Ухвала суду № 133002069, 29.12.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №4-с/447/11/25 Справа №447/2663/24

У Х В А Л А

29.12.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець Макухіна Ірина Вікторівна, представник відповідача Ратич Тарас Михайлович, про визнання незаконними дії приватного виконавця та скасування арешту коштів боржника,

в с т а н о в и в :

22.12.2025 засобами системи «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить визнати незаконними дії приватного виконавця Макухіної І.В. та скасувати арешт коштів ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги покликається на те, що 19.12.2025 приватний виконавець Макухіна І.В. винесла постанову про арешт його коштів у виконавчому провадженні ВП 79786613 на виконання виконавчого листа №447/2663/24, виданого 20.11.2025 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Вказує, що у виконавчому провадженні кошти в розмірі 5 856,76 грн. вже списані з рахунку на підставі платіжної інструкції №79786619 від 11.12.2025 з рахунку НОМЕР_1 , належного ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк», на рахунок НОМЕР_2 , належний приватному виконавцю Макухіній І.В. в АБ «УКРГАЗБАНК», призначення: стягнення за ВП №79786619; з виконання виконавчого документу; виконавчий лист №447/2663/24; виданий 20.11.2025; документ видав Миколаївський районний суд Львівської області.

29.12.2025 приватний виконавець Макухіна І.В. подала заперечення на скаргу засобами системи «Електронний Суд», а також надіслала аналогічні заперечення на електронну пошту суду. Вважає подану скаргу безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення. Вказала, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження №79786619 з примусового виконання виконавчого листа №447/2663/24 від 20.11.2025, виданого Миколаївським районним судом Львівської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (представника скаржника) на користь ОСОБА_3 компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. 10.12.2025 нею на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку, згідно із ст. 28 вказаного Закону, скеровано на адресу боржника рекомендованим листом 11.12.2025 (номер трекінгу відправлення R067055823585), а також вручено ОСОБА_1 13.12.2025. Боржнику стало відомо про відкрите виконавче провадження 13.12.2025, дій, спрямованих на виконання рішення суду, що набрало законної сили, станом на 26.12.2025 боржником не вжито. Також, 10.12.2025 виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди. Посилання скаржника на платіжну інструкцію про примусове списання коштів з рахунку солідарного боржника ОСОБА_2 як на доказ повного виконання рішення суду, є передчасним, оскільки платіжна інструкція (вимога) на примусове списання коштів не є фактом зарахування коштів на рахунок приватного виконавця, така підтверджує звернення виконавця до банківської установи з вимогою списати визначену суму. Грошові кошти вважаються стягнутими з моменту їх фактичного зарахування на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, а не з моменту формування чи направлення платіжної інструкції. Так, у межах ВП 79786619 боржником у якому є ОСОБА_2 , 11.12.2025 скеровано платіжну інструкцію №79786619 на примусове списання коштів з рахунку боржника НОМЕР_1 на суму 5 856,76 грн. (із врахуванням суми заборгованості згідно виконавчого документа, основної винагороди приватного виконавця, а також мінімальних витрат виконавчого провадження). 12.12.2025 у межах ВП 79786619 на рахунок приватного виконавця надійшли кошти у розмірі 5 774,47 грн. Згідно з вимогами ст. 45 Закону, вищевказана стягнута з боржника грошова сума підлягає розподілу в наступному порядку: Витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний) 69 грн., мінімальні витрати виконавчого провадження 287,76 грн., основна винагорода приватного виконавця 492,52 грн., стягнуті кошти на користь стягувача 4 925,19 грн. Станом на 26.12.2025 залишок заборгованості за виконавчим документом становить: 74,81 грн., залишок нестягнутої основної винагороди приватного виконавця 7,48 грн., а також підлягає стягненню з солідарного боржника ОСОБА_1 : витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний) 69 грн., мінімальні витрати виконавчого провадження 287,76 грн. Залишок коштів до сплати (стягнення) в межах виконавчого провадження 79786613, боржником у якому є ОСОБА_1 , становить 439,05 грн., у зв?язку з чим 19.12.2025 виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на суму залишку заборгованості за ВП 79786613, а саме: 439,05 грн. До моменту фактичного зарахування коштів та завершення виконавчого провадження приватний виконавець не був позбавлений обов`язку вживати заходів забезпечення виконання рішення, у тому числі шляхом арешту коштів іншого солідарного боржника. Вважає, що скарга ґрунтується на помилковому ототожненні платіжної інструкції з фактом надходження коштів, а також на неправильному тлумаченні правової природи солідарної відповідальності. Дії приватного виконавця правомірні, обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства.

Належним чином повідомлені учасники скарги у судове засідання не з`явилися.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку з неявкою всіх учасників судового засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

Одним із процесуальних питань, які суд може вирішувати у судовому засіданні, є розгляд скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця у порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до положень ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 74 Законом України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Приватним виконавцем Макухіною І.В. з 10.12.2025 здійснюється виконавче провадження №79786619 на підставі виконавчого листа №447/2663/24, виданого Миколаївським районним судом Львівської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Макухіною І.В. постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №447/2663/24, виданого 20.11.2025 Миколаївським районним судом Львівської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Крім того, зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнути з боржника виконавчий збір / основну винагороду приватного виконавця у розмірі 500 гривень (UAH). Копію постанови направити сторонам виконавчого провадження.

Згідно з копією постанови про арешт коштів боржника від 19.12.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Макухіною І.В. постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях, а також на кошти / електронні гроші на рахунках / електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів / електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 439,05 грн. (UAH)

До скарги скаржником долучено копію платіжної інструкції №79786619 від 11.12.2025, з якої вбачається таке. Платник: ОСОБА_2 , стягувач: приватний виконавець Макухіна І.В., сума у розмірі 5 856,76 грн., призначення платежу: «стягнення; за ВП №79786619; з виконання виконавчого документу; Виконавчий лист; № 447/2663/24; виданий; 20.11.2025; документ видав; Миколаївський районний суд Львівської області.

Згідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

У ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.

Відповідно до п. 7 розд. VIII Інструкції №512/5, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 47 Закону, грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг).

Так, 11.12.2025 у межах ВП 79786619 скеровано платіжну інструкцію №79786619 на примусове списання коштів з рахунку боржника НОМЕР_1 на суму

5 856,76 грн. Приватний виконавець у своїх запереченнях зазначала, що сума вказана із врахуванням суми заборгованості згідно виконавчого документа, основної винагороди приватного виконавця, а також мінімальних витрат виконавчого провадження). 12.12.2025 у межах ВП 79786619 на рахунок приватного виконавця надійшли кошти у розмірі 5 774,47 грн.

Приватний виконавець вказує, що згідно з вимогами ст. 45 Закону, вищевказана стягнута з боржника грошова сума підлягає розподілу в наступному порядку: Витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний) 69 грн., мінімальні витрати виконавчого провадження 287,76 грн., основна винагорода приватного виконавця 492,52 грн., стягнуті кошти на користь стягувача 4 925,19 грн. Станом на 26.12.2025 залишок заборгованості за виконавчим документом становить: 74,81 грн., залишок нестягнутої основної винагороди приватного виконавця 7,48 грн., а також підлягає стягненню з солідарного боржника ОСОБА_1 : витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний) 69 грн., мінімальні витрати виконавчого провадження 287,76 грн. Залишок коштів до сплати (стягнення) в межах виконавчого провадження 79786613, боржником у якому є ОСОБА_1 , становить 439,05 грн., у зв?язку з чим 19.12.2025 виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на суму залишку заборгованості за ВП 79786613, а саме: 439,05 грн.

Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений статтею 59 Закону. Зокрема, частиною другою зазначеної статті Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, частиною п`ятою статті 59 Закону передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, а також те, що доказів виконання рішення суду не надано, а існує заборгованість перед стягувачем у виконавчому провадженні, у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись ст. 450, 451, 452 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала, що постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Текст ухвали складено 29.12.2025.

Суддя Головатий А.П.