Рішення № 13302124, 13.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р.Справа № 27/133-10-4677 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: Корнієнко І.О. (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком";

до відповідача: Військової частини А 1620;

про стягнення 32068,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач – Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Військової частини А 1620 грошові кошти у розмірі 32 068,99 грн., з яких 31120,74 грн. - основний борг, 236,42 грн. – пеня, 420,51 грн. - інфляційні, 291,32 грн. – 3% річних та покласти судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору № 1155-8 від 20.04.2005р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв’язку позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов’язання, між тим відповідач проводив розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв’язку з чим станом на 12.10.2010р. у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 17.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, у судовому засіданні 17.11.2010р. представник відповідача надав до суду клопотання (вх. ГСОО №30751 від 17.11.2010р.), згідно якого просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи, що порушення відповідачем строків оплати сталось у зв’язку з затримкою надходження коштів із державного бюджету, оскільки Військова частина А 1620 є бюджетною установою та усі видатки здійснює в межах кошторисних призначень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

20.04.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (надалі - виконавець) та Військовою частиною А 1620 (надалі - споживач) укладено договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв’язку № 1155-8 (надалі –договір), згідно якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв’язку споживача, зазначених в додатку №1 до цього договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв’язку (додаток №2).

У відповідності до п. 1.2 договору, експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд зв’язку споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Згідно до п.п. 2.1.4 та п.п. 2.1.5 договору, споживач зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв’язку. Надавати виконавцю документи про обсяг виділених для оплати послуг зв’язку на певний період (місяць, квартал, рік тощо) бюджетних асигнувань, складених відповідно до вимог чинного законодавства України не пізніше 20 числа місяця, що передує зазначеному періоду (додаток №4).

Умовами п.п. 2.2.1 договору встановлено, що виконавець зобов’язується здійснювати роботи з підтримання у справному стані засобів та споруд зв’язку споживача.

Положеннями п.п. 2.2.5 договору, передбачено обов’язок виконавця оформляти відповідними актами результати контрольних вимірювань і подавати їх споживачу в п’ятнадцятиденний термін після проведення робіт.

Згідно до умов п.п. 2.2.8 договору, виконавець відповідно до п.6 ст. 51 Бюджетного кодексу України надає споживачу передбачені договором послуги зв’язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов’язань споживача щодо оплати послуг зв’язку та передбачених кошторисом останнього.

Відповідно до п.п. 2.2.10 договору, вартість послуг, наданих виконавцем за рахунок бюджетних коштів споживача, оподатковується податком на додану вартість відповідно до п. 7.3.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, тобто з дати надходження таких коштів на рахунок виконавця.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість технічного обслуговування засобів зв’язку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозв’язку.

Умовами п. 3.2 договору встановлено, що споживач зобов’язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Положеннями п. 3.3 договору визначено, що виконавець залишає за собою право змінювати вартість послуг. За 20 днів до запровадження нового розміру плати за послуги інша сторона повідомляється про це письмово.

У п. 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Пунктом 8.1 встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2005 року.

Відповідно до п. 8.2 договору, якщо жодна з сторін не заявить письмово, документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про розрив договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах.

Умовами п. 9.1 договору встановлено, що передбачені цим договором права та обов’язки ВАТ „Укртелеком”, в тому числі проведення розрахунків, реалізуються філією „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком”.

Пунктом 10.2 договору визначено, що додатки, а також всі зміни і доповнення до цього договору, підписані сторонами, є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 10.7, до цього договору додаються додатки:

1. Додаток № 1. Акт приймання-передачі засобів і споруд зв’язку на експлуатаційно-технічне обслуговування.

2. Додаток № 2. Паспорт кабельних трас підземних кабельних ліній зв’язку в/ч А 1620, переданих на ЕТО ЦТЕПМ-11.

3. Додаток № 3. Розрахунок вартості послуг.

4. Додаток № 4. Розміри коштів, які виділені бюджетом в межах ліміту на оплату послуг електрозв’язку в 2005р.

Згідно до додатку №3 до договору від 20.04.2005р. вартість послуг з технічного обслуговування обладнання військової частини А 1620 в місяць становить 3650,58 грн. (у т.ч. ПДВ 20%), згідно до наказів ВАТ "Укртелеком" від 22.10.2004р. №393 та від 10.01.2005р. №3.

На виконання умов зазначеного договору 20.04.2005р. між сторонами складено акт приймання-передачі засобів і споруд зв’язку на експлуатаційно-технічне обслуговування, відповідно до якого військова частина А 1620 передала, а ЦТЕПМ-11 філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” прийняло засоби і споруди зв’язку - кабель МКСБ4?4?1,2 (КМ-226), К-60П-ОП, СИП-60 №20352, СЛУК-ОП №2035, СВКО №3505, СГП №0626, СУГО-1-5 №75 та СПУН-1СК на експлуатаційно-технічне обслуговування, який підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений відповідними печатками.

20.04.2005р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 про доповнення до договору № 1155-8 від 20.04.2005р. з якої вбачається, що сторони дійшли згоди та замінили додатки №3 та №4 до договору на додатки №3А та №4А відповідно, на підставі наказів ВАТ "Укртелеком" від 22.09.2004р. №393 «Про затвердження Тарифів на додаткові послуги електрозв’язку, які надає філія "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" та від 23.02.2005р. №63 „Про внесення доповнення до наказу ВАТ „Укртелеком” від 22.09.2004р. №393”, в зв’язку з чим встановили, що вартість наданих послуг за місяць складає 3457,86 грн. (у т.ч. ПДВ). Відповідно до п.6 зазначена додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє протягом всього періоду чинності договору №1155-8 від 20.04.2005р.

На виконання умов договору, позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" за період з січня по жовтень місяці 2010 року виставлялися відповідачу –військовій частині А 1620 рахунки за кожен місяць щодо оплати наданих послуг на загальну суму 34 560,17 грн. (у т.ч. 3439,43 грн. пеня) а саме: рахунок № 152 від 21.01.2010р. на суму 3914,26 грн.; рахунок № 313 від 11.02.2010р. на суму 3956,98 грн.; рахунок № 534 від 15.03.2010р. на суму 3952,12 грн.; рахунок № 786 від 19.04.2010р. на суму 3956,98 грн.; рахунок № 1028 від 17.05.2010р. на суму 3955,03 грн.; рахунок № 1313 від 16.06.2010р. на суму 3959,89 грн.; рахунок № 1532 від 13.07.2010р. на суму 3457,86 грн.; рахунок № 1776 від 12.08.2010р. на суму 3712,77 грн. та рахунок № 2019 від14.09.2010р. на суму 3694,28 грн.

Факт надіслання відповідачу вищевказаних рахунків, підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення до цінних листів відправлених військовій частині А 1620 з відповідною відміткою поштової установи про відправлення листа (а.с. 53-61).

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу військової частини А 1620 претензію №4072/06 від 26.08.2010р. з вимогою терміново погасити у добровільному порядку заборгованість перед філією "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", а також попереджено відповідача, що в разі невиконання вимог претензії позивач буде змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Вказана претензія була отримана відповідачем, між тим, залишена без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним невиконанням договірних зобов’язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 1155-8 від 20.04.2005р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, що підтверджується актом звіряння розрахунків за період з 01.01.2010р. по 01.10.2010р., який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками обох сторін, оскільки в даному акті відсутні з боку відповідача будь-які примітки чи претензії щодо якості та обсягу наданих послуг, отже, послуги передбачені договором від 20.04.2005р. здійснені позивачем належним чином.

Із вищезазначених, обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобов’язань за договором на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв’язку № 1155-8 від 20.04.2005 року, а саме прострочив строки сплати за фактично надані послуги.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 31 120,74 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені в розмірі 236,42 грн. вважає його вірним.

Між тим, згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, а також приймаючи до уваги, що відповідач є бюджетною установою, усі витрати відповідача фінансуються з Державного бюджету України (із затримкою перерахування коштів на рахунок відповідача), з чого вбачається факт відсутності вини відповідача у несвоєчасному виконанні взятих на себе зобов’язань за договором, суд зменшує суму пені з 236,42 грн. до 10,00 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми інфляційних в розмірі 420,51 грн. та суми 3% річних у розмірі 291,32 грн. вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, загальна сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 712,83 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 320,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача та позивача, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з військової частини А 1620 (65000, м.Одеса, вул. Магістральна, 37, код ЄДРПОУ 08502712, р/р 35218008003304 в УДК в Одеській області, МФО 828011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904) 31120/тридцять одна тисяча сто двадцять/грн. 74 коп. основної заборгованості, 1/одна/грн. пені, 420/чотириста двадцять/грн. 51 коп. інфляційних, 291/двісті дев’яносто одна/грн. 32 коп. 3% річних, 318/триста вісімнадцять/грн. 45 коп. державного мита та 234/двісті тридцять чотири/грн. 35 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 20.12.2010р.