Ухвала суду № 133007691, 18.12.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13403/25

н/п 2/953/5431/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2025 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.12.2025 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом в якому просить:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (м. Харків, вулиця Сумська, 134. Код ЄДРПОУ: 14308894 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОК11І1: НОМЕР_1 ) заборгованість по нарахованій та не виплаченій заробітній платі та належних при звільненні виплат у розмірі 109 333 гривні.

3. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (м. Харків, вулиця Сумська, 134. Код ЄДРПОУ: 14308894 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОК1І11: НОМЕР_1 ) за час затримки розрахунку при звільненні його середній заробіток за шість місяців.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Після надходження позовної заяви суд вирішує питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, або відкриває провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з цим, в порушення вимог п.3, п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач в позовній заяві не зазначає ціну позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та зміст позовних вимог.

Так, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по нарахованій та не виплаченій заробітній платі та належних при звільненні виплат у розмірі 109333 гривень, а також за час затримки розрахунку при звільненні його середній заробіток за шість місяців, однак не вказує суму та обгрунтований розрахунок суми грошових коштів, яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не сплатив судовий збір при зверненні до суду із вказаною позовною заявою за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даному випадку позивач, крім вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, також звернувся до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, згідно з яким, обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Оскільки позовна заява в частині в частині стягнення за час затримки розрахунку при звільненні не містить суму, які позивач просить стягнути з відповідача, суд позбавлений можливості точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Разом з цим роз`яснює позивачу, що за нормами Закону України «Про судовий збір» при розгляді позовних заяв майнового характеру поданих фізичною особою по цивільним справам повинно бути сплачено 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір, виходячи із ціни позову, на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA578999980313161206000020654, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу ;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа), або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 187 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви з усуненими недоліками для суду та відповідача та документів на підтвердження сплати судового збору, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.А.Колесник