Рішення № 133019443, 30.12.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4218/25

2/583/1539/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

з участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін в залі судових засідань в м. Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» через свого представника Кириченко О.М. 16 вересня 2025 року звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2003883783 від 21 травня 2013 року, укладеного між відповідачкою та АТ «ОТП Банк» в розмірі 37690,74 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 29389,20 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 8301,54 грн, мотивуючи тим, що 21 травня 2013 року між АТ«ОТП Банк» та відповідачкою було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2003883783. Згідно з договором факторингу від 24 березня 2023 року за №24/03/23, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БрайтІнвестмент», останній прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників зокрема за договором про надання споживчого кредиту № 2003883783 від 21 травня 2013 року, укладеним між АТ«ОТП Банк» та відповідачкою. Представник позивача зазначає, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку не повернуто, у зв`язку з чим станом на день відступлення права вимоги за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 37690,74 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 29389,20 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 8301,54 грн, що і стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи /а.с. 55/.

Відповідачка в судове засідання повторно не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неприбуття до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала /а.с. 71-72, 74, 80-82/.

З урахуванням думки представника позивача суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21 травня 2013 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2003883783, за умовами якого банк надав відповідачці кредит у сумі 2161,45 грн на придбання товару у продавця ТОВ «Алло». Паротягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних. Дата остаточного повернення кредиту 21 листопада 2013 року. Крім цього цей договір включає в себе відкриття кредитного рахунку. Емітована картка була активована 17 жовтня 2013 року, 25 жовтня 2013 року ліміт на картці становив 6229,55 грн, 27 жовтня 2025 року відповідачкою було знято з рахунку 400,00 грн /а.с. 15-17, 84-85/.

Відповідно 2.1 Договору Позичальник (надалі - Держатель) підтверджує факт укладання між ними Договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток на підставі Правил користування кредитною карткою MasterCard Standard, що розміщений на сайті банку (надалі Правила) та на умовах викладених в розділі 2 Договору (надалі Угода).

Відповідно до п. 2.2. Договору про споживчий кредит за умовами належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та прийняття Банком позитивного рішення щодо надання Держателю кредиту, Банк відкриває Держателю Картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standart, а також відкриває розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання Картки. Підписанням цього Договору Держатель картки підтверджує та погоджується, що: дані Держателя зазначені в цьому Договорі та умови, що стосуються відкриття Карткового рахунку викладені в Угоді та Договорі є заявою Держателя на відкриття Карткового рахунку та отримання Кредитної картки; картка, реквізити Карткового рахунку, розмір Кредитного ліміту, а також інша інформація надання якої необхідне у відповідності до чинного законодавства, надсилається Держателю поштою за адресою зазначеною в цьому Договорі.

Пунктом 2.9. Договору визначено, що за користування Кредитом, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 2,49% на місяць по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та 3,49% на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% за день.

Пунктом 2.11. Договору встановлено, що Держатель зобов`язаний щомісячно погашати в повному обсязі суму мінімального платежу. Підписанням цього договору Держатель гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями Угоди, Правил та Тарифів Банку, з якими він ознайомився сам. (п.2.28 Договору)

Відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості за договором № 2003883783 від 21 травня 2013 року станом з 17 жовтня 2013 року до 24 березня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 37690,74 грн /а.с. 17-41/.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно з п.1.3 договору факторингу за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами /ст.ст. 628, 629 ЦК України/.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду /ч.1 ст. 638 ЦК України/.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною /ч.2 ст.638 ЦК України/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка, підписавши кредитний договір, підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту та засвідчила у встановленій законом формі свою обізнаність з усіма умовами кредитування, зокрема, погодилася з орієнтованою загальною вартістю кредиту, що включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору факторингу від 24 березня 2023 року № 24/03/23 позивач набув право грошової вимоги і став кредитором за кредитним договором № 2003883783 від 21 травня 2013 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , на загальну суму 37690,74 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 29389,20 грн та заборгованості за відсотками 8301,54 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до нього /а.с. 13/.

09 травня 2025 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» направив відповідачці вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту, в якій було повідомлено про набуття ним права грошової вимоги за вказаним кредитним договором та просив погасити протягом 30 днів заборгованість у загальному розмірі 37690,74 грн /а.с. 42/.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки дані правовідносини, які склалися між сторонами по справі витікають з договірних відносин, які є обов`язковими для виконання сторонами в повному обсязі, а тому з відповідачки підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 37690,74 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 29389,20 грн та заборгованості за відсотками 8301,54 грн.

20 жовтня 2025 року представник позивача подав заяву про стягнення із відповідачки на його користь судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 8500,00 грн /а.с. 57-58/.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої /правової/ допомоги від 01 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Брайт Інвестмент» та адвокатським бюро «Юлії Чміль», додаток до нього, акт про надання правничої допомоги № 0610-25, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер /а.с. 59-65/.

Із документів слідує, що загальна вартість наданих Адвокатським бюро послуг зі складання та направлення позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 становить 8500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами /ч. 5 ст. 137 ЦПК України/.

Представниця відповідачки разом у відзиві на позовну заяву заявила клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, вважає, що ці витрати в сумі 10000,00 грн є завищеними та не відповідають критеріям цієї справи, яка є не складною, призначена до розгляду у спрощеному провадженні, просить зменшити витрати до 2000,00 грн /а.с. 64-67/.

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір в сумі 2422,40 грн /а.с. 5/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 274,352, 354, 355 ЦПК, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2003883783 (продукт CARD) в розмірі 37690,74 грн /тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто гривень 74 копійки/, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,00 /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок/ та на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн /три тисячі гривень 00 копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», /юридична адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова