Ухвала суду № 133000119, 23.12.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/129/25

Провадження № 2/206/730/25

УХВАЛА

23 грудня 2025 року м. Дніпро

суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває вказана справа.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року визнано обов`язковою участь позивача та його представника у судових засіданнях.

Суд зазначає, що у судові засідання, призначені на 03.10.2025, 28.10.2025, 13.11.2025, 28.11.2025, 09.12.2025 та 23.12.2025 Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явивлись, причин неявки суду не повідомили, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Суд звертаєувагу, щовідповідно до статей 43, 44 ЦПК Українипроцесуальніобов`язки та вимогадобросовісногокористуванняпроцесуальними правами поширюютьсяне лише на сторін у справі, а й на їхніхпредставників.Представниксторони, наділенийпроцесуальнимиповноваженнями, зобов`язанийвживатизаходів для належногопредставництваінтересівдовірителя в суді, у тому числізабезпечувати участь у судовихзасіданняхабоналежним чином повідомляти суд про причини неможливостітакоїучасті.

В зв`язку з вищенаведеним, вказану процесуальну поведінку позивача та його представника, з урахуванням неодноразової неявки обох у судові засідання без поважних причин та без повідомлення суду, суд розцінює як відсутність належної зацікавленості у вирішенні спору по суті та недобросовісне користування процесуальними правами..

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявністьправовихпідстав для залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,43,44,223,257,258-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена, шляхом подачі учасниками справи апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Гаркуша