Рішення № 133001671, 23.12.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4074/25

Провадження № 2-а/309/82/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Орос Я.В.

за участю секретаря Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить скасувати постанову № 260/2 від 07.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а провадження по справі закрити.

Позов мотивовано тим, що 19.09.2025 року позивач дізнався про те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки склав відносно нього постанову №260/2 від 07 вересня 2025 року. 19.09.2025 року він звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання копії постанови про порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію, яку так і не отримав.

20.10.2025 року позивач звернувся із заявою до Західного Міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зазначає, що оскільки для отримання юридичної допомоги центру йому необхідно було зібрати ряд документів, що потребувало значного часу, то ним був пропущений термін звернення до суду з приводу оскарження даної постанови. 27 жовтня 2025 року видано доручення адвокату Коваленко О.В у вигляді здійснення захисту прав та законних інтересів у суді по справі щодо оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №260/2 від 07.09.2025 року. ОСОБА_1 вважає, що термін звернення до суду пропущений ним з поважних причин.

На підставі зазначеної постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинене порушення, передбачене ч.3 ст210/1 КУпАП. Вказану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає до скасування виходячи з наступного. У постанові не зазначено, яке саме порушення вчинив ОСОБА_1 , немає опису події правопорушення, обставин та доказів, що є порушенням вимог ст. 283 КУПАП. Отже, без зазначення обставин події неможливо встановити склад правопорушення, а тому постанова є необґрунтованою та незаконною. Крім того, ОСОБА_1 не надали копію постанови, чим порушено вимоги ст.285 КУпАП. Заяву про визнання вини позивач написав під психологічним тиском працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 винесена 07 вересня 2025 року, але в ній не зазначено дату вчинення чи виявлення адміністративного правопорушення, неможливо встановити, що вона прийнята в межах строків, визначених законом.

Отже, посилання відповідача у постанові на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав є безпідставними, оскільки позивач не був присутній під час розгляду даної справи.

Таким чином, уповноваженими особами відповідача допущені процесуальні порушення під час розгляду та складання Постанови №260/2 від 07.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У зв`язку з чим, просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №260/2 від 07.09.2025 року поважними та поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом, постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 13.11.2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 02.12.2025 року.

Відповідач отримав копію позовної заяви та додатки до неї 20.11.2025 року, що підтверджено розпискою яка міститься в матеріалах справи (а.с.23).

03.12.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в межах строку передбаченого ст..163 КАС України. З поданого відзиву вбачається, що 07.09.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення військово-облікових даних та перебування на військовому обліку в супроводі представників Національної поліції України прибув військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час уточнення військово-облікових даних встановлено, що згідно ЄДРПВР АІТС «ОБЕРІГ» ОСОБА_1 перебуває у розшуку у зв`язку з неявкою за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження медичного огляду. Станом на дату складання протоколу, в ЄДРПВР АГТС «ОБЕРІГ» не було жодних відомостей про проходження позивачем військово-лікарської комісії за весь час перебування на обліку. Крім того, позивачем не було надано жодного документа, який би свідчив про проходження ним військово-лікарської комісії (наприклад, довідки про проходження ВЛК). Таким чином, відповідач не мав підтвердження щодо факту проходження ним ВЛК.

Крім того, згідно п.п. 7 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектації та соціальної підтримки органу СБУ, розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Однак, громадянин ОСОБА_1 , фактично проживаючи у м. Калуш Івано-Франківської області (що підтверджується самим позивачем у його позовній заяві), на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 не став, чим також порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зважаючи на вищенаведене, громадянин ОСОБА_3 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою, про визнання порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, при складанні Постанови гр. ОСОБА_1 відмовився від підпису Постанови, про що був зроблений запис уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 у Постанові №260/2 від 07.09.2025 р.. Дана постанова була направлена позивачу Укрпоштою на адресу, яку він вказав при складанні Постанови. Однак, лист повернувся з відміткою «адресат відсутній». Це підтверджується копією конверта з відміткою Укрпошти, описом вкладення до листа та копією відповіді (від 23.10.2025 р. вих. N? 3182) позивачу на його звернення щодо надання постанови.

За таких обставин, представником відповідача зазначено, що вимоги позивача про скасування постанови №260/2 від 07.09.2025 року, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - не підлягають задоволенню.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про судовий розгляд повідомлявся належним чином.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Коваленко О.В. не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Крім того, адвокатом Коваленко О.В. було подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак згідно ухвали суду від 05.12.2025 року у задоволенні клопотання адвоката відмовлено через відсутність технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позивача та відповідача суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Як вбачається з відзиву наданого відповідачем, що 07.09.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення військово-облікових даних та перебування на військовому обліку в супроводі представників Національної поліції України прибув військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час уточнення військово-облікових даних встановлено, що згідно ЄДРПВР АІТС «ОБЕРІГ» ОСОБА_1 перебуває у розшуку у зв`язку з неявкою за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження медичного огляду.

У зв`язку з чим, 07.09.2025року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , складено та підписано заяву про вчинення та визнання правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону , мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.9).

На підставі вказаної заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено Постанову №260/2 від 07 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.7-8).

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно поданого позову ОСОБА_1 просить суд поновити строки на оскарження постанови №260/2 від 07 вересня 2025 року. З даного приводу суд зазначає, що в змісті оскаржуваної постанови відсутні відомості про отримання копії позивачем. Однак, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 до відзиву долучено конверт від укрпошти з підтвердженням про надсилання постанови ОСОБА_1 за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.35). Згідно трекінгу відстежень даного листа проставлено відмітку «Одержувач відсутній за вказаною адресою» від 11.11.2025 року. Отже, строк оскарження Постанови №260/2 від 07 вересня 2025 року згідно ст.. 289 КУпАП почався 11.11.2025 року та тривав до 21.11.2025року, а сам ОСОБА_1 звернувся до суду 11.11.2025 року, тобто в межах строку на оскарження.

Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч. 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що згідно протоколу та оскаржуваної постанови відповідачем в приміщенні РТЦК від 07.09.2025 року, встановлено факт скоєння порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 , а саме склад адміністративного правопорушення викладено в наступній редакції : «02.09.2025 громадянин ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про визнання вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і повідомив, що не оспорює допущене порушення і згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності» (а.с.7).

Отже зміст оскаржуваної постанови унеможливлює визначення складу правопорушення та чіткої кваліфікації правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої: «постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень».

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Так, відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З наведених вище вимог щодо постанови по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що такі обов`язково повинні містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд не встановлює інші фактичні обставини та не надає оцінку наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб`єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.268, 279 КУпАП.

Оскільки відповідачем не в повній мірі встановлено дійсні обставини поведінки позивача (в оскаржуваній постанові належним чином не описано об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке ставиться у вину позивачу), що призвело до порушень прав позивача, викладених у ст. 268 КУпАП, не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких протиправних дій ОСОБА_1 , суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 07.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, при вирішенні справи суд виходить з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності винесення ним оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 , а також відповідачем не спростовано доводів позивача, та не надано жодного безспірного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанова №260/2 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 вересня 2025 року, не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП закриттю, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить із наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а відповідач є суб`єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, п.1 ч.1 ст.247, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даною заявою.

Скасувати постанову № 260/2 від 07.09.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а провадження по справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ЄДРПОУ НОМЕР_1 АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 мешканця АДРЕСА_1 605 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Хустський районний суд Закарпатської області, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 29.12.2025 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.