Рішення № 133002576, 26.12.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №359/10463/25

Провадження №2-678-752/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 грудня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарі судового засідання Баранєвич І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залів суду в селищі Летичів в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», представник позивача: Дідух Євген Олександрович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

25.11.2025 року до суду на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.10.2025 року за підсудністю для розгляду надійшла вищевказана позовна заява ТОВ «Українські фінансові операції» в особі представника Дідуха Є.О. від 29.08.2025 року в якій він просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за договором №4484193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.03.2024 року у розмірі 36998,94 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3999,99 грн.; суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором у розмірі 22198,98 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» 10799,973 грн.; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 19.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4484193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у загальному розмірі 4000 грн., строком на 360 днів, з 19.03.2024 року по 14.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Кредит надається у безготівковій формі шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер якої відповідач вказав особисто, та яка емітована АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору. У період з 19.03.2024 року по 25.11.2024 року включно, первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 22198,98 грн. Загальна сума заборгованості відповідача за договором №4484193 від 19.03.2024 року становить 36998,94 грн., яка складається з: 3999,99 грн. - тіло кредиту; 22198,98 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками нараховані первісним кредитором - 10799,973 грн. відсотки нараховані ТОВ УКРАЇНСКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ. 25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №25/11/2024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №4484193 від 19.03.2024 року перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції». Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024, строк дії Договору №4484193 від 19.03.2024 року не закінчився, а тому в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та ОСОБА_1 , ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 26.11.2024 року по 14.03.2025року (108 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у розмірі 10799,973. грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, тому товариство змушене звернутись до суду за захистом своїх прав.

26.11.2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві міститься його прохання про проведення розгляду справи за його відсутності та вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, у судове засідання не з`явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позовну заяву не подавав.

Справу розглянуто за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якою передбачено розгляд справи за відсутності учасника справи при умові належного його повідомлення про судове засідання проте він не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини неявки, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи на 17.12.2025 року, та на 26.12.2025 року, зокрема в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, проте в судове засідання не прибув, причину неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву на позовну заяву не надав, і відповідно до ст.280 ЦПК України, яка передбачає заочне вирішення справи в разі неявки відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, який не повідомив причини неявки, не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, та в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4484193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн., строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,5% в день. Дата надання кредиту - 19.03.2024 року або 20.03.2024 року (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Закону України «Про електрону комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача № НОМЕР_3 .

Згідно п.п.2.4, 2.5 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами згідно п.2.1 Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підтвердив, що отримав та ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовану вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.12.2024 року, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК» укладено договір на переказ коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 03.01.2024 . Відповідно до зазначеного договору 19.03.2024 року 13^01^10 на карту № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі ТОв « ПЕЙТЕК»- d00c15a0-0c5b-4282-b796-f17a53d62695, зараховано 4000 грн.

25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу №25/11/2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4484193 від 25.11.2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту перейшло на користь ТОВ «Українські фінансові операції».

Відповідно до повідомлення ТОВ «Українські фінансові операції» від 26.11.2024 року, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» своїм листом повідомлено боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024, строк дії Договору №4484193 від 19.03.2024 року не закінчився, тому в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 26.11.2024 року донараховано відсотки за 108 календарних днів за стандартною процентною ставкою 2,5%, у сумі 10799,973 грн.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов Кредитного договору. Будь-яких спростувань вище наведених обставин судом не здобуто.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконав грошового зобов`язання по поверненню коштів, а тому заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідачем кредитний договір не оспорювався.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та товариством, невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст.525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору №4484193 від 19.03.2024 року, шляхом використання електронного підпису 49771, суд вважає, що укладення даного договору відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Українські фінансові операції» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Відповідачка отримані кошти у визначеному договорі строки не повернула, тому вимоги позивачки в частині стягнення заборгованості, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі кредиту, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» слід стягнути заборгованість за договором №4484193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.03.2024 року у розмірі 36998,94 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3999,99 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором 22198,98 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 10799,973 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №4484193 до договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, договором №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, детальним описом виконаних робіт.

З урахуванням наведеного та відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 10000 грн. витрат понесених позивачем на правову (правничу) допомогу адвоката у даній справі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за договором №4484193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.03.2024 року у розмірі - 36998,94 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3999,99 грн.; суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором у розмірі 22198,98 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» 10799,973 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, судовий збір у розмірі - 2422,40 грн., та витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі - 10000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, Київської області, п.і.03045, емейл: ufc75334@gmail.com.

Представник позивача: Дідух Євген Олександрович, РНОКПП НОМЕР_5 , місцезнаходження м.Вишгород, вул.Кургузова, 1А, Київської області, п.і.07301, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2025 року.

Суддя: Д.В.Цибульський