Рішення № 13302243, 24.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2010 р.Справа № 16/149-10-4458 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Городинський А.Л. за довіреністю № 21-122/10-8420 від 21.09.2010р.

Від відповідача: Нікішев О.В. за довіреністю № 03-99 вих/д від 16.12.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно із ст. 77 ГПК України справу за позовом Антимонопольного комітету України до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним рішення та зобов’язання поновити право, -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі по тексту - Комітет) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”, зобов’язання виконавчого комітету Одеської міської ради поновити суб’єктам господарювання права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), які вони мали на момент прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”. В обґрунтування заявленого позову Антимонопольний комітет України посилається на правомірність прийняття зазначеного рішення та порушення виконавчим комітетом Одеської міської ради законодавства України про захист економічної конкуренції.

В подальшому, під час розгляду даної справи Антимонопольним комітетом України позовні вимоги були уточнені, у зв’язку з чим останній просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію” та зобов’язати виконавчий комітет Одеської міської ради поновити суб’єктам господарювання, за їх зверненням, права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), яких вони були позбавлені у зв’язку з прийняттям виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”.

В свою чергу, згідно з усними поясненнями представника відповідача, останній проти задоволення позову заперечує повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції та сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

У 2008 році до Антимонопольного комітету України надійшла колективна скарга суб'єктів господарювання, що надають послуги з розміщення зовнішньої реклами від 26.05.2008р. № 8-01/2925, в якій виражена занепокоєність ситуацією, яка склалась на ринку рекламних послуг у місті Одесі у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 29.12.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”.

За результатами аналізу скарги, доданих до неї матеріалів, а також інформації, отриманої на запити державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, було з'ясовано наступне.

З метою проведення заходів з організації благоустрою в місті та впорядкування розміщення, уніфікації і поліпшення зовнішнього вигляду міста Одеси, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 грудня 2006 року № 733 була затверджена Концепція міського дизайну «Міське середовище»(надалі - Концепція міського дизайну, Концепція). При цьому, відповідно до п. 1 даної Концепції, вона діє під час проектування, виробництва, установки та експлуатації нових елементів благоустрою, що розміщуються у місті Одесі, та їх заміні в разі закінчення терміну дії документів дозвільного характеру.

Згідно з Концепцією територія міста ділиться на три зони залежно від ступеня містобудівної, історичної та візуальної значущості. Реалізація Концепції має здійснюватись у чотири етапи (пункт 4 Концепції), а саме: перший етап - складання, розгляд і затвердження художньо-конструкторського завдання на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища; другий етап - організація та проведення відкритого конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища; третій етап - підбиття результатів конкурсу і визначення базових проектів для реалізації на території міста Одеси; четвертий етап - реалізація комплексного проекту, виробництво, розміщення та експлуатація елементів міського дизайну, контроль за їх виконанням. До участі в конкурсі на розробку комплексного дизайн-проекту улаштування об'єктів міського середовища залучаються творчі організації, колективи та окремі професійні спеціалісти, що мають необхідний досвід та відповідають кваліфікаційним вимогам (пункт 5.2.2). За результатами конкурсу розробляється детальний план розміщення елементів благоустрою на кожній вулиці в межах зон, вказаних у Концепції, та затверджуються ескізні проекти усіх типових елементів міського дизайну (пункт 5.3.3).

Після затвердження виконавчим комітетом Одеської міської ради ескізних проектів типових елементів міського дизайну, проводиться відкритий конкурс на виготовлення усіх елементів міського дизайну. Конкурс проводиться серед підприємств, які мають необхідну виробничу базу та кваліфікованих спеціалістів елементів благоустрою (пункт 5.4.1 Концепції).

В свою чергу, згідно з п. 5.5.1 Концепції за результатами відкритого конкурсу, обираються виробники, які одержують право виготовлення елементу міського дизайну.

Тобто, Концепцією передбачене проведення двох окремих конкурсів, учасники яких є суб'єктами різних ринків, а саме: 1) конкурс на розробку комплексного дизайн-проекту улаштування об'єктів міського середовища серед колективів та спеціалістів, що мають відповідний досвід; 2) конкурс на виготовлення елементів міського дизайну серед підприємств, які діють на відповідному ринку, при цьому за результатами конкурсу по кожному елементу міського дизайну може бути обрано окремого виробника.

З моменту затвердження комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища на існуючі елементи міського дизайну, які увійдуть органічною складовою до проекту, дозволи продовжуються на новий термін відповідно до законодавства (пункт 5.5.3 Концепції). Елементи міського дизайну, що не увійшли до затвердженого проекту, на які закінчився термін дії дозволів, підлягають демонтажу (пункт 5.5.4 Концепції).

Щодо існуючих елементів благоустрою, які не увійшли до затвердженого проекту, а термін дії не закінчився, міський дозвільний орган проводить переговори з їх власниками про можливість їх заміни на нові зразки або перенесення конструкції за межі території даної зони в нове місце на умовах, які задовольняють власника конструкції. У разі недосягнення згоди з власником елементу міського дизайну, демонтаж конструкції проводиться після закінчення терміну дії дозволу (пункти 5.5.5 та 5.5.6 Концепції).

Отже, суб'єкти господарювання, що надають послуги з розміщення зовнішньої реклами повинні привести власні рекламні конструкції у відповідність з прийнятим по кожній зоні комплексним дизайн-проектом.

В рамках реалізації Концепції, виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийняте рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”.

В свою чергу, проаналізувавши рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007р. № 1292 Антимонопольний комітет України, стверджує, що, не зважаючи на те, що рішення прийнято в рамках реалізації Концепції, його положення не відповідають Концепції, а виконання рішення може мати негативні наслідки для конкуренції, посилаючись на наступне.

Так, відповідно до рішення від 29.11.2007р. № 1292 виконавчий комітет Одеської міської ради оголошує і проводить конкурс на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію в першій зоні (центральна частина м. Одеси в межах „Порто-Франко”). Метою конкурсу є виявлення кращих дизайнерсько-проектних пропозицій стосовно благоустрою міського середовища в межах територіальної зони, які виносяться на конкурс, а також визначення на конкурсних засадах переможця, який зобов'язується забезпечити реалізацію дизайн-проекту за власний рахунок.

Згідно з додатком 3 до рішення від 29.11.2007р. № 1292 суттєвими умовами конкурсу є критерії, що стосуються саме реалізації дизайн-проекту, зокрема, виробництва елементів благоустрою, їх встановлення, обслуговування та ремонту.

Пунктом 1.3 додатку 2 до рішення від 29.11.2007р. № 1292 затверджені кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу, які, зокрема, передбачають таке: учасник конкурсу повинен мати необхідні професійні знання у сфері дизайну, виробництва, розміщення та обслуговування елементів благоустрою; термін професійного досвіду учасника конкурсу у сфері виробництва, розміщення та обслуговування елементів благоустрою має бути не менше ніж два роки; наявність в учасника конкурсу працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід або наявність договорів з безпосередніми виконавцями робіт, послуг з виробництва, розміщення та обслуговування елементів благоустрою (має бути підтверджено документально); надання достовірних відомостей відносно наявності матеріально-технічної бази, яка забезпечить реалізацію дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища, або відомості стосовно такого забезпечення за сприянням партнерів (резидентів або нерезидентів України); наявність у розпорядженні учасника конкурсу фінансових гарантій стосовно його платоспроможності на виконання зобов'язань з реалізації дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища на території зони, яка є об'єктом конкурсу.

Таким чином, рішенням від 29.11.2007р. № 1292, на відміну від Концепції, не передбачене проведення окремих конкурсів на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та на виробництво елементів міського дизайну. Фактично згідно з рішенням від 29.11.2007р. № 1292 передбачене проведення одного конкурсу, що охоплює і розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища і виробництво елементів міського дизайну та реалізацію дизайн-проекту. При цьому, в конкурсі можуть брати участь лише суб'єкти господарювання (або групи суб'єктів господарювання, пов'язаних між собою договорами про співпрацю), що мають професійний досвід у сфері дизайну, виробництва, розміщення та обслуговування елементів благоустрою і при цьому мають фінансову спроможність для реалізації дизайн-проекту.

Згідно з Законом України „Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (надалі –Типові правила), для отримання дозволу на розміщення рекламного засобу, розповсюджувачу зовнішньої реклами крім фотокартки місця, на якому планується розташування рекламного засобу необхідно надати лише копію свідоцтва про державну реєстрацію заявника, як юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Ніяких вимог щодо терміну професійного досвіду заявника у сфері розміщення та обслуговування рекламних засобів не встановлюється. Монтаж рекламних засобів, згідно з Типовими правилами, здійснюється спеціалізованими підприємствами.

Встановлення в кваліфікаційних вимогах до учасників конкурсу дворічного терміну досвіду у сфері розміщення та обслуговування елементів міського дизайну, що фактично є носіями реклами, лише обмежує коло учасників конкурсу.

За наявною в Комітеті інформацією, в конкурсі взяло участь сім учасників, три з яких -групові. Всього в конкурсі взяло участь тринадцять суб'єктів господарювання. Слід зазначити, що основним видом діяльності учасників конкурсу є рекламна діяльність, зокрема надання послуг з розміщення зовнішньої реклами. У конкурсі не брали участі підприємства (окремі спеціалісти), що мають відповідний досвід у галузі проектування дизайну міського середовища та виготовлення елементів міського дизайну, як це передбачено Концепцією. Конкурсантами в дизайн-проектах було запропоновано елементи благоустрою іноземних виробників зокрема французької, німецької, болгарської та російської фірм.

За результатами підведення підсумків конкурсу, який відбувся у травні 2008 року перше місце зайняв проект „Одеські вуличні меблі” групового учасника: ДП „Постер”, ТОВ „Бомонд”, ТОВ „Гармонія”, ТОВ „Українська реклама” і СП „ALTER-V”. Усі ці суб'єкти господарювання надають послуги з розміщення зовнішньої реклами і мають власні рекламні конструкції у першій зоні. Проект виконано на основі французьких вуличних меблів.

Згідно з рішенням від 29.11.2007р. № 1292 за результатами конкурсу, що затверджуються виконавчим комітетом Одеської міської ради, між уповноваженою особою виконавчого комітету Одеської міської ради та переможцем укладається договір на право реалізації дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища строком на п'ятнадцять років. Вказаний договір після його підписання затверджується рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради.

Тобто, лише переможцю надається право на реалізацію запропонованого ним дизайн-проекту, що передбачає отримання виключного права на розміщення та експлуатацію елементів міського дизайну для першої зони, зокрема, рекламних носіїв. В свою чергу, перша зона є унікальною і розглядається рекламістами як окремий ексклюзивний ринок з виключними характеристиками. Рекламний ринок міста Одеси представляє висококонкурентний ринок. Станом на жовтень 2008 року, за інформацією заявників, на цьому ринку працювало 50 компаній.

Реалізація рішення від 29.11.2007р. № 1292 стосується першої зони міста. У разі прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради аналогічних рішень про проведення конкурсів дизайн-проектів в другій та третій зонах, згідно з якими переможець отримає право на реалізацію дизайн-проекту, ринок зовнішньої реклами у місті Одесі буде розподілено між кількома рекламними компаніями. Переможець конкурсу, як власник усіх елементів благоустрою в першій зоні, фактично стає власником майже усіх рекламних місць у цій зоні.

Сума інвестицій дизайн-проекту, який зайняв перше місце, становить 19,991 млн доларів США. Учасник-переможець - це група приватних рекламних компаній, які здійснюють діяльність на ринку зовнішньої реклами. Отже, зазначені компанії отримують право протягом п'ятнадцяти років, за відсутності конкуренції у першій зоні, встановлювати такі ціни на послуги з розміщення зовнішньої реклами, які дадуть їм можливість повернути ці кошти з прибутком. При цьому, станом на 01.03.2010р. кількість рекламних компаній скоротилась з більш як 60 компаній в 2008 році до 25 компаній. Зокрема в першій зоні кількість рекламних компаній скоротилась з 35 компаній (станом на 01.01.2008р.) до 4 компаній (станом на 01.03.2010р.). Найголовнішим приводом для закриття підприємств на рекламному ринку стало проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію. Крім цього, за матеріалами справи, власникам рекламних конструкцій відмовлялося у продовженні термінів дії дозволів, що позбавляло їх права на розміщення рекламних конструкцій.

Незважаючи на те, що переможця конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища в першій зоні та надання права на його реалізацію, не оголошено, фактично в першій зоні вже здійснюється реалізація проекту „Одеські вуличні меблі”, який зайняв перше місце. В першій зоні встановлюються рекламні конструкції відповідно до проекту „Одеські вуличні меблі” і належать суб'єктам господарювання, що входять до групового учасника - власника зазначеного проекту. Інші суб'єкти господарювання усуваються з першої зони шляхом скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами, демонтажу рекламних конструкцій, відмови у продовженні термінів дії дозволів.

Посилаючись на приведене вище, Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що реалізація рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію” створює штучні умови для монополізації ринку зовнішньої реклами міста Одеси та призводе до обмеження конкуренції на ринку рекламних послуг у місті Одесі.

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців; будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців; надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції; дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами. Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом..

Відповідно до ст. 50 „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на викладене, Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 27-26.13/17608 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 119-р від 30.03.2010р., відповідно до якого Антимонопольним комітетом України було визнано, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію” призвело до обмеження конкуренції на ринку надання послуг з розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, чим вчинено порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування; відповідача зобов’язано скасувати рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”; з метою усунення наслідків порушення виконавчий комітет Одеської міської ради зобов'язано поновити суб'єктам господарювання права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), які вони мали на момент прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради вказаного рішення. При цьому, пункти 2 і 3 даного рішення Антимонопольного комітету України підлягали виконанню у місячний строк з дня одержання рішення відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи копія даного рішення була надіслана відповідачу листом від 06.04.2010р. Зазначений лист разом із рішенням № 119-р від 30.03.2010р.. був отриманий виконавчим комітетом Одеської міської ради згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 3150851 12.04.2010р.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Положеннями статті 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII також передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Однак, до теперішнього часу дане рішення Антимонопольного комітету України відповідачем не виконано.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги порушення відповідачем вимог Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III, Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач проти задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України під час розгляду даної справи заперечував.

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався наданим йому законом правом на оскарження рішення Антимонопольного комітету України „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” № 119-р від 30.03.2010р. За результатами розгляду справи № 2-а-4472/10-1570 за позовом виконавчого комітету Одеської міської ради до Антимонопольного комітету України за участю третьої особи –Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, Одеським апеляційним адміністративним судом постановою від 23.12.2010р. апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково та рішення Антимонопольного комітету України „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” № 119-р від 30.03.2010р. було скасовано в частині зобов’язання виконавчого комітету Одеської міської ради у місячний строк поновити суб’єктам господарювання права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), які вони мали на момент прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради вказаного рішення.

Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” № 119-р від 30.03.2010р. в частині зобов’язання відповідача скасувати рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію” є чинним та обов’язковим до виконання в силу приписів ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III та ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII. Враховуючи викладене, а також з огляду на ухилення відповідача від виконання вказаного рішення Антимонопольного комітету України в цій частині, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності, обґрунтованості заявленого Антимонопольним комітетом України позову в частині вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”.

Стосовно ж позовних вимог про зобов’язання виконавчого комітету Одеської міської ради поновити суб’єктам господарювання права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), які вони мали на момент прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що, зокрема, органи державної (отже, й судової) влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди; стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України; безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб'єкта господарювання; вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи; з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до приписів частини першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 3 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. N 5 (з подальшими змінами), визначено, що в рішенні у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначаються, зокрема, дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

За вимогами пункту 4 частини першої та частини другої статті 84 ГПК України: резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). В резолютивній частині рішення вказується, зокрема, про зобов'язання сторони виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.

Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 „Про судове рішення у цивільній справі” резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. У ній, зокрема, має бути зазначено конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

У пункті 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 N 02-5/422 „Про судове рішення” також зазначено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатися альтернативно.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів, а також правових позицій Пленуму Верховного Суду України та президії Вищого арбітражного суду України свідчить про те, що господарський суд не вправі (в тому числі й за позовом Антимонопольного комітету України): ухвалювати судове рішення нечіткого, альтернативного характеру, яке допускає його неоднозначне розуміння та можливість вибору самими сторонами у справі, в тому числі відповідачем, в даному випадку виконавчим комітетом Одеської міської ради, порядку і способу виконання даного рішення; перебирати на себе повноваження (права та обов'язки) сторони у справі –позивача, і замість нього визначатися з тими способами, у які він (позивач) має намір реалізувати положення свого рішення № 119-р від 30.03.2010р. Конкретні ж способи (шляхи) захисту визначаються названим органом у кожному випадку у відповідному позові до господарського суду з урахуванням можливості реального виконання судового рішення, в тому числі в примусовому порядку.

Невизначеність ані у рішенні „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” № 119-р від 30.03.2010р., ані у позові Антимонопольним комітетом України конкретних дій, які відповідач має виконати або від яких утриматися, з метою усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та в який строк, а також узагальнене формулювання вимог про зобов’язання відповідача поновити невизначеному колу суб’єктів господарювання їх права на розміщення зовнішньої реклами, у сукупності, не дозволяє в судовому порядку примусово зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення.

Більш того, слід зазначити, що постановою від 23.12.2010р. Одеського апеляційного адміністративного суду рішення Антимонопольного комітету України „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” № 119-р від 30.03.2010р. в частині зобов’язання виконавчого комітету Одеської міської ради у місячний строк поновити суб’єктам господарювання права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами) було скасовано.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає за правомірне у задоволенні позову в частині вимог про зобов’язання відповідача поновити суб’єктам господарювання, за їх зверненням, права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), яких вони були позбавлені у зв’язку з прийняттям виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію” відмовити.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII, ст.ст. 15, 50, 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007р. № 1292 „Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об’єктів міського середовища та надання права на його реалізацію”.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради /65004, м. Одеса, пл.. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 42 грн. 50 коп. /сорок дві грн. 50 коп./ Наказ видати.

5.          Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради /65004, м. Одеса, пл.. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050003, п/р 31213264700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 118 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 24.12.2010р.

Суддя Желєзна С.П.