Вирок № 133012730, 30.12.2025, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6641/25

Провадження №1-кп/944/1703/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості щодо якого 11 вересня 2025 внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025140000001045 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи курсантом навчального взводу військової частини НОМЕР_1 , 10 вересня 2025року, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, висловив пропозицію в наданні сержанту інструктору школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 неправомірної вигоди за сприяння в організації самовільного залишення ним ( ОСОБА_5 ) місця дислокації військової частини НОМЕР_1 та реалізовуючи злочинний умисел спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення будь-яких дій в інтересах того хто пропонує, озвучив дійсність своїх намірів щодо надання останньому ( ОСОБА_6 ) неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за сприяння в організації самовільного залишення місця дислокації військової частини НОМЕР_1 для подальшого ухилення від проходження військової служби.

Надалі обвинувачений ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на надання неправомірної вигоди службовій особі, 15.09.2025 близько 11:40 год., ОСОБА_5 зустрівшись із черговим 6 навчального курсу, школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , сержантом інструктором школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , у попередньо обумовленому місці, а саме за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , де здійснив посадку у автомобіль марки «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням якого перебував ОСОБА_6 , після чого покинув місце дислокації несення служби направившись в напрямку с-ще Шкло Яворівського району Львівської області автомобілем та у супроводі ОСОБА_6 .

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням якого перебував ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 15.09.2025 близько о 12.20 год., за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є кримінально-караним діянням, надав службовій особі черговому 6 навчального курсу, школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , сержанту інструктору школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 15.09.2025, становить 123 570 гривень).

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив пропозицію надати та надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.369 КК України, визнав, посилаючись на обставини, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що під час проходження служби вирішив ухилитися від проходження такої тазалишити місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , оскільки, у нього боліли коліна, тому вирішив надати сержанту інструктору школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США. Просить суворо не карати.

Як встановлено у судовому засіданні, покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З огляду на те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369КК України, визнав повністю, а фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особи обвинуваченого. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до вимог ст.ст.23,95 КПК України, суд, досліджує докази та обгрунтовує свої висновки лише на тих показаннях, які безпосередньо приймає під час судового засідання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст.6 застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ.

Беручи до уваги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст.65 ККУкраїни стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки, саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З п.3 вищевказаної Постанови слідує, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

З урахуванням наведеного, суд допитавши обвинуваченого, дослідивши докази, які характеризують особу обвинуваченого в їх сукупності, приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України. Кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки, він вчинив пропозицію надати та надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Дії обвинувачиного за ч.1 ст.369 КК України кваліфіковано вірно.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.12 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Згідно вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної

частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та відсутність заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, позитивну характеристику, обставини які пом`якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та відсутність, потерпілої сторони і заподіяної шкоди, приходить до висновку що обвинуваченому слід обрати покарання у межах санкції ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу.

На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Витрати, понесені на проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Заходи забезпечення у виді арешту, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16 вересня 2025року, підлягають скасуванню.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого, судом не встановлено, тому внесена заставодавцем застава підлягає поверненню.

На підставі ч.11 ст.182 КПК України після набрання вироком законної сили внесену заставу слід повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 124, 368, 369, 370, 374, 475, 615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16 вересня 2025року на майно, яке було вилучене 15.09.2025 в ході проведення огляду автомобіля марки «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме, грошові кошти в сумі 3000 доларів США - скасувати.

Речові докази у справі, а саме: грошові кошти в сумі 3000 доларів США (30 купюр номіналом 100 доларів США), які поміщені у спецпакет №ВУМ2011325, та передані на зберігання керівнику відділу регіональної каси перерахунку ГО АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_8 відповідно до Акту прийому-передачі майна на зберігання від 10 грудня 2025року, після вступу вироку в законну силу конфіскувати в дохід держави.

Судові витрати за проведення експертизи №4362-Е від 16.10.2025, в розмірі 14 842 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок дві)грн. 80коп., стягнути з ОСОБА_5 - в користь держави.

Обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави, до вступу вироку в законну силу залишити без змін, після вважати припиненим.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п"ятсот шістдесят) гривень, внесених в якості застави на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області UА 59 8201 7203 5521 9002 0000 00757, ЄДРПОУ 26306742, відкритий в Державній казначейській службі України, (МФО 820172).

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ: ОСОБА_1