Рішення № 13302411, 22.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р. Справа № 4/95-1738

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 2 086 грн. 18 коп.

За участю представників сторін:

позивача: юрисконсульт - Воронюк С.В. (доручення № б/н від 12.11.10 р.)

відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Закрите акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 2 086 грн. 18 коп., з яких: 1 985 грн. 48 коп. заборгованості та 100 грн. 70 коп. пені.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2010р., позовні вимоги підтримав, проте не подав суду належних доказів в підтвердження факту отримання відповідачем молокопродуктів на суму 1 985 грн. 48 коп.

Відповідач акт звірки взаєморозрахунків та відзив на позов суду не подав, участь уповноваженого представника в цьому ж судовому засіданні не забезпечив.

Ухвала від 18.11.2010р. направлена судом відповідачу за адресою, згідно позовної заяви № 627 від 19.10.2010р., а саме: АДРЕСА_1, однак повідомлення про вручення поштового відправлення, станом на день розгляду справи, відділом поштового звязку відправнику (господарському суду) не повернуто.

Згідно поданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 і станом на 02.11.2010р. державна реєстрація зміни місцезнаходження не проводилась, а тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи і спір може бути розглянуто без участі відповідача згідно із ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 22.12.2009р., для надання можливості: позивачу - подати додаткові докази у справу, відповідачу прийняти участь у її розгляді та подати відзив на позов.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 01.01.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Тернопільський молокозавод" (надалі Постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Покупець) укладено договір № 1379 поставки молочної продукції, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність і доставити), а Покупець прийняти і оплатити товар (молочну продукцію) (п. 1.1. договору);

- відповідно до п. 2.1. договору постачання товару проводиться Постачальником на підставі замовлень, що спрямовуються Покупцем на адресу Постачальника факсом, по телефону, електронною поштою або через представника Постачальника, на розсуд Покупця. У замовленні сторони узгоджують асортимент, кількість і строки постачання товару. Ціна товару встановлюється в прайс листах, завірених підписом та печаткою Продавця або в специфікаціях, завірених підписом та печатками обох сторін;

- підставою для поставки кожного наступного товару є узгоджене Постачальником замовлення Покупця і відсутність прострочення оплати Покупцем раніше придбаного товару. Днем постачання партії товару є день виконання Постачальником зобовязань по постачанню, і зафіксований у накладній на постачання товару, один примірник якої підписаний Покупцем і скріплений його печаткою, Покупець зобовязується негайно повернути Постачальнику. Підписання накладної свідчить про прийняття партії товару в кількості, асортименті і за цінами вказаними в ній (п. 2.2. договору);

- п. 4.6. договору передбачено, що оплата кожної партії товару, здійснюється в грошовій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника або внесення коштів в касу Постачальника до дати поставки такого товару;

- згідно п. п. 6.1., 6.2. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання представниками та посвідчення печатками сторін і діє до дати виконання зобовязань, що виникли з цього договору - до 31.12.2009р. У випадку, якщо до 31.12.2009р., жодна із сторін не заявила про припинення договору, його дія автоматично продовжується на черговий календарний рік.

Як стверджує позивач, Закрите акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод", на виконання умов зазначеного вище договору, поставило відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 товар на загальну суму 1 985 грн. 48 коп., в підтвердження чого подав накладні: № 056288 (073610) від 02.06.2010р. на суму 202 грн. 51 коп., № 057048 (073706) від 04.06.2010р. на суму 257 грн. 76 коп., № 057818 (073800) від 06.06.2010р. на суму 432 грн. 02 коп., № 058064 (073823) від 07.06.2010р. на суму 264 грн. 51 коп., № 058897 (073916) від 09.06.2010р. на суму 404 грн. 02 коп., № 065922 (074736) від 27.06.2010р. на суму 544 грн. 87 коп.

Заявляючи позов про стягнення 1 985 грн. 48 коп. заборгованості та 100 грн. 70 коп. пені, позивач як на підставу заявлених ним вимог, посилається на те, що ОСОБА_1 не виконала свого обовязку, згідно договору № 1379 поставки молочної продукції від 01.01.2009р., щодо оплати поставленого їй згідно зазначених вище накладних товару.

Господарський суд, оцінивши подані позивачем докази в сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке:

- відповідно до ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними і допустимими доказами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договорів поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти і оплатити за нього певну грошову суму, відповідно належними і допустимими доказами їх здійснення є товаророзпорядчі документи, що підтверджують факт здійснення таких господарських операцій;

- ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(№ 996-XIV від 16.07.1999р.) передбачено, що господарські операції відображаються у первинних бухгалтерських документах, які повинні бути складені під час їх здійснення або безпосередньо після їх закінчення;

- при цьому первинні бухгалтерські документи повинні мати обовязкові реквізити, перелік яких міститься у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та у п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., серед яких, зокрема, передбачено зазначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, їх підписи та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарських операцій;

- первинними документами, які містять відомості про господарську операцію (поставку продукції) та підтверджують її здійснення є видаткові та податкові накладні.

В процесі судового дослідження матеріалів справи, пояснень та доводів представника позивача, судом встановлено, що накладні: № 056288 (073610) від 02.06.2010р. на суму 202 грн. 51 коп., № 057048 (073706) від 04.06.2010р. на суму 257 грн. 76 коп., № 057818 (073800) від 06.06.2010р. на суму 432 грн. 02 коп., № 058064 (073823) від 07.06.2010р. на суму 264 грн. 51 коп., № 058897 (073916) від 09.06.2010р. на суму 404 грн. 02 коп., № 065922 (074736) від 27.06.2010р. на суму 544 грн. 87 коп., подані позивачем (згідно письмових пояснень №717 від 16.11.2010р.), не можуть бути доказом здійснення господарської операції - поставки товару, оскільки не містять реквізитів, які дають змогу ідентифікувати особу, яка відповідальна за одержання товару, а саме її посадового становища, прізвища, імені та по-батькові, а також суперечать п. 2.2. договору № 1379 поставки молочної продукції від 01.01.2009р., відповідного до якого днем постачання партії товару є день виконання Постачальником зобовязань по постачанню, і зафіксований у накладній на постачання товару, один примірник якої підписується Покупцем (і відповідно свідчить про прийняття партії товару в кількості, асортименті і за цінами вказаними в ній) , скріплюється його печаткою та негайно повертається Постачальнику .

Не подано позивачем і регістрів бухгалтерського обліку у відповідності з п. п. 4, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно яких господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Тому слід рахувати, що позивачем не подано, а судом не здобуто жодних бухгалтерських документів, які б підтвердили поставку відповідачеві товару згідно накладних та інших доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 1 985 грн. 48 коп. заборгованості, 100 грн. 70 коп. пені за поставлений товар (молочну продукцію), відповідно останні до задоволення не підлягають за необґрунтованістю та недоведеністю належними і допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 33-34 ГПК України.

Враховуючи, що згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825, з 13.08.2009р. розмір витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу складає 236, 00 грн. і відповідно до листа № 18.02-08-02/972 від 17.06.2010р. управління Державного казначейства України у м. Тернополі Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області на виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та наказу Державного казначейства України від 26.05.2010р. № 169 “Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету” за розгляд справ у апеляційних загальних судах, місцевих господарських судах та апеляційних господарських судах, Верховному суді України з 21.06.2010р. відкриваються окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету 2205001, 22050002, 22050003. Таким чином, зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справ у господарському суді Тернопільської області з 21.06.2010р. здійснюється за наступними реквізитами: р/р 31210264700002, одержувач коштів Державний бюджет м. Тернопіль 22050003, код ЗКПО 23588119, МФО - 838012, банк одержувача ГУДК у Тернопільській області.

Позивач звернувся з позовом до суду 22.10.2010р. та згідно платіжного доручення № 4242 від 19.10.2010р., сплатив 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 31214259700002 (що діяв до 21.06.2010р.), і згідно платіжного доручення № 4745 від 15.11.2010р. - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 (який почав діяти з 21.06.2010р.), відповідно зайво сплачені, платіжним дорученням № 4242 від 19.10.2010р., витрати в розмірі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1.В позові відмовити.

2. Видати наказ про повернення шляхом стягнення з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, ідент. код 30356917 - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу, зайво сплачених платіжним дорученням № 4242 від 19.10.2010р., що знаходиться в матеріалах справи № 4/95-1738.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

СуддяН.М. Бурда

Повне рішення складено 30.12.2010р.