Ухвала суду № 133012337, 29.12.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/3029/18

пр № 4-с/464/22/25

У Х В А Л А

29 грудня 2025 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якій просить:

1)Визнати неправомірною бездіяльність Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у незнятті арешту нерухомого майна накладеного державним виконавцем Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ, ОСОБА_3 28.08.2024, номер запису про обтяження 56444468 з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 15.10.2025 про виправлення описки;

2)Зобов`язати Сокальський відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт накладений державним виконавцем Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ, ОСОБА_3 28.08.2024, на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 12.02.2024 на земельну ділянку з кадастровим номером 4624883200:05:000:0061, площею 0,3075 га, номер запису про обтяження 56444468.

Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, заявник звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено її права чи свободи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Проте, слід звернути увагу, що у правових висновках, викладених зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 815/2255/16 та від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18, зазначено: оскільки ЦПК України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, скарга, подана на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, сторонами виконавчого провадження, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а у випадку, якщо така подана особами, які не є сторонами виконавчого провадження, відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Так, як вбачається з матеріалів скарги та зазначено у такій, заявник ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження у межах якого державним виконавцем здійснюється виконання судового рішення.

Виходячи з того, що заявник, який оскаржує дії державного виконавця не є стороною виконавчого провадження у якому виконавцем виконується рішення суду, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.5 ст.186 ЦПК України).

Враховуючи наведене, вважаю, що відповідно до п.1 ч.1 ст.186 Цивільного процесуального кодексу України, у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця слід відмовити та роз`яснити заявнику, що за захистом порушеного права їй необхідно звернутись до адміністративного суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, роз`яснивши право звернутись до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати заявнику разом із скаргою та всіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею, що вважається днем її проголошення 29 грудня 2025 року.

Суддя Борачок М.В.