022 року на вулиці м. Бахмут при огляді добровільно виданого обвинуваченим мобільного телефону ОСОБА_3 виявлена інформацію про можливе вчинення правопорушення, оскільки в телефоні мались дописи на підтримку РФ з посиланням на знімки з гугл-карти.

Також свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили, що ОСОБА_3 із ними проїхав до фільтраційного пункту, де в телефоні обвинуваченого виявили переписку в Телеграм-каналах з посиланням на переміщення техніки ЗСУ.

При цьому свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили, що до міста Покровськ ОСОБА_3 із ними поїхав разом, щоб не добиратися самотужки до слідчого СБУ, де вони посилились разом на ночівлю у готелі.

Так в ході огляду 16 липня 2022 року слідчим вже у присутності захисника обвинуваченого та ОСОБА_3 належного останньому мобільного телефону «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-картами «Водафон» № НОМЕР_2 , НОМЕР_6 , який був обвинуваченим добровільно виданий під час його затримання, в додатку «Телеграм» під акаунтом « ОСОБА_7 », що належить ОСОБА_3 , який цей факт підтвердив суду, було виявлено групу «ІНФОРМАЦІЯ_6», в якій ОСОБА_3 відправив повідомлення 15.07.2022 року об 7-02 год. такого змісту: «Вчера по городу мимо автовокзала штук 15 БМП на юг пошло громко было, никак не успокаиваются». Також в месенджері «Телеграм» встановлено абонента « ОСОБА_8 », якому ОСОБА_3 відправив повідомлення 15.07.2022 року об 7-05 год. наступного змісту: «И 8 ставок где укры стоят вчера хорошо накрыли». Крім того в «Телеграм» встановлено абонента « ОСОБА_9 », якому ОСОБА_3 відправив повідомлення 15.07.2022 року об 8-54 год. наступного змісту «Видел возле Нового рынка 2 града закрытых проезжали. Еще Уралы тоже закрытые наверно со снарядами».

Крім того в ході слідчого експерименту 16.07.2022 року ОСОБА_3 за участі свого захисника добровільно на електронній карті за допомогою ноутбука вказав на місця знаходження військових підрозділів ЗСУ, інформацію про що ним було поширено за допомогою месенджеру «Телеграм» в групі Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_8 » та особі на ім`я « ОСОБА_9 » на номер телефону НОМЕР_3 .

При цьому суд вказує, що відсутність відео фіксації слідчого експерименту не ставить під сумнів таку слідчу дію, оскільки під час її проведення був присутній захисник ОСОБА_3 , а учасники слідчого експерименту не висловили своїх заперечень щодо складеного за їх присутності протоколу слідчого експерименту, тому відхиляє в цій частині доводи адвоката ОСОБА_5 .

В цьому сенсі суд вказує, що із системного аналізу ст. 23, 84, 95, 99, 103 105, 240 КПК України випливає, що показання і дані протоколу слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності за правилами ст. 94 КПК України. При цьому відомості, що зафіксовані у відповідному протоколі, є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, де фіксуються його хід та результати.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 740/3597/17 в постанові від 14 вересня 2020 року вказала, що метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України є документом.

Приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Заперечення особи в судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за її участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Об`єднана палата вказала, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України.

Отже, проведений 16.07.2022 року слідчий експеримент за участі обвинуваченого на переконання суду відповідає вимогам ст. 240 КПК України, а протоколи, складені за наслідками його проведення, - вимогам ст. 104 КПК України, а тому доводи сторони захисту є безпідставними, враховуючи також те, що така слідча дія була проведена, зокрема, за участі ОСОБА_3 та його захисника в присутності понятих, які жодних зауважень до протоколу слідчого експерименту не мали.

Таким чином зміна обвинуваченим у судовому засіданні показань не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту за його участі недопустимим доказом.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом в постанові від 27.02.2023 року по справі № 200/9992/16-к.

Суд при цьому зазначає, що відображена у месенджері «Телеграм» інформація, передана ОСОБА_3 15.07.2022 року відповідала дійсності, що в суді було підтверджено 12.10.2022 року відомостями Начальника штабу, заступника Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » про рух, розташування та переміщення військової техніки ЗСУ. При цьому така інформація не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, Головним Управлінням розвідки Міністерства оборони України на офіційних сторінках, інших медіа-ресурсах або ЗМІ.

Також за висновком експерта від 28.11.2022 року № 187 встановлено, що на мобільному телефоні обвинуваченого маються сліди електронного листування в додатку «Telegram» із здійсненням входу до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із № телефону НОМЕР_9 , де встановлено чат електронного листування із акаунтом під назвою « ОСОБА_8 », у якому містяться отримані та передані текстові повідомлення за період з 14.07.2022 року по 15.07.2022 року. Також у додатку «Telegram» із здійсненним входом до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , є електронне листування із акаунтом під назвою « ОСОБА_9 » із номером мобільного телефону НОМЕР_3 , де встановлено текстові повідомлення та зображення отримані й передані 15.07.2022 року. Крім того у додатку «Telegram» із здійсненним входом до акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 , встановлено чат електронного листування із групою під назвою « ОСОБА_15 » із кількістю 838 учасників, де були отримані та передані текстові повідомлення в період з 14.07.2022 року по 16.07.2022 року, зокрема, 15.07.2022 року передані текстові повідомлення з акаунту під назвою « ОСОБА_7 » із номером мобільного телефону НОМЕР_9 у групу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Судовий експерт ОСОБА_17 , який надав висновок від 28.11.2022 року № 187, підтвердив працездатність мобільного телефон марки «SAMSUNG», належного обвинуваченому.

Вказані відомості також було підтверджено оглядом від 04.12.2022 року слідчого додатку до висновку експерта № 187 від 28.11.2022 року в виді 3-х оптичних дисків з інформацією з мобільного телефону ОСОБА_3 щодо відправлених повідомлень в месенджері «Telegram» з акаунту № НОМЕР_9 під ім`ям « ОСОБА_7 » щодо руху, переміщення та розташування військової техніки та підрозділів ЗСУ: користувачу під ім`ям « ОСОБА_8 », користувачу під ім`ям « ОСОБА_9 » на номер телефону НОМЕР_3 та в чаті з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7». Також в телефоні ОСОБА_3 було виявлено скріншот карти вигляду зверху м. Бахмут Донецької області, на якому зроблено відмітку у вигляді стрілки червоного кольору щодо переміщення військової техніки ЗСУ.

Отже, суд відкидає посилання ОСОБА_3 на те, що він не перебував у Телеграм-групах м. Бахмут «ІНФОРМАЦІЯ_5», оскільки вказане було спростовано дослідженими письмовими доказами та висновком судового експерта, а також проведеним за участі обвинуваченого слідчого експерименту за участі захисника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_14 .

Що стосується доводів захисника про те, що в повідомленнях обвинувачений не поширив інформацію із зазначенням координат та точного географічного місця знаходження військових підрозділів та їх чисельності, тобто інформації за якою їх можна було ідентифікувати на місцевості, то, як убачається зі змісту обвинувачення, останній безпосередньо вказував про розташування та рух військових підрозділів із прив`язкою до конкретних будівель, споруд чи орієнтирів у певних населених пунктах, що давало достатні можливості для визначення їх місцезнаходження на місцевості.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2025 року по справі № 576/3421/23.

Таким чином суд встановив факт поширення інформації щодо розташування та переміщення військової техніки та підрозділів ЗСУ з можливістю їх ідентифікації на місцевості, враховуючи, що така інформація не є загальнодоступною, не розміщувалася у відкритому доступі Міністерством оборони України та Генеральним штабом за обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, що було підтверджено дослідженими та проаналізованими доказами, які є безспірними та такими, що доповнюють один одного.

Також встановлено, що згідно із постановою від 28.04.2025 року слідчого в ОВС 1-го СВ ТУ ДБР кримінальне провадження № 62023050010003429, внесене до ЄРДР на підставі ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 18.07.2023 року щодо заяв ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування з боку працівників СБУ щодо фізичного та психологічного насильства було внаслідок не підтвердження доводів, викладених обвинуваченим, закрито через відсутність в діях працівників СБУ ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 1 КК України.

У цьому сенсі суд вказує, що за протоколом затримання від 16 липня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 було затримано саме об 14-45 год. 16.07.2022 року в порядку ст. 208 КПК в приміщенні Покровського МВ 2-го Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Під час затримання обвинуваченого ОСОБА_3 було добровільно видано мобільний телефон «Самсунг» модель SM-J51H/DS (SEK), SSN - НОМЕР_11, ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-картами «Водафон» № НОМЕР_2 , НОМЕР_6 , що підтверджується його власноручно написаною заявою від 16.07.2022 року.

При цьому протокол затримання ОСОБА_3 містить його підпис від 16.07.2022 року, де зазначено, що зауважень та скарг у ОСОБА_3 не було.

Таким чином суд відхиляє посилання адвоката ОСОБА_5 на те, що за відсутності захисника не була можлива добровільна видача ОСОБА_3 належного йому мобільного телефону.

Так вирішуючи доводи захисника ОСОБА_5 щодо необхідності обов`язкової участі захисника при затриманні ОСОБА_3 суд вказує, що затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо.

Між тим КПК України не визначає обов`язковою умовою затримання обвинуваченого відео фіксацію, так само як і участь захисника та понятих з самого початку затримання. Також закон не ставить перед правоохоронцями вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована.

На думку суду саме по собі фактичне затримання особи без участі захисника не є порушенням вимог кримінального процесуального закону стосовно реалізації права на захист. Вимога присутності захисника в ході затримання не передбачена положеннями КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України. Зокрема приписи статей 207, 208 КПК не містять вимог забезпечити обов`язкову участь адвоката під час фактичного затримання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 17 листопада 2021 року по справі № 559/2530/19.

Суд встановив, що з протоколу затримання ОСОБА_3 видно, що після його затримання за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК, було повідомлено орган, уповноважений законом на надання безоплатної вторинної правової допомоги, після чого регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги видав доручення, яким було уповноважено захисника ОСОБА_14 здійснювати захист ОСОБА_3 .

Проаналізувавши наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що право обвинуваченого на захист не було порушено, адже після встановлення підозри у тяжкому злочині, внаслідок його затримання, йому одразу було забезпечено захисника як того і вимагають правила КПК.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 19 березня 2025 року по справі № 208/2509/22.

Таким чином суд відхиляє посилання адвоката ОСОБА_3 про те, що через порушення права на захист обвинуваченого зібрані по справі докази недопустимі.

Судом було встановлено при цьому, що за інформацією від 26.07.2023 року ІТТ № 1 ГУ НП в Дніпропетровській області 16.07.2022 року об 23-35 год. до такого ізолятору був доставлений конвоєм ОСОБА_3 , під час первинного огляду якого у нього було виявлено тілесні ушкодження у виді синця під лівим оком, про що було складено акт від 16.07.2022 року № 173, про що повідомлено прокурора та поліцію.

При цьому відповідно до інформації від Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 25.03.2024 року вбачається, що прокуратурою було отримано 27.07.2023 року акт № 173 від 16.07.2022 року про виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Однак інформація не була внесена за даним фактом до ЄРДР, оскільки за заданими обвинуваченим поясненнями вбачається, що ОСОБА_3 отримав таке ушкодження 8 липня 2022 року самостійно, що підтверджується актом від 16.07.2022 року № 173.

Натомість, доказів його протиправного перебування у приміщенні Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 суду не було надано.

Також доказів того, що його умисно силоміць утримували в м. Покровськ ОСОБА_3 суду не надав, оскільки інформація щодо знаходження мобільного телефону ОСОБА_3 в межах роботи базових станцій ПрАТ «Водафон Україна» в м. Покровськ з вечора 15 липня 2022 року до 16 липня 2022 року не свідчить, що обвинувачений в такому місті цей час перебував саме під конвоєм працівників СБУ.

Факт того, що останній телефонний голосовий дзвінок з телефонного № НОМЕР_2 обвинуваченого був здійснений 14.07.2022 року об 15-50 год., а також що мобільний телефон ОСОБА_3 не мав пароля входу, - не може свідчити про позбавлення ОСОБА_3 такого телефону протиправно та що він саме 14 липня 2022 року був затриманий незаконно.

Також тілесних ушкоджень свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не бачили на ОСОБА_3 та не застосовували до нього заборонені засоби, якого вони вперше зустріли лише 15 липня 2022 року.

Судом було встановлено крім іншого, що свідок ОСОБА_13 зазначив помилково в протоколі опитування ОСОБА_3 , що воно проходило в Бахмутському РВП 15 липня 2022 року, а не у фільтраційному центрі, як це насправді відбулось.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 також підтвердили, що телефон був у ОСОБА_3 весь час до моменту добровільної видачі обвинуваченим слідчому СБУ свого мобільного телефону 16 липня 2022 року.

В суді також не було доведено стороною захисту, що надсилання повідомлень, які інкримінуються в провину обвинуваченому, через мережу інтернет без підключення до базових станцій ПрАТ «Водафон Україна» свідчить, що це зробити саме співробітники СБУ, а не ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону, оскільки для надсилання таких повідомлень у додатку «Телеграм» немає необхідності бути підключеним до мережі мобільного оператора.

Крім того зібрані по справі докази не доводять, що саме після фактичного виявлення 15 липня 2022 року ОСОБА_3 співробітниками СБУ були надіслані у додатку «Телеграм» від імені обвинуваченого повідомлення про рух та розташування техніки й підрозділів ЗСУ.

Отже, суд відкидає посилання ОСОБА_3 на те, що без його відома хтось із співробітників СБУ написав повідомлення на його мобільному телефоні в месенджерах зранку 15 липня 2022 року про переміщення підрозділів ЗСУ, тим самим сфальшувавши докази по справі.

Таким чином у суді не знайшло свого підтвердження посилання ОСОБА_3 на те, що у його мобільному телефоні саме співробітниками СБУ були написані повідомлення, які йому інкримінуються в провину в рамках даного кримінального провадження.

Крім того за інформацією ПрАТ «Водафон Україна» про вхідні, вихідні дзвінки, текстові повідомлення, здійсненні з номерів телефонів НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , які належать ОСОБА_3 , сам по собі факт того, що телефонний номер НОМЕР_9 був можливо вимкнений з 15-50 год. 14 липня 2022 року по ранок 15 липня 2022 року, коли були відправлені з такого приладу повідомлення, що йому інкримінуються, - на переконання суду не може бути доказом того, що у такий період часу обвинувачений був позбавлений силою свого мобільного телефону «Самсунг» завдяки працівникам СБУ та що сам ними були написані його телефоні такі повідомлення. При цьому такий номер телефону НОМЕР_9 на мобільному телефоні «Самсунг» ОСОБА_3 вмикався як 15 липня 2022 року, так й 16 липня 2022 року в м. Покровськ.

Суд також відхиляє посилання ОСОБА_3 про те, що фото із ним в колі озброєних працівників правоохоронних органів свідчить про те, що його було затримано вже 14 липня 2022 року, оскільки жодних свідчень про те, що таке фото стосується подій саме 14 липня 2022 року матеріали справи будь-яких доказів не містять.

Отже, посилання ОСОБА_3 на те, що його фактично було протиправно затримано 14 липня 2022 року працівниками СБУ біля 14-00 год., які його незаконно утримували в м. Бахмут, зокрема, в приміщенні районного відділу поліції та при цьому били, а також вилучили у нього примусово без його згоди належний йому мобільний телефон «Самсунг», в судовому засіданні не було підтверджено зібраними та проаналізованими судом по справі доказами.

Крім того у судовому засіданні не була підтверджена інформація ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів, внаслідок чого він під примусом підписував процесуальні документи за вказівкою працівників СБУ.

При цьому фіксація в ІТТ м. Дніпро при доставці туди конвоєм обвинуваченого тілесних ушкоджень у виді синця під лівим оком ОСОБА_3 не доводить на думку суду, що це є доказом його побиття працівниками СБУ при затриманні, оскільки за свідченнями останнього він вказував лікарям, що отримав таке ушкодження аж 8 липня 2022 року та через власну необережність, що підтверджується актом від 16.07.2022 року № 173.

Положення ст. 87 КПК можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини. Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК, послатись на конкретний пункт цієї норми.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом по справі № 455/844/16-к.

Допустимість як доказів свідчень, здобутих за допомогою катувань із метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні, зводить нанівець саму суть права обвинуваченого не свідчити проти себе та призводить до несправедливості кримінального провадження в цілому, а тому проведення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2024 року по справі № 379/261/18.

Так за постановою від 28.04.2025 року ТУ ДБР кримінальне провадження № 62023050010003429 за заявою ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування з боку працівників СБУ щодо фізичного та психологічного насильства було закрито через відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 1 КК України.

На переглянутих судом за клопотанням захисника роздруківках смс повідомлень з мобільного телефона ОСОБА_3 «Самсунг», що містяться на цифрових дисках, долучених до висновку експерта від 28.11.2022 року № 187, вбачається, що на адресу обвинуваченого надходили погрози на початку липня 2022 року від абонента «ОСОБА_20» щодо можливого звернення такої особи до СБУ.

Однак суд відхиляє в цій частині доводи ОСОБА_3 що саме така особа (абонент «ОСОБА_20») сприяла у затриманні обвинуваченого в подальшому співробітниками СБУ, оскільки жодних об`єктних доказів цьому матеріали справи не містять.

Також на переглянутих судом за клопотанням захисника роздруківках смс повідомлень та пропущених викликів з мобільного телефона ОСОБА_3 «Самсунг», що містяться на цифрових дисках, долучених до висновку експерта від 28.11.2022 року № 187, вбачається, що з 10-00 год. 15 липня 2022 року, а також 16 липня 2022 року багато осіб намагалось додзвонитися до обвинуваченого та рідні писали йому повідомлення з проханням повідомити де він та чи все із ним гаразд.

Однак вказані відомості не доводять того факту, що ОСОБА_3 у цей період час був позбавлений свого мобільного телефону, а лише свідчить про те, що його мобільний телефон був вимкнений.

Судом, натомість, було встановлено, що ОСОБА_3 фактично перебував під контролем правоохоронних органів з моменту його зупинки працівниками СБУ під час проведення фільтраційних заходів на вулиці в м. Бахмут біля 9-00 год. 15 липня 2022 року, після чого його було доставлено у присутності працівників СБУ до фільтраційного пункту, де він продовжував перебувати у колі співробітників СБУ та поліції, якими було складено повідомлення про необхідність внесення відомостей до ЄРДР через можливість вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, внаслідок чого його у супроводі працівників СБУ було після фільтраційного пункту на службовому транспорті доставлено до м. Покровськ, де він переночував разом із співробітниками СБУ в одному готелі, а вже вранці його відвезли на допит до слідчого СБУ за фактом можливої причетності його до злочину.

Судом у цьому сенсі було враховано покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які свідчили про фактичне перебування поруч із ними ОСОБА_3 з 9-00 год. 15 липня 2022 року по момент його доставки до ІТТ в м. Дніпро 16 липня 2022 року.

Крім того проаналізовані дані з мобільного телефона обвинуваченого «Самсунг» та інформації ПрАТ «Водафон Україна» доводять, що з 10-00 год. 15 липня 2022 року рідні обвинуваченого не могли додзвонитися до ОСОБА_3 .

Також судом було враховано долучені до справи докази обвинуваченим щодо його фактичного перебування у колі озброєних працівників СБУ.

Отже, матеріалами справи було встановлено, що фактично під контролем працівників правоохоронних органів ОСОБА_3 перебував вже, починаючи з 15 липня 2022 року.

Таким чином у цій частині суд погоджується із позицією адвоката ОСОБА_5 що матеріали справи свідчать про те, що обвинувачений до складання відносно нього 16 липня 2022 року протоколу затримання перебував під фактичним контролем правоохоронців.

При цьому суд встановив, що затримання ОСОБА_3 15 липня 2022 року в порядку ст. 208 КПК не проводилося, а протокол його затримання був складений 16 липня 2022 року про його затримання саме 16 липня 2022 року.

Відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Однак ст. 208 КПК не вимагає складання протоколу затримання негайно в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим.

У цьому сенсі суд однак зауважує, що сам по собі факт відсутності протоколу про затримання особи в матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість усіх отриманих надалі доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій. Зазначене порушення прав особи, яке виразилося в не складанні протоколу про затримання, несвоєчасному складанні протоколу про затримання або ж про затримання особи раніше, аніж це зазначено у протоколі затримання, може бути усунуте шляхом констатації судом того часу затримання, коли воно реально відбулося.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 9 липня 2024 року по справі № 678/428/23.

Таким чином суд відхиляє доводи захисника про те, що не оформлення протоколу про фактичне затримання 15 липня 2022 року ОСОБА_3 свідчить про недопустимість доказів, здобутих по кримінальній справі.

Отже, посилання ОСОБА_3 на те, що докази по даній справі були сфабриковані та здобуті за допомогою насильства по відношенню обвинуваченого, суд відкидає, вважаючи таку позицію обвинуваченого його способом захисту від пред`явленого йому обвинувачення у скоєнні тяжкого злочину з метою уникнути кримінальної відповідальності.

На підставі переліченого вмотивування доводи ОСОБА_3 про те, що висунуте йому обвинувачення є незаконним, провадження по справі підлягає закриттю, а він підлягає виправданню та звільненню з-під варти, - суд відхиляє як безпідставні.

