Рішення № 133001053, 30.12.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

30.12.25 Справа № 469/1212/25

2-а/469/45/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про cкасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Григорян В.С. через систему Електронний суд звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову серії ЕНА № 05713873 від 13 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП,посилаючись на недоведеність наявності складу адміністративного правопорушення.

У обґрунтування своїх вимог зазначала, що вказаною постановою позивач визнаний виним у тому, що він 13 вересня 2025 року, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_1 , на 57 км автомобільної дороги М-14 у межах населеного пункту с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області з боку с. Кошари Одеської області, порушив п.11.5 Правил дорожнього руху, а саме порушення виїзду на крайнюю ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в попутному напрямку, та на позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн.. Позивачем сплачено суму штрафу, однак це не означає, що він визнає вину у вчиненні правопорушення, оскільки він пояснював працівникам поліції, що рухався в лівій смузі руху при вільній правій смузі руху у зв"язку з наміром здійснити поворот ліворуч з метою в`їзду на АЗС БРСМ-Нафта, що і було здійснено ним після складання оскаржуваної постанови. Разом із тим, відповідач не пред`явив позивачу для огляду фото-/відеофіксацію вчиненного ним правопорушення, не було з`ясовано і не доведено обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, за які встановлено адміністративну відпорвідальність.

21 жовтня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановтив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

За відсутності заяв учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін розгляд справи відповідно до вимог ст.257 КАС України проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Управління патрульної поліції у Миколаївської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Паламарчук Н.Р. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність та обгрунтованість оскаржуваної постанови; зазначала, що під час патрулювання 13 вересня 2025 року о 16.12 год на 57 км а/д М-14 в с. Коблеве було виявлено, що відповідач здійснив рух в крайній лівій смузі при вільній правій та не мав намір здійснити поворот діворуч чи розворот, чим порушив п.п.11.5 РДР України. Після зупинки транспортного засобу було прийнято рішення винести постанову та на відповідача накладено стягнення в розмірі 510,00 грн.; під час розгляду справи заяв, скарг та клопотань не надходило, заперечень з боку водія не було, з порушенням він погодився. Вважає, що позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, протее не надав жодного доказу на її підтвердження; факт правопорушення підтверджується постановою про адміністративне правопорушення, відеозаписами із системи відеонагляду адміністративної будівлі Дорожньої станції патрульної поліції Коблеве; процедуру винесення постанови зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 470576 та 474685, про що зазначено у постанові; на відеозаписах з накгрудних відеореєстраторів Різник І.І. о 16.12 год. зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, о 16.17 год. зафіксовано початок розгляду справи, надано докази вчинення правопорушення водієм, ознайомлено його з правами, зафіксовано, що позивач заперечень проти вчиненого ним правопорушення не мав, але робив спроби уникнення від відповідальності, умовляючи поліцейських не складати відносно нього адміністративні матеріали; о 16.18 год. зафіксовано, як позивач заявляє клопотання про бажання скористатися правовою допомогою, йому надано час для отримання правової допомоги; о 16.32 год. зафіксовано, що позивач відмовляється від виклику адвоката, також намагається уникнути відповідальтності, спираючись на те, що має тимчасове посвідчення водія та два адміністративних правопорушення на них, тому не бажає отримувати адміністративну постанову за вищевказане правопорушення.; під час розмови особисто звертає увагу поліцейських на те, що систематично порушував ПДР України і раніше, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, та має до цього близько 6 адміністративних постанов; о 16.38 год. зафіксовано, як відповідач ознайомлюється зі змістом постанови, процедурою та строками оскарження, від підпису та отримання копії постанови відмовляється. У позовній заяві позивач зазначає, що рухався в лівій смузі руху при вільній правій смузі руху через намір здійснити поворот ліворуч з метою в`їзду на АЗС БРСМ-Нафта, що і було здійснено ним після складання оскаржуваної постанови, але вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки з відеозаписів чітко видно, як позивач після складання постанови починає рух та проїздить повз вищевказаної АЗС, тож можна зробити висновок, що позивач свідомо надає суду неправдиві свідчення, тим самим намагається ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Зазначає, що відсутність пред`явлення відеозапису безпосередньо на місці події, на що посилається позивач у позовній заяві, не є порушенням прав позивача, не свідчить про незаконність дій працівників поліції та не є підставою для скасування постанови, оскільки під час складання постанови позивач не заперечував факт правопорушення, був повідомлений про порядок її оскарження, що підтверджується відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів. Вважає, що поліцейський патрульної поліції врахував всі необхідні обставини при розгляді справи та виніс постанову відповідно до чинного законодавства, а те, що особа не визнає факту правопорушення чи свою вину, не звільняє її від притягнення до відповідальності у випадку її об`єктивної винуватості. Таким чином, вважає оскаржувану постанову обґрунтованою та законною.

Встановлені судом обставини з посиланням на докази, що їх підтверджують

З матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2025 року поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальону УПП в Миколаївській області капрал поліції Бадаєв О.С. виніс постанову серії ЕНА № 05713873 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн. (а.с.28).

Відповідно до тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 13 вересня 2025 року о 16.12 год. в с. Коблеве на 57 км автодороги М-14, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух в лівій смузі руху при вільній правій смузі руху по дорозі, яка має дві смуги руху в попутному напрямку, чим порушив п.11.5 ПДР України порушення виїзду на крайнюю ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КУпАП.

За змістом цієї статті органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. До переліку таких адміністративних правопорушень включено, зокрема, правопорушення, відповідальність за які встановлена статтею 126 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною ч.2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ПДР України визначено порядок розташування транспортних засобів на дорозі.

Згідно із п. 11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Нормами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.1, п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З наданих відповідачем відеозаписів з нагрудних поліцейських відеореєстраторів Різник І.І. та відеозаписів з системи відеонагляду адміністративної будівлі стаціонарного поста Дорожньої станції патрульної поліції Коблеве вбачається, що ними зафіксовано, зокрема, рух 13 вересня 2025 року з 16.11.52 год. у с.Коблеве по автодорозі М-14 у бік м.Миколаїв сірого легкового автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не увімкнено сигнал повороту, увімкнено лише ближнє світло, у лівій смузі при вільній правій, після чого його зупиняє поліцейський.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський неодноразово чітко та зрозуміло роз"яснив позивачеві підстави своїх дій та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок оскарження постанови, забезпечив використання таких прав позивачем, у тому числі можливість скористатися правничою допомогою та оглянути докази правопорушення. Від підписання постанови та отримання її копії позивач відмовився.

Таким чином, надані відповідачем докази свідчать про порушення позивачем вимог п. 11.5 ПДР України, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.122 КУпАП.

Посилання позивача про наявність у нього наміру здійснити поворот ліворуч на АЗС спростовуюється наявними у матеріалах справи доказами, а саме наданими відповідачем відеозаписами поліцейских відеореєстраторів та системи відеонагляду стаціонарного поста патрульної поліції "Коблеве", якими зафіксовано відсутність увімкненого сигналу повороту автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час його руху у лівій смузі руху, та дії водія після закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення, який о 16.38 год. сідає за кермо та здійснює рух прямо у правій смузі руху упродовж зони видимості відеокамери, повз АЗС.

У разі наявності наміру здійснити поворот ліворуч позивач, відповідно до вимог п.9.2.б ПДР повинен був подати сигнал світловим покажчиком повороту з урахуванням вимог п.9.4 ПДР, згідно з яким подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними.

Такого наміру позивач не виявив.

Крім того, відповідно до наданого відповідачем відеозапису поліцейського відеореєстратора, позивач залишив місце розгляду справи про адміністративне правопорушення о 16.38 год., тоді як наданий позивачем чек БРСМ-Нафта виданий 13 вересня 2025 року о 17.32 год., тобто майже через годину після складення оскаржуваної постанови, що не підтверджує існування наміру позивача придбати пальне безпосередньо перед зупинкою поліцейськими.

Суд також зважає на неналежність зазначеного чеку, який не містить відомостей про те, що саме позивач здійснив придбання товару за вказаним чеком.

За такого викладені позивачем обставини є недоведеними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Інші зазначені відповідачем на обгрунтування своїх заперечень доводи не мають правового значення у цій справі та судом не розглядаються.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 139, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя