Ухвала суду № 133007684, 30.12.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/743/25

провадження №2-п/624/4/25

УХВАЛА

іменем України

селище Кегичівка 30 грудня 2025 року Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кегичівського районного суду Харківської області по справі №624/743/25 від 17 жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішуються ухвалою.

17 грудня 2025 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , в якій просить переглянути та скасувати заочне рішення.

Заява обґрунтована тим, що в заочному рішенні обставини справи встановлені не у повному обсязі, щодо поважності не прибуття зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але повісток не отримувала, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендовані повідомлення від 11 серпня 2025 року, від 08 вересня 2025 року з судовими повістками на 08 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».

Що стосується заперечень проти позовних вимог позивача та докази, якими вони ґрунтується зазначено наступне, що розмір нарахованої заборгованості за звичайними відсотками значно перевищує розмір основної заборгованості за кредитом. Згідно даними з рішення суду, тіло кредиту - 30000,00 грн, заборгованість по тілу кредиту становить 29225,27 грн, у той же час, як заборгованість за відсотками -46802,05 грн, тобто більш ніж у два рази перевищує суму основного боргу, з урахуванням проведених виплат. Такий розмір відсотків не відповідає принципу співмірності та суперечить засадам добросовісності, розумності й справедливості, особливо з огляду на економічні умови, що склалися в країні під час воєнного стану.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року заяву залишено без руху надавши строк для усунення недоліків.

23 грудня 2025 року від представника відповідачки надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року поновлено строк на перегляд заяви та призначено судове засідання на 30 грудня 2025 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини не прибуття не повідомили.

Статтею 287 ЦПК Українипередбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської області по справі №624/743/25 від 17 жовтня 2025 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» в особі представника Романенка М.Е. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитними договором №668191 від 27 липня 2021 року у сумі 76027,52 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Так, матеріали справи містять рекомендовані повідомлення від 11 серпня 2025 року, від 08 вересня 2025 року з судовими повістками на 08 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , які повернуті до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою.

Заява про перегляд заочного рішення подана представником ОСОБА_1 адвокатом Мушка Н.М. також містить адресу на яку відправлялися повістки, а саме: АДРЕСА_2 . Іншої адреси суду невідомо. А також не заперечується ОСОБА_1 .

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Так, згідно положень ст. 128,131 ЦПК України ОСОБА_1 вважається такою, що була належним чином повідомлена про судові засідання призначені на 08 вересня 2025 року та на 17 жовтня 2025 року.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження.

Щодо тверджень представника заявника, що розмір нарахованої заборгованості за звичайними відсотками значно перевищує розмір основної заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

Так у заочному рішенні, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит № 668191 від 27 липня 2021 року з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжного доручення № 6788 відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 30000,00 грн.

Згідно п.1.1 п. 1.5 умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 37500,00 грн, строк кредиту 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 27 липня 2024 року. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить за перший день користування кредитом (включно) 25 % в день (9125% річних), - за всі наступні дні користування кредитом, починаючого з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту (85% річних). Відповідно до п. 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) у розмірі 30000,00 грн на користь споживача; у розмірі 7500,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору.

Матеріали справи містять і паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічну інформацію що і у договорі та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Договір, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості ОСОБА_1 підписала особистим підписом.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем, що становить 76027,52 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 29225,47 грн; заборгованість за відсотками становить 46802,05 грн.

Тобто вбачається, що умовами кредитного договору, зокрема процентна ставка, було чітко визначено та погоджено сторонами, нараховані відсотки відповідають встановленим в договорі умовами.

Твердження про невідповідність розміру нарахованої заборгованості принципам співмірності, добросовісності, розумності та справедливості не є підставою для скасування заочного рішення, оскільки рішення суду прийняте з урахуванням умов договору і чинного законодавства.

Крім того ОСОБА_1 не надано жодних доказів власного розрахунку заборгованості чи погашення боргу, а також внесення платежів, що свідчить про відсутність виконання зобов`язань за вищевказаним договором.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, з`ясування причин неявки само по собі не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Представник заявника у заяві про перегляд заочного рішення не вказав та не надав достатніх доказів, у розумінні ст. 76 ЦПК України, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, не були враховані судом під час ухвалення рішення та спростовували висновки суду, наведені в заочному рішенні суду від 17 жовтня 2025 року зазначивши лише про те, що обставини справи встановлені не у повному обсязі.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд немає законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Зважаючи на викладене суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. 284-287 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кегичівського районного суду Харківської області по справі №624/743/25 від 17 жовтня 2025 року - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н.М. Куст