Також на підставі постанови від 30.12.2024 року слідчого в ОВС 3-го СВ ТУ ДБР кримінальне провадження № 4202304000000000460, внесене до ЄРДР на підставі ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 23.08.2023 року щодо заяв ОСОБА_3 про застосування до нього погроз життю та здоров`ю з боку оперативних працівників СБУ та працівників ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» було внаслідок не підтвердження доводів, викладених обвинуваченим, закрито через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України.

При цьому суд вказує, що вручення повідомлення про підозру від 16.07.2022 року об 17-45 год. ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину за ч. 2 ст. 114-2 КК за участі його захисника ОСОБА_14 підтверджується таким повідомленням про підозру, де міститься підпис ОСОБА_3 про отримання її копії з роз`ясненням йому процесуальних прав підозрюваної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 278 КПК у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

На підставі ухвали від 21.07.2022 року Дружківського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 було відмовлено у його звільненні з під варти в порядку ч. 3 ст. 278 КПК України.

Також за ухвалою від 13 травня 2025 року Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та визнання доказів очевидно необґрунтованими.

Згідно із викладеним вмотивуванням, суд критично ставиться до доводів адвоката ОСОБА_5 щодо неналежності та недопустимості зібраних доказів по справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , оскільки такі доводи сторони захисту є безпідставними та не доведеними.

Враховуючи викладене судом обґрунтування, відсутні підстави вважати неналежними доказами висновки експерта по даній справі за ч. 5 ст. 101 КПК, оскільки вони ґрунтувалися на доказах, які визнані судом належними та допустимими.

Також суд відхиляє доводи сторони захисту на незаконність затримання ОСОБА_3 працівниками СБУ, що не було підтверджено по справі жодними доказами.

Отже, враховуючи перелічене вмотивування, суд критично ставиться до версії ОСОБА_3 про його непричетність до інкримінованого йому злочину.

На підставі викладеного обґрунтування, зважаючи на наведені судом докази та встановлені обставини події злочину, вважає що версія сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення була спростована, а проаналізовані судом у сукупності докази по справі поза розумнім сумнівом доводять винуватість ОСОБА_3 у такому злочині.

Отже, суд дійшов переконання, що провина ОСОБА_3 у поширенні в умовах воєнного стану інформації про рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, була доведена зібраними по справі доказами у їх сукупності поза розумним сумнівом, оскільки ОСОБА_3 умисно з особистих мотивів поширив невизначеному колу осіб інформацію, яка мала зашкодити національній безпеці України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК є тяжким злочином, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Судом не було встановлено обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 , який не судимий, не одружений та офіційно не працевлаштований.

Таким чином на підставі встановлених обставин справи при призначенні обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 114-2 КК України, враховуючи не визнання ОСОБА_3 своєї провини в скоєному злочині, в суду відсутні підстави для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69, 75, 76 КК України, внаслідок чого обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті кримінального закону, враховуючи тяжкість злочину та кількість епізодів злочинної діяльності ОСОБА_3 .

Підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою обвинуваченого до набуття законної сили вироком суду немає.

Однак суд встановив, що саме з 15 липня 2022 року слід обраховувати строк тримання під вартою ОСОБА_3 , оскільки судом встановлено, що фактично обвинувачений був позбавлений можливості вільно пересуватись, починаючи з 15 липня 2022 року.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з винної особи на користь держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК.

Арешт, накладений ухвалою від 18 липня 2022 року слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська на добровільно наданий ОСОБА_3 під час його затримання 16 липня 2022 року мобільний телефон обвинуваченого марки «Самсунг» із сім-картками мобільного оператора НОМЕР_2 та НОМЕР_6 , підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, зокрема, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

За п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи наведене вмотивування, оскільки мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Самсунг» був використаний ним як засіб вчинення кримінального правопорушення, то мобільний телефон «Самсунг», належний ОСОБА_3 , підлягає спеціальній конфіскації у власність держави.

Керуючись ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з відбуванням в умовах кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 15 липня 2022 року.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набуття вироком суду законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 6418,18 грн.

Арешт, накладений ухвалою від 18 липня 2022 року слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська на наданий ОСОБА_3 мобільний телефон обвинуваченого марки «Самсунг» із сім-картками мобільного оператора НОМЕР_2 та НОМЕР_6 - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Самсунг» із сім-картками мобільного оператора НОМЕР_2 та НОМЕР_6 , долучений до матеріалів кримінального провадження, що перебуває на зберіганні у прокурора Лівобережної окружної прокуратури, ОСОБА_4 за розпискою від 19.12.2025 року, - конфіскувати на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1