Ухвала суду № 133006596, 30.12.2025, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/161/24

Номер провадження 2-з/184/6/25

30 грудня 2025 року

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Томаш В.І., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , відповідач Апостолівська міська рада про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради про узаконення самочинного будівництва, визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просить заборонити Криворізькому відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі та будь-яким іншим особам (підрядним організаціям тощо) вчиняти будь-які дії щодо знесення (демонтажу) нерухомого майна, а саме: торгового павільйону літ. Б-2 та навісу літ. б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в межах виконавчих проваджень №79372469 та ВП №79372725 або будь-яких інших проваджень - до набрання законної сили рішенням суду у справі №184/161/24. Зважаючи на правове обґрунтування позову, в даному випадку між сторонами виник спір та існує реальна загроза знищення предмета спору, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 року у справі №904/6835/23 зобов`язано позивача знести вказане майно. 17.10.2025 року Криворізьким відділом ДВС відкрито виконавчі провадження №79372469 та ВП №79372725 з примусового знесення об`єкта. З огляду на наведене, у позивача наявне обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за її позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц (6-846цс16).

Відповідно до ч.3 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Види забезпечення позову перелічені в ч.1 ст.150 ЦПК України.

Закон не містить вказівки на те, які конкретно види забезпечення позову і за якою позовною вимогою можуть застосовуватись, не вказані пріоритетні заходи забезпечення позову. Саме тому суд повинен керуватись конкретними обставинами справи, враховуючи також і обґрунтування своєї заяви ініціатором забезпечення позову. Вони повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, так як позивач належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення даного позову та не надав відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Тому, позивачем необґрунтовано та не доведено наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо забезпечення позову є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , відповідач Апостолівська міська рада про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради про узаконення самочинного будівництва, визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш