Постанова № 1330127, 15.01.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" січня 2008 р. Справа №2/8622-А

За позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута

до приватного підприємця ОСОБА_1м.Славута

про стягнення 536грн.29коп.

Суддя Дячук Т.В.

Секретар судового засідання Кордас Ж. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

за участю : Параскевич О.Г. - прокурор відділу прокуратури області

Суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута подано позов про стягнення з відповідача 536грн.29коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-квітень 2007 року.

Ухвалою суду від 26.11.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі і призначено судовий розгляд. Ухвала і повістка відправлені сторонам рекомендованими поштовими відправленнями. Рекомендоване поштове відправлення №02971350 повернено на адресу суду без вручення відповідачу приватному підприємцю Рудіч Е.С., з відміткою відділення зв'язку в м.Славута про закінчення терміну зберігання.

Від позивача надійшла заява від 11.12.2007р.про розгляд справи без участі його представника, за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.12.2007р. розгляд справи було відкладено на 15.01.2008р.

Відповідач письмового пояснення на позов не надав, позовні вимоги по суті та за розміром не спростував, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки представника не повідомив.

Враховуючи, що судом дотримано вимог  Кодексу адміністративного судочинства щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Відповідач приватний підприємець ОСОБА_1зареєстрована, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, і відповідно до п.3 ст.11, п.5 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.17 вказаного Закону відповідач, як страхувальник, зобов'язаний подавати звітність територіальному органу Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, наданих приватним підприємцем ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески: за

січень 2007р. у сумі 151грн.65коп. (32% - 149грн.40коп.; 0,5-5% - 2грн.25коп.); за лютий 2007р. у сумі 151грн.65коп. (32% - 149грн.40коп.; 0,5-5% - 2грн.25коп.); за березень 2007р. у сумі 151грн.65коп. (32% - 149грн.40коп.; 0,5-5% - 2грн.25коп.); за квітень 2007р. у сумі 98грн.57коп. (32% - 97грн.11коп.; 0,5-5% - 1грн.46коп.).

Згідно п.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідачем проведено часткову сплату страхових внесків за січень 2007 року. Заборгованість складає 536грн.29коп.

У відповідності до ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №Ф-351 від 05.06.2007р. про сплату 536грн.29коп. боргу (недоїмки) по страхових внесках. Вимога отримана відповідачем 18.06.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення №0039703.

В зв'язку з не сплатою відповідачем заборгованості по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування, прокурором, в інтересах держави в особі позивача управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута, подано до суду позовну заяву вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 536грн.29коп.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст.106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підтвердження заявлених позовних вимог надано належні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач у поданих розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначив розміри внесків, а тому зобов'язання є узгодженим. Вимога про сплату заборгованості у встановленому законом порядку відповідачем не була оскаржена і не скасована. Доказів про сплату 536грн.29коп. заборгованості відповідач до суду не подав.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні належними доказами, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута до приватного підприємця ОСОБА_1м.Славута задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута (м.Славута, вул.Дзержинського, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14149763) 536грн.29коп. (п'ятсот тридцять шість гривень 29коп.) заборгованості по страхових внесках.

Згідно ст.ст.185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.В. Дячук

Віддрук. прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.