Ухвала суду № 133006396, 30.12.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7127/25

Провадження № 1-кс/202/9464/2025

УХВАЛА

Іменем України

30 грудня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянуто у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції, клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованої, незаміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У клопотанні наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому дій, а також в обґрунтування необхідності продовження строку тримання підозрюваної під домашнім арештом, прокурором зазначено, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, і заявлені ризики не зменшились.

Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити клопотання, зазначивши про наявність підстав для продовження відносно ОСОБА_5 строку тримання під домашнім арештом, а також вказавши на реальність викладених у клопотанні ризиків.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції та підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні в залі суду не заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000055 від 22 січня 2025 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 263, ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000055 продовжено до п`яти місяців, тобто до 31 грудня 2025 року включно.

В рамках даного кримінального провадження, 01 грудня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин, вчинених за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід уу вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на неї такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися за межі міста Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом встановлено до 31 грудня 2025 року включно.

Органом досудового розслідування за дорученням прокурора в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, надано час для ознайомлення.

В обґрунтування обставин, необхідності продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, стороною обвинувачення у клопотанні зазначено про необхідність виконання вимог ст.290 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з наступного.

Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих дій. Окрім того, обґрунтованість підозри було встановлено судом при застосуванні запобіжного заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою; дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка має середньою спеціальною освіту, незаміжня, місце реєстрації та місце мешкання.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження, обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями). При цьому, наявність у підозрюваної місця реєстрації та проживання, не можуть в повній мірі нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані інших співучасників злочину, а тому слідчий суддя доходить до переконання, що підозрювана, наділена потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні та розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей, і ці обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій останньої.

Враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, його специфіку, а також те, що ОСОБА_5 не працевлаштована та, ймовірно, отримувала дохід лише від своєї протиправної діяльності, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер її протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою.

Оцінюючи в сукупності вказані вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, виправдовують подальше утримання підозрюваної під домашнім арештом та вказують на неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вона не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Наявність зазначених вище ризиків, необхідність завершення певних процесуальних дій (ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, складення стороною обвинувачення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, їх вручення учасникам кримінального провадження тощо), що неможливо виконати до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, у своїй сукупності виправдовують необхідність продовження строку тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом.

З урахуванням позиції сторони обвинувачення та сторони захисту, вимог п.10 ст. 290 КПК України, обсягу матеріалів, з якими залишилось ознайомитись, складності кримінального провадження, умов доступу до матеріалів, кількості підозрюваних та їх захисників у кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу до 30.01.2026 року включно.Такий строк буде розумним, не завдасть шкоди кримінальному провадженню, та дозволить стороні захисту й стороні обвинувачення в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваною невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваної у житлі- продовжити до 30 січня 2026 року включно.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на неї такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі міста Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити на виконання до відділу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